Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 2-4/11
Провадження № 2/552/3/2012
08 серпня 2012 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Андрюшиній Л.А.
при секретарі Ковальовій Ю.В., Свіягіній О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Макіївської міської ради, виконавчого комітету Макіївської міської ради, Макіївського міського голови Мальцева Олександра Миколайовича, комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про внесення змін до установчих документів підприємства, про визнання недійсними договорів, визнання незаконним підвищення тарифів, зобов'язання про надання інформації про тарифи, визнання факту невідповідності якості питної води державному стандарту, визнання недієздатною юридичну особу, зобов'язання провести конкурс по наданню послуг централізованого водовідведення за рішенням суду та відшкодування моральної шкоди, -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах яких діє їх представник ОСОБА_5, звернулися до суду з позовом до Макіївської міської ради, виконавчого комітету Макіївської міської ради, Макіївського міського голови Мальцева О.М., КП «Макіївський міськводоканал» про внесення змін до установчих документів підприємства, про визнання недійсними договорів, визнання незаконним підвищення тарифів, зобов'язання про надання інформації про тарифи, визнання факту невідповідності якості питної води державному стандарту, зобов'язання провести конкурс по наданню послуг централізованого водовідведення за рішенням суду та відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне. З 01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодекс України та новий Цивільний кодекс України. Відповідно до ч.5 ст. 78 ГК України найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та зазначення на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство. Незважаючи на це, до теперішнього часу не внесені зміни до найменування КП «Макіївський міськводоканал», оскільки відсутнє посилання на орган місцевого самоврядування. Прядок внесення змін до уставних документів передбачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців». Таким чином, статутні документи КП «Макіївський міськводоканал» не відповідають закону, а тому слід визнати недієздатною зазначену юридичну особу. Тож, вважають, що мають право вимагати у судовому порядку зобов'язати відповідачів привести найменування підприємства у відповідність до ч.5 ст.78 ГК України, тобто внести зміни у найменування та внести посилання на орган місцевого самоврядування. Крім того, 27.03.2003 року ОСОБА_1 за пропозицією КП «Макіївський міськводоканал», а ОСОБА_2 14.03.2005 року, по неосвіченості уклали договори на надання послуг водопостачання та водовідведення. Однак, ці договори слід визнати недійсними, оскільки вони не відповідає типовому договору, у тому числі, у договорі не вказана вартість послуг. Умови та дія договору відповідно до ст.ст. 19 та 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». Однак, договір від 27.03.2003 року та від 14.03.2005 року про надання населенню послуг водопостачання та водовідведення не відповідає вимогам, внаслідок чого договір є недійсним. У засобах масової інформації обговорюються тарифи на комунальні послуги. Відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на отримання в установленому законом порядку повної, достовірної, своєчасної інформації про якість питної води, обсяги її реалізації, режим подачі та порядку розрахунку тарифів на послуги. У зв'язку з цим позивачі вважають, що мають право вимагати надання інформації про порядок розрахунку тарифів за попередні роки, а також на майбутні періоди. Зазначають, що у зв'язку з тим, що питна вода подається за графіком, це порушує їх права та є дискримінацією, а тому вони мають право вимагати економічне обґрунтування подачі води за графіком та відповідних розпоряджень. Крім того, ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладанні договорів. Згідно ч.6 ст.28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» конкурс на надання житлово-комунальних послуг може проводитися за рішенням суду. Оскільки відповідачі ухиляються від проведення конкурсу, позивачі вимагають в судовому порядку зобов'язати провести такий конкурс. Зазначеними порушеннями відповідачами прав позивачів, останнім спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що позивачі перенесли тривалі стресові ситуації, переживають дискомфорт та моральні страждання, порушений уклад життя, відчувають почуття незахищеності та безпорадності. Просять суд визнати недійсними статутні документи КП «Макіївський міськводоканал», визнати недієздатною юридичну особу «Макіївський міськводоканал» у відповідності до вимог ч.5 ст.78 Господарського кодексу України, тобто внести у найменування підприємства посилання на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить; визнати недійсними договори, визнати незаконним підвищення тарифів, визнати недійсним договір від 27.03.2003 року на надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення; зобов'язати відповідачів надати детальну інформацію про економічне обґрунтування підвищення тарифів, про норми витрат, ціни, детальний звіт по тарифам на комунальні послуги, а саме централізованого водопостачання та водовідведення за періоди з 2002 року до теперішнього часу, економічне обґрунтування подачі води за графіком у м. Макіївці та відповідне розпорядження; визнати незаконними підвищення тарифів на послуги центрального водопостачання та водовідведення у 2003 році, 2005 році, 2006 році, 2008 році, 2009 році; визнати факт невідповідності якості питної води ГОСТу 2874-82; зобов'язати відповідачів провести конкурс на надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення за рішенням суду, а також стягнути з кожного відповідача на користь кожного позивача моральну шкоду у розмірі 50 тисяч гривень.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5, а також позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в установленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Представник відповідачів Макіївської міської ради, виконавчого комітету Макіївської міської ради, міського голови м. Макіївки, що діє на підставі довіреності, до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суду надані письмові заперечення, з яких вбачається, що відповідачі просили розглянути справу у відсутності їх представника.
Представник відповідача - КП «Макіївський міськводоканал» до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Раніше суду надана заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодексу України. Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського кодексу України найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство. Згідно ч.4 Перехідних положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. Аналіз даних статей свідчить, що відсутнє чітке посилання на обов'язковість перейменування раніше створених комунальних підприємств, яким є, як встановлено у судовому засіданні КП «Макіївський міськводоканал», у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання недійсними статутних документів КП «Макіївський міськводоканал», визнання недієздатною юридичну особу КП «Макіївський міськводоканал» у відповідності до вимог ч.5 ст.78 Господарського кодексу України, тобто внести у найменування підприємства посилання на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить, не ґрунтується на вимогах закону, а отже не підлягають задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Відповідно до ч.3 ст. 21 цього Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст.630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому законом порядку.
Типовий договір встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення». Згідно ст. 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та підписання сторонами.
Так, за пропозицією виконавця послуг 17.03.2003 року між КП «Макіївський міськводоканал» та ОСОБА_1 було укладено договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1, а 14.03.2005 року - між КП «Макіївський міськводоканал» та ОСОБА_2, умови яких є типовими і встановленими згідно вимог законодавства, що встановлено вище. При укладанні договорів зауважень щодо їх умов не надходило, пропозицій щодо корегування умов зі сторони споживачів не було. Заяв про розірвання договору та неотримання послуг також, як встановлено у судовому засіданні, не було. Висуваючи вимоги щодо визнання таких договорів недійсним позивачі не надали суду жодного доказу на їх обґрунтування. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір, що передбачено ч.2 та ч.3 ст. 60 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях згідно з ч.4 ст. 60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, вимоги про визнання договорів недійсними є необґрунтованими, в зв'язку з чим не можуть бути задоволені судом.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання незаконними підвищення тарифів на послуги центрального водопостачання та водовідведення у 2003 році, 2005 році, 2006 році, 2008 році, 2009 році, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що підвищення зазначених тарифів на послуги водопостачання та водовідведення здійснювалося виходячи з економічної обґрунтованості такого підвищення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно ст. 31 зазначеного Закону порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої та другої груп (п.1 та 2 частини першої статті 14 Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначний Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» від 12.07.2006 року № 959. У відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами(нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення- з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, як «встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціям комунальної власності відповідної територіальної громади». Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. На підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Макіївки встановлювались та затверджувалися з урахуванням зазначених вимог, тобто за висновком інспекції з контролю за цінами щодо економічно обґрунтованості витрат на їх виробництво. Разом з тим, як встановлено судом, рішення виконкому Макіївської міської ради щодо підвищення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, прийняті у 2003,2005,2006,2008 році, тратили чинність. Отже, вимоги позивачів у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування. Послуга з централізованого водопостачання та водовідведення не включена органом місцевого самоврядування до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання провести конкурс на надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення за рішенням суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідачів надати детальну інформацію про економічне обґрунтування підвищення тарифів, про норми розходів, ціни, детальний звіт по тарифам на комунальні послуги, а саме централізованого водопостачання та водовідведення а періоди з 2002 року до теперішнього часу, економічне обґрунтування подачі води за графіком у м. Макіївці та відповідне розпорядження, фактично є клопотанням про забезпечення доказів по справі і ні є позовними вимогами, тому підстави для їх задоволення відсутні. Крім того, відповідно до ст.13,15-16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушених прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд захищає права, інтереси та свободи фізичних осіб у спосіб визначений законом.
Враховуючи вище наведені норми процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що стосовно позовних вимог щодо встановлення факту невідповідності якості питної води ГОСТу 2874-82, позивачами обраний захист своїх прав у спосіб не передбачений законом, а тому ці вимоги не можуть бути задоволені судом.
Виходячи з того, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними з вище викладених позовних вимог, які не підлягають задоволенню, підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди також відсутні. Крім того, положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» з підстав визначених позивачами не передбачено право на відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 3-7, 10-16, 60, 61, 81, 88, 208- 213, 215 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення», Законом України «Про захист прав споживачів», суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Макіївської міської ради, виконавчого комітету Макіївської міської ради, Макіївського міського голови, комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про внесення змін до установчих документів підприємства, про визнання недійсними договорів, визнання незаконним підвищення тарифів, зобов'язання про надання інформації про тарифи, визнання факту невідповідності якості питної води державному стандарту, визнання недієздатною юридичну особу, зобов'язання провести конкурс по наданню послуг централізованого водовідведення за рішенням суду та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Л.А.Андрюшина