Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/6658/13-ц
Провадження № 6/270/163/2013
29 листопада 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі: головуючого - судді Андрюшиної Л.А., при секретарі Свіягіній О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці подання Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про надання дозволу на реалізацію майна боржника, суд, -
Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про надання дозволу на реалізацію майна боржника, в обґрунтування якого зазначили, що на виконанні в Центрально - Міському відділі державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м. Макіївки Донецької області знаходиться виконавчий документ - напис нотаріуса №1793 від 24.07.2013 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Дельта Банк», який розташований за адресою: 83001, м. Донецьк, пл. Конституції, 3, матеріальної та моральної шкоди. При проведенні виконавчих дій виявлено майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, а саме квартира АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу. Вказане майно було арештовано та згідно вимог ЗУ «Про виконавче провадження» вище вказане майно повинно бути передано на реалізацію, але в цій квартирі зареєстрована неповнолітня дитина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що унеможливлює подальшу реалізацію квартири в рахунок погашення заборгованості. Відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій (п.4.5.9) зроблено запит до органу опіки та піклування про надання дозволу подальшої реалізації вище вказаного майна, однак, орган опіки та піклування відмовив у клопотанні державного виконавця. На підставі наведеного просять суд надати дозвіл для подальшої реалізації вищевказаної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Представник Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду подання був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до виконавчого напису №1793, виданого 24.07.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, запропоновано звернути стягнення на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_2, та яка згідно іпотечного договору (нерухомого майна), посвідченого 03.06.2008 року приватним нотарусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області, та зареєстрованого в реєстрі за №3003, передана ОСОБА_2 в іпотеку АКІБ «Укрсиббанк» у якості забезпечення викорнання зобов»язань за договором про надання споживчого кредиту №11355318000 від 03 червня 2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк», строк платежу за яким настав 14 червня 2013 року/а.с.2/.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2013 року, державним виконавцем Центрально - Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №1793, виданого 24.07.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення на нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 49,15кв.м., житловою - 28,10в.м. в межах суми 551578,62грн./а.с.7/.
В ході вжитих заходів примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, державним виконавцем було виявлено майно, яке належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_2, а саме квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19200508 від 17.06.2008 року, яка крім того є предметом договору іпотеки від 03.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк»/а.с.3-5,6/.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах та в межах повноважень визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.
Так, відповідно до ч. 5, 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Згідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачений наступний порядок звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи: Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.
Положеннями ч. 8 ст. 54 вище вказаного Закону передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку»
Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право звернення стягнення на належне боржнику майно у порядку виконавчого провадження, в тому числі і на квартиру, без звернення з поданням до суду, причому існує обмеження стосовно майна, на яке можливо звернення стягнення тільки в частині майна, яке підпадає під перелік майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Стаття 373 ЦПК України, на яку робиться посилання в поданні, передбачає розгляд судом заяв державного виконавця з питань відстрочки і розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання і не передбачає можливості розгляду подання держвиконавця щодо надання дозволу для подальшої реалізації майна.
Крім того, відповідно до довідки, виданої ПП «МакРинок - Сервіс», у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані та проживають боржник ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_4 та малолітня донька - ОСОБА_5/а.с.10/.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та її батьками в свідоцтві зазначені: мати - ОСОБА_4, батько - ОСОБА_2/а.с.9/.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
Так, зі змісту подання державного виконавця вбачається, що державний виконавець вже приймав заходи щодо отримання дозволу для реалізації нерухомого майна, в якому проживає малолітня дитина, однак виконком Макіївської міської ради своїм рішенням №1185/1 від 19.11.2013 року відмовив у наданні дозволу на реалізацію цієї квартири у зв'язку з тим що в зазначеній квартирі внесена до складу сім»ї та має право користування житловим приміщенням малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що свідчить про те, що державний виконавець вже прийняв рішення про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, розпочав дії по зверненню стягнення/а.с.11/.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання дозволу на подальшу реалізацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_2, оскільки вирішення цього питання належить до компетенції державного виконавця, і крім того, чинним законодавством не передбачено розгляду судом таких питань.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177 СК України, ст. 1, 52,54,62,63 Закону України «Про виконавче провадження, ст.ст. 368, 373 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про надання дозволу на подальшу реалізацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Ухвала надрукована суддею у нарадчій кімнаті в 1-му примірнику.
Суддя: Л.А. Андрюшина