Справа № 247/5447/13-ц
2/247/1401/13
02 грудня 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі :
головуючої-судді Чапланової О.М.
при секретарі Семенцовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит» про відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з ОСОБА_3, 1930 року народження, вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 24.12.1960 року. З моменту реєстрації шлюбу вони проживали разом однією сім'єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1, де вона мешкає по теперішній час.
З 1947 року до 1992 року її чоловік, ОСОБА_3, працював на ш.ім. «Лутугіна» ДП «Торезантрацит», в якості гірника очисного вибою, електрослюсаря підземного з постійним перебуванням під землею.
В 1995 році ОСОБА_3 був обстежений в обласній клінічній лікарні профзахворювань м.Донецька. Згідно довідки головного санітарного лікаря м.Тореза, йому встановлено професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етимології в сукупності з несприятливими метеофактами. Повідомлення про хронічне професійне захворювання №1142/173 від 06.05.1995 року. Акт розслідування професійного захворювання не складався.
При повторному огляді, висновком МСЕК від 10.08.2011 року, її чоловіку було встановлено 80% втрати працездатності з 09.08.2011 року безстроково.
ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_3 помер. Висновком обласної МСЕК серії ДОН №000236 від 13.03.2012 року встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням (хронічний обструктивний пиловий бронхіт).
До теперішнього часу їй відшкодовано лише розмір матеріальної шкоди, завданої професійним захворюванням, яке привело до смерті її чоловіка, що не може вважатись повним відшкодуванням шкоди в розумінні вимог Конституції України, Закону України «Про охорону праці», та інших нормативно-правових актів України.
Загибель чоловіка, батька стала для її сім'ї страшним потрясінням, від якого вони не можуть отямитися до теперішнього часу, вона залишилася без твердої опори та матеріальної підтримки.
Вважає, що має право на стягнення з відповідача по справі моральної шкоди. Вона втратила рідну для себе людину, з якою перебувала в шлюбі більш ніж 50 років. Це суттєво вплинуло на її спосіб життя, на її душевний стан, на сімейно-побутові відносини в її сім'ї. У неї з'явилося почуття страху перед майбутнім. За своїм станом здоров'я вона потребує постійного медичного лікування, знаходиться на медичному обліку в зв'язку з ІБС, гіпертонічною хворобою.
Моральну шкоду, заподіяну їй смертю чоловіка ОСОБА_3, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки і його наслідки, оцінює в розмірі 70 000 грн.
Просить стягнути з відповідача у відшкодування завданої їй моральної шкоди 70 000 грн.
Позивач, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву, в якій указала, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі, справу просила розглянути за її відсутності.
Представник відповідача ДП "Торезантрацит", який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. В заяві указав, що позовні вимоги він не визнає, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази проживання позивачки однією сім'єю з померлим чоловіком. Позивачка зареєстрована за іншою адресою ніж чоловік. Відсутні документи про встановлення втрати працездатності вперше. Таким чином, відсутні докази завдання моральної шкоди позивачеві.
Матеріалів справи достатньо для розгляду справи у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що з 24 грудня 1960 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.29).
Згідно трудової книжки ОСОБА_2 відповідно до наказу № 143/к від 31.08.1995 року була звільнена з 31.08.1995 року з ВАТ "ЕОМінформ" в зв'язку з переходом на пенсію за віком (а.с.7-10). Відповідно до наказу № 13/к від 05.05.2006 року прийнята робочою поверхні у ТОВ «Вуглесервіс», відповідно до наказу №24/к від 31.05.2006 року звільнена з цього підприємства за ст.. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Згідно довідки управління комунальної власності міського господарства позивач зареєстрована разом із: дочкою ОСОБА_4, 1962 року народження, дочкою ОСОБА_5, 1965 року народження, онукою ОСОБА_6, 1986 року народження, онуком ОСОБА_7, 1984 року народження, онукою ОСОБА_8, 1998 року народження, правнучкою ОСОБА_9, 2012 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Згідно трудової книжки ОСОБА_3 тривалий час працював на підприємстві відповідача з повним робочим днем під землею. Звільнений з підприємства відповідача 31.05.1992 року відповідно до наказу № 83/к від 01.06.1992 року за ст.38 КЗпП України, за власним бажанням в зв'язку з переходом на пенсію за віком (а.с.16-18).
Згідно листа Торезької міської санітарно-епідемілогічної станції від 10.04.2012 року за №628 ОСОБА_3 був обстежений в обласній клінічній лікарні профзахворювань м.Донецька в 1995 році. Було встановлено професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пиловий в поєднанні з несприятливими метеофакторами етіології. Емфізема легень першого ст. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Повідомлення про хронічне професійне захворювання №1142/173 від 06.05.1995 року. Акт розслідування випадку хронічного професійного захворювання не складався (а.с.24).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 10.08.2011 року при повторному огляді позивачу встановлено другу групу інвалідності з 09.08.2011 року в зв'язку з професійним захворюванням безстроково (а.с.23).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 10.08.2011 року при повторному огляді позивачу встановлено другу групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 80 % з 09.08.2011 року безстроково, у зв'язку з професійним захворюванням. Визначено потребу в медикаментозному лікуванні, ходунках, приладах для ванни (а.с.22).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер 18.10.2011 року (а.с.20).
Згідно довідки управління комунальної власності та міського господарства Торезької міської ради позивачка проживала спільно з чоловіком ОСОБА_3 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Згідно довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом від 13.03.2012 року встановлено з 24.01.2012 року причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з профзахворюванням - хронічний обструктивний пиловий бронхіт (а.с.36).
18.05.2012 року рішенням Торезького міського суду Донецької області встановлено факт сумісного проживання однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року, у період з 1960 року до смерті останнього (а.с.14-15).
Згідно довідки комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Тореза» від 08 листопада 2013 року позивачка потребує постійного медикаментозного лікування з приводу ІХС: дифузний кардіосклероз, СН ІІ ст., ГХ ІІІ ст., ризик 4ФК ІІІ, ДЕП при ГХ ІІ ст. (а.с.13).
Аналізуючи набуті докази суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частиною 2 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року містить роз'яснення згідно з яким спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або іншим законодавством.
У п.5 зазначеної постанови вказано, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Згідно п.9 цієї постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 року помер ОСОБА_3 - чоловік позивачки. Його смерть настала внаслідок профзахворювання - хронічний обструктивний пиловий бронхіт.
Право позивачки на відшкодування моральної шкоди виникло з 24.01.2012 року - з дня встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням - хронічний обструктивний пиловий бронхіт (а.с.36) і продовжує існувати до теперішнього часу.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, їх тривалий характер, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, які вона зазнала у зв'язку з втратою близької людини.
Суд дійшов висновку, що діями відповідача позивачці ОСОБА_2 спричинені моральні страждання, пов'язані з безповоротною втратою чоловіка. Смерть чоловіка спонукала її вирішувати матеріальні та інші проблеми самостійно, що потребувало додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, надані ним у письмовій заяві у спростування позовних вимог, як безпідставні та не засновані на законі.
Таким чином, при визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд визначає у відшкодування моральної шкоди стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 року № 590-VІІ, який набрав чинності з 23.10.2013 року, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що у теперішній час складає 229 грн. 40 коп.
На підставі п.2 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід Торезького УК (м.Торез) 22030001 в сумі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.16, 23, 268, 1167, 1168 ЦК України, п.2, п.5, п.9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 88, 197, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний № НОМЕР_1, у відшкодування моральної шкоди 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» в дохід Торезького УК (м.Торез) 22030001 судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.
Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 02 грудня 2013 року.
Рішення буде виготовлене в повному обсязі 03 грудня 2013 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Чапланова