Єдиний унікальний номер №243/9423/13-ц
Номер провадження №2/243/3502/2013
(заочне)
« 27» листопада 2013 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Чемодурової Н.О.,
при секретарі - Бондаренко О.В.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
30 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є онуком позивача та зареєстрований в зазначеній квартирі. З червня 2012 року він одружився та переїхав до своєї дружини. З цього часу в спірній квартирі відповідач не проживає. Добровільно знятися з реєстрації в спірній квартирі відповідач не бажає, через що позивач змушена була звернутися до суду. Відповідач ніяких витрат по утриманню житла не несе. У зв'язку з викладеним позивач просила визнати відповідача втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1
Позивач, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, за участю її представника, зазначила, що наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.(а.с.16).
Представник позивача, ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 28.08.2013р.(а.с.12), в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений телеграмою (а.с.19). Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, у ході судового засідання достовірно було встановлено, що ОСОБА_2 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.09.2001р., виданого Слов'янською міською радою 26.09.2001р., зареєстрованого Слов'янським БТІ 27.09.2001р. і записаного у реєстрову книгу за №15450/22-619 (а.с.4).
ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області та довідкою про склад родини ПП «Навігатор» №184 від 30.09.2013р. (а.с.6, 10).
Як убачається з акту комітету мікрорайону «Словважмаш» №379 від 14.11.2013р., ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 фактично не проживає з червня 2012 року та його особистих речей в зазначеному будинку немає (а.с.31).
Судом встановлено, що відповідач вибув з даного будинку за власним бажанням. Перепон у користуванні житлом йому ніхто не чинив.
За приписами ч.ч. 1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Проте відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Підстави позбавлення члена сім'ї права користування жилим приміщенням, яке належить громадянинові на праві власності, визначені ст. 405 ЦК України.
Згідно до ч.2 ст. 405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Судом встановлено, що відповідач не мешкає в квартирі АДРЕСА_1, в добровільному порядку виписатися з вказаної квартири не бажає.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, пояснила, що позивач є її сусідкою, зазначила, що відповідач в зазначеній квартирі не мешкає з червня 2012 року, в квартирі мається деякий його одяг, проте ані меблів, ані техніки, яка б йому належала, в квартирі немає.
Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані і підлягають повному задоволенню.
Позивач не вимагає компенсації понесених нею судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, ст.ст. 321, 391,405 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2013 року.
Суддя Н.О. Чемодурова