Справа№ 242/4905/13-ц
Провадження № 2/242/1532/13
12 листопада 2013 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської територіальної громади про визнання права на спадок, -
Заявниця звернулась до суду із позовом до Селидівської територіальної громади про визнання права на спадок, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з будинку, розташованого в АДРЕСА_1 зі всіма надвірними будівлями та спорудами, який значиться за чоловіком. З ОСОБА_3 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 29.09.1968 р. по день його смерті. Вона є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка та фактично прийняла спадщину, оскільки проживає та зареєстрована за адресою спадкового будинку. В нотаріальну контору вона звернулась своєчасно, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на будинок зі всіма надвірними будівлями та спорудами. Тому вона змушена звернутися до суду.
Просить суд, визнати за нею право на житловий будинок в АДРЕСА_1, загальною площею 103,7 кв.м., жилою площею 55,4 кв.м., а-1-тамбур а?-1 тамбур б?-1-Д-1 сарай, З-1 сарай, К-1-сарай, С-1-сарай, у-1 туалет, д-1 туалет, д-1-душ, N? - огорожа і а?- ганок, загальною вартістю 68400 грн. після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала.
Представник відповідача Селидівської територіальної громади в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.
Вислухавши позивача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 29.09.1968 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 виданим Краснянською с/р хут. Красний Богаєвського р-ну Ростовської області.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Згідно довідки Селидівського БТІ № 617 від 02.10.2013 р., житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 55,4 кв.м., загальною площею 103,7 кв.м. значиться за ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку виданого Цукуринською селищною радою 14.04.1977, у нотаріуса вищевказаний договір не був посвідчений та у Селидівському бюро технічної інвентаризації не був зареєстрований.
Рішенням виконавчого комітету Цукуринської ради депутатів від 6 квітня 1977 р. ОСОБА_3 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці під АДРЕСА_1, площею 800 кв.м.
Згідно договору від 14 квітня 1977 р. ОСОБА_3 надано право на безстрокове користування земельною ділянкою загальною площею 800 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно Акту від 21 квітня 1977 р. ОСОБА_3 відведено земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 загальною площею 800 кв.м.
Згідно Акту державної приймальної комісії, державній приймальній комісії, утвореній виконавчим комітетом Селидівської міської ради рішенням від 12 березня 2008 р. № 61/1, пред»явлений закінчений будівництвом житловий будинок, два тамбури до ж/буд., дві літніх кухні з тамбуром, гараж, погріб, два господарчих сараї, два сараї для палива, сарай для інвентарю, душ, убиральню - нове будівництво за адресою: АДРЕСА_1 Оглядом об»єкта встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно з проектною документацією, погодженою 06.04.1977 р. головним архітектором м.Селидове.
Згідно виводів експерта-оцінювача ринкова вартість об'єкту оцінки домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за станом на 02.10.2013 р. складає 68400,00 грн.
Згідно повідомлення Другої селидівської державної нотаріальної контори № 758/01-14 від 13.11.2013 р., Витягів зі спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р. конторою була заведена спадкова справа № 167/2011 по заяві про прийняття спадщини від дружини померлого - ОСОБА_1. 14.12.2011 р. на ім»я ОСОБА_1 конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на право на право на земельну частку(пай) в КСГП Новоселидівська ПФ с.Цукурине Донецької області, 21.05.2012 - на грошові вклади в Ощадбанку України Донецької області. Заповітів від імені ОСОБА_3 не посвідчувалось.
Згідно домової книги № 470 ОСОБА_3 заселився в будинок в 1978 році та зареєструвався 06.01.1981 р.
Відповідно до ст..16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є - визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.2 ст..331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Оскільки первісним власником домоволодіння, яке було побудоване в 1977 році та завершене в 1978 році, був ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., то правовідносини у відношенні спадкових прав виникли в період дії Цивільного кодексу України в редакції 1963 року.
Відповідно до положень ст..ст.100, 101 ЦК УРСР 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, при цьому глава 10 «Особиста власність» ЦК УРСР 1963 року не пов»язувала наявність такого права з його обов»язковою державною реєстрацією.
Відповідно до ч.4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону від 11 лютого 2010 року, який набрав чинності з 16 березня 2010 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов»язкової реєстрації таких прав.
На час виникнення у спадкодавця ОСОБА_3 права власності на побудований ним житловий будинок, обов»язкова реєстрація права власності на нерухоме майно не була передбачена і не була обов»язковою.
Побудований спадкодавцем житловий будинок не є самочинним будівництвом, а є об»єктом завершеного будівництва.
Спадкодавець ОСОБА_3 правомірно набув право власності на побудований ним об»єкт нерухомого майна та володів ним на праві приватної власності.
Згідно вимог ст..1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців).
Виходячи зі змісту ст..1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов»язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ст..1261 ЦК України в першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Після смерті чоловіка позивачка прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори, але свідоцтво про право власності їй не видано у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим і визнається таким, що підлягає задоволенню, оскільки будівництво було завершеним в 1978 році на час дії ЦК Української РСР( в редакції 1963 року), ОСОБА_3 заселився в будинок в 1978 році та зареєструвався 06.01.1981 р., згідно домової книги № 470, але на той час не було передбачено державної реєстрації, тому в нього відсутні правовстановлюючі документи на будинок на теперішній час оформити право власності відповідно до вимог діючого законодавства на ОСОБА_3 неможливо у зв»язку з його смертю. За таких обставин, суд вважає, що позивачка спадок прийняла, а тому за нею необхідно визнати право власності на відкрите після смерті спадкодавця майно.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 16, 328, 331, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.100-101 ЦК Української РСР(в редакції 1963 року), ч.4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону від 11 лютого 2010 року, ст.ст. 10, 11, 60, 213 - 216, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Селидівської територіальної громади про визнання права на спадок - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадок, що складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 103,7 кв.м., жилою площею 55,4 кв.м., а-1-тамбур а?-1 тамбур б?-1-Д-1 сарай, З-1 сарай, К-1-сарай, С-1-сарай, у-1 туалет, д-1 туалет, д-1-душ, N? - огорожа і а?- ганок, загальною вартістю 68400 гривень, після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя