242/5179/13-ц
6/242/285/13
23 жовтня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю державного виконавця Петренко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове подання відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції Донецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1, -
Заявник 23.10.2013 р. звернувся до суду з заявою в якій зазначив, що у відділі ДВС Селидівського міського управління юстиції знаходиться рішення № 409 від 08.10.2008 р., видане УПФУ в м.Селидове про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м.Селидове недоїмки у сумі 49,64 грн.
14.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано поштою УПФУ та сторонам. На виклики державного виконавця з»явитися до ВДВС Селидівського МУЮ не реагує. Станом на 01.10.2013 р. боржником не вчинено дій спрямованих на виконання вимоги УПФУ.
Просить суд згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» та ст. 377-1 ЦПК України винести ухвалу, якою встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_1 та вилучити закордонний паспорт, який можливо виданий вказаній особі.
В судовому засіданні державний виконавець підтримала подання.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно рішення № 409 від 08.10.2008 р., виданого УПФУ в м.Селидове, на користь на користь УПФУ в м.Селидове ОСОБА_1 необхідно сплатити недоїмку у сумі 49,64 грн.
Відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та інших органів вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що подання відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_2 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки вимога відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області суперечить Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є неспівмірною з сумою боргу ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя