242/5196/13-ц
6/242/286/13
24 жовтня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю державного виконавця Просоленко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове подання відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1, -
Заявник 24.10.2013 р. звернувся до суду з заявою в якій зазначив, що у відділі ДВС Селидівського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 2-1113-2011 від 05.12.2011 року, виданий Селидівським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.
17.02.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано поштою суду та сторонам. На виклики державного виконавця з»явитися до ВДВС Селидівського МУЮ не реагує. Станом на 21.10.2013 р. боржником не вчинено дій спрямованих на виконання рішення суду.
Просить суд згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» та ст. 377-1 ЦПК України винести ухвалу, якою встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 та вилучити закордонний паспорт, який можливо виданий вказаній особі.
В судовому засіданні державний виконавець підтримала подання.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно виконавчого листа2-1113-2011 від 05.12.2011 року, виданого Селидівським міським судом Донецької області ОСОБА_1 зобов»язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.
Відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та інших органів вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що подання відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки вимога відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області суперечить Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є неспівмірною з сумою боргу ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 293, 377-1 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції в Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя