243/10218/13-ц
Справа № 2/243/3756/2013
29 листопада 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - І.О. Сидоренко,
при секретарі - Є.М. Писаренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
25 жовтня 2013 року позивач звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи вимоги тим, що з відповідачем вони уклали шлюб 12.03.2010 року, який зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Слов»янську Слов»янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 77, від цього шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 які мешкають з матір»ю. На даний час вони з відповідачем шлюбні стосунки не підтримують, тому просить суд розірвати шлюб, оскільки він існує тільки формально, залишити на її вихованні дітей та стягнути з відповідача на її користь судовий збір та витрати на надання юридичної допомоги.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак до суду надала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, справу розглянути у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак в судове засідання надав заяву, в якій вимоги позивача визнав частково, не заперечував проти розірвання шлюбу та залишення на вихованні позивачки дітей, але заперечував проти стягнення з нього витрат на надання юридичної допомоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про шлюб, 12.03.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Слов»янську Слов»янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 77.
Згідно свідоцтв про народження, від цього шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, суд вважає, що підстави, на які посилаються позивач, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, збереження сім'ї не можливо, оскільки на протязі довгого часу шлюб існує лише формально, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 200,00 грн. згідно квитанцій від 23.10.2013 року суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 84 Цивільного процесуального кодексу України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На сьогодні дане питання врегульоване Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, в якому передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Позивачем до суду не надано відповідного розрахунку кількості та вартості наданих послуг згідно квитанції № 39 від 23.10.2013 року за годину роботи особи, яка видала цю квитанцію, зокрема скільки часу витрачено адвокатом ОСОБА_5 на складання позовної заяви. З матеріалів цивільної справи вбачається, що адвокат ОСОБА_5 жодного разу не брав участі у судових засіданнях по розгляду справи за позовом ОСОБА_1
Враховуючи викладене, вимоги Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, обґрунтування позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 200,00 грн. згідно квитанцій № 39 від 23.10.2013 року не має
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, який позивач сплатив при подачі даної позовної заяви у сумі 229,40 грн., про що в матеріалах справи знаходяться квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 61, 80, 84, 131, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 12 березня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Слов»янську Слов»янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 77, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.
Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити на виховання та проживання з ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 229,40 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко