05 листопада 2013 року Справа № 9104/177382/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я. С.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2012 року про скасування заходів забезпечення позову по справі №712/3867/12 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа, без самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради Закарпатської області і просила: визнати бездіяльність відповідача неправомірною; визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської містької ради про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1; зобов'язати Ужгородську міську раду винести рішення, яким продати їй (позивачу) у приватну власність земельну дялнку по АДРЕСА_1 площею 0,0154 гектара для будівництва дитячого кафе - веранди до власного магазину за вартість, що відповідає експертій грошовій оцінці.
Окрім цього, позивач подала клопотання про забезпечення позову шляхом накладення заборони на прийняття Ужгородською міською радою будь - яких рішень, що стосуються предмету позову - земельної ділянки по АДРЕСА_1, а також накладення заборони на здійснення ОСОБА_2 будь - яких дій на земельній ділянці, що стосується предмету позову - земельної ділянки, яка надано в оренду ОСОБА_2 згідно з рішенням Ужгородської міської ради №362 від 09 грудня 2011 року по АДРЕСА_1.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14 березня 2012 року для забезпечення позову накладено заборону на прийняття Ужгородською міською радою будь - яких рішень, що стосуються предмету позову - земельної діянки по АДРЕСА_1.
Відповідно до ухвали суду від 03 вересня 2012 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову в частині зоборони вчинення ОСОБА_2 будь - яких дій на земельній ділянці за вказаною адресою, яка надана в оренду.
Ужгородська міська рада звернулася до суду з клопотанням і просила скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову щодо заборони вчинення будь - яких дій на земельній ділянці, яка надана в оренду ОСОБА_2. Клопотання мотивоване тим, що заходи забезпечення позову вжито необгрнутовано і незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, відповідач зазначає, що земельна ділянка, яка виділена ОСОБА_2 та земельна ділянка, на яку претендує позивач мають різні кадастрові номери, тобто пред'явлений позов стосується іншої земельної ділянки. Крім цього, як зазначає відповідач, позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували намір відповідача передати земельну ділянку іншій особі, а також не наведено мотивів, які б свідчили про очевидність протиправних дій при прийнятті оспорюваного рішення.
11 жовтня 2012 року Ужгородським міськрайонним судом постановлено ухвалу, якою скасовано вжиті згідно з ухвалою суду від 03 вересня 2012 року заходи забезпечення адміністративного позову.
З ухвалою суду не погодилася ОСОБА_1 і подала до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказану ухвалу суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції при винесенні даної ухвали не враховано вимоги ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач, також, зазначає, що скасування заходів забезпечення позову в даному випадку призводить до вирішення спору по суті.
Позивач та третя особа в судове засідання не прибули, а також не направив представника в судове засідання відповідач, хоча сторони та третя особа були належним чином та у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час і місце судового засідання. При цьому, особи, які беруть участь у справі, не подали клопотань про розгляд справи за їх участі. Тому, відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яка надана в оренду третій особі та земельна ділянка, щодо якої вжиті заходи забезпечення позову, мають різні кадастрові номери. З урахуванням цих обставин, судом першої інстанції задоволено клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 03 вересня 2012 року заходів забезпечення адміністративного позову.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із викладеними в оскаржуваній ухвалі висновоками суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається суб'єкту владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Крім цього, відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь - який час має право заявити клопотання про зміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення позову.
Визначені законом підстави для забезпечення позову є оцінними, і застосування їх всупереч меті забезпечення позову при формальному дотриманні вимог ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається, оскільки цим може бути заподіяна більша шкода ніж та, якій можна запобігти.
Як убачається з матеріалів справи, предметом адміністративного позову у даній справі є визнання протиправними та скасування рішення відповідача щодо передачі в оренду третій особі земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Забезпечуючи адміністративний позов у зазначений в ухвалі суду спосіб, суд першої інстанції погодився із доводами представника позивача, який зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може згодом утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову вжиті саме щодо земельної ділянки, наданої у користування на умовах оренди третій особі.
Разом з тим, в ухвалі від 11 жовтня 2012 року про скасування вжитих заходів забезпечення позову, суд першої інстанції зазначає, що арешт накладено на земельну ділянку за відповідним кадастровим номером, хоча в ухвалі від 03 вересня 2012 року такі дані щодо певного кадастрового номера земельної ділянки відсутні.
Незважаючи на вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову стосовно земельної ділянки, переданої у користування третій особі і щодо права на яку виник спір, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову щодо саме цієї земельної ділянки є підставою для скасування таких заходів.
Тобто, оскаржуване судове рішення ґрунтується на суперечливих та непідтверджених висновках.
Крім цього колегія суддів звертає увагу на те, що викладені відповідачем у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову доводи стосуються незаконності самої ухвали у зв'язку з порушенням судром першої інстанції норм матеріального та процесуального права при її постановленні, а також відсутності підстав для забезпечення позову. Вказані доводи є підставвами для апеляційного оскарження ухвали про забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами.
Проте, суд першої інстанції не дотримався вищевказаних вимог.
Згідно ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Підставами для скасування судового рішення та ухвалення новго рішення відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є, зокрема, невідповіднісить висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене,колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що внаслідок невідповідності висновків суду першої станції щодо предмету адміністративного позову та підстав для скасування забезпечення позову обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, якими визначено порядок та підстави забезпечення позову та скасування вжитих заходів забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків.
Тому, ухвала суду першої інстанції про скасування вжитих заходів забезпечення позову підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання позивача.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2012 року про скасування заходів забезпечення позову по справі № 712/3867/12 скасувати та постановити нову ухвалу.
В задоволенні клопотання Ужгородської міської ради Закарпатської області про скасування заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа, без самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Т. В. Онишкевич
Я. С. Попко