ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 листопада 2013 року № 826/17786/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»
до про Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві зобов'язання вчинити певні дії
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач-1), Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2), в якому просить суд: «зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві та Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Надра» надміру сплачені грошові кошти в сумі 2 672,84 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят дві грн. 84 коп.) згідно платіжного доручення № 60998307 від 06 лютого 2013 року на рахунок № 29095160000615 в ПАТ КБ «Надра», МФО 380764».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-2 у рамках виконавчого провадження № 35181685 були списані грошові кошти з кореспондентського рахунку банку, зокрема 2 672,84 грн. виконавчого збору. При цьому, позивачем згідно платіжного доручення було перераховано на рахунок відповідача-2 грошові кошти в розмірі 2 674,84 грн. Таким чином, позивачем повторно сплачено зазначені кошти, разом з тим на його звернення до відповідача-2 про повернення надмірно сплачених коштів відповіді не отримано.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17786/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 25 листопада 2013 року позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідач-2 в судовому засідання 25 листопада 2013 року проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що 06 лютого 2013 року на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від ПАТ КБ «Надра» надійшли кошти в розмірі 2 672,84 грн. з призначенням платежу: «виконавчий збір згідно постанови від 23.01.2013 ВП № 35181685». Оскільки виконавчий збір згідно виконавчого провадження № 35181685 вже був фактично стягнутий на депозитний рахунок Відділу, а на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві перебував виконавчий лист Балаклійського районного суду Харківської області № 2-381/10 від 14.05.2010 про стягнення з позивача (боржника у виконавчому провадженні) на користь ОСОБА_1 1 320,00 грн. (залишок боргу станом на 06.02.2013 року становив 361,75 грн.), державним виконавцем надано розпорядження № 19862074/26 від 07.02.2013 року, відповідно до якого кошти перераховано на рахунок ОСОБА_1 (361,75 грн.) та повернуто на рахунок ПАТ КБ «Надра» ( 2 311,09 грн.) як надлишково стягнуті.
Відповідач-1 в судове засідання 25 листопада 2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень чи пояснень стосовно предмету позову суду не надав.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, в судовому засіданні 25 листопада 2013 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
13 листопада 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35181685, на підставі виконавчого листа № 2/0508/1148/12, виданого 17 жовтня 2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 нарахування індексу інфляції у сумі 19 109,50 грн., три проценти річних у сумі 7 618,92 грн., всього 26 728,42 грн.
26 листопада 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, відповідно до якої приєднано виконавче провадження № 35181685 до зведеного виконавчого провадження № 24335691, яке веде відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
23 січня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 672,84 грн. (ВП 35181685).
Також, 23 січня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100,00 грн. (ВП 35181685).
06 лютого 2013 року позивачем (боржником у виконавчому провадженні № 35181685) платіжним дорученням № 60998307 перераховано на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві кошти у розмірі 2 672,84 грн. з призначенням платежу: «виконавчий збір згідно постанови від 23.01.2013 р. ВП № 35181685».
Відповідно до розпорядження старшого державного виконавця № 35181685/26 від 07 лютого 2013 року грошові кошти у сумі 26 728,42 грн. та 18 897,91 грн., що надійшли 22 січня 2013 року та 05 лютого 2013 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/0508/1148/12 від 17.10.2012 року, що видав Ворошиловський районний суд м. Донецька про стягнення з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 нарахування індексу інфляції у сумі 19 109,50 грн., три проценти річних у сумі 7 618,92 грн., всього 26 728,42 грн. керуючись статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно перерахувати: 26 728,42 грн. на користь ОСОБА_2, 6 672,84 грн. (із суми 18 897,91 грн.) виконавчого збору згідно з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.01.2013 року № 35181685 та 100,00 грн. (із суми 18 897,91 грн.) витрат на проведення виконавчих дій на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління юстиції.
Вказані суми було перераховано на належні рахунки відповідно до платіжних доручень № 953, № 952 та № 951 від 13 лютого 2013 року.
26 лютого 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчуком Костянтином Петровичем на підставі пункту 8 частини першої статті 49 та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Позивач листом № 2048 від 27 серпня 2013 року звернувся до відповідача-2 з проханням повернути на рахунок банку грошові кошти за виконавчими провадженнями, зокрема, № 35181685, як незаконно списані.
Позивач, вважаючи, що ним було надлишково сплачено кошти в розмірі 2 672,84 грн. на депозитний рахунок відповідача-2 згідно платіжного доручення від 06 лютого 2013 року № 60998307 та останнім зазначені кошти повернуті не були, звернувся до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Згідно частини першої статті 45 вказаного Закону грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум (ч. 2 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження»).
Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні) (ч. 5 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Згідно пункту 3 розділу І вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представником відповідача-2, що 06 лютого 2013 року на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від ПАТ КБ «Надра» надійшли кошти в розмірі 2 672,84 грн. з призначенням платежу: «виконавчий збір згідно постанови від 23.01.2013 року № 35181685».
При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження № 19862074 з примусового виконання виконавчого листа № 2-381/10, виданого 14 травня 2010 року Балаклійським районним судом Харківської області про стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 суму вкладу 1000,00 грн., сум невиплачених відсотків - 200,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 грн., а всього 1 320,00 грн.
14 січня 2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, відповідно до якої Приєднано виконавче провадження № 19862074 до зведеного виконавчого провадження № 24335691, яке веде відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
При цьому, залишок боргу станом на 06 лютого 2013 року по даному виконавчому провадженню № 19862074 становив 361,75 грн., що сторонами в судовому засіданні не заперечувалось.
Оскільки виконавчий збір згідно виконавчого провадження № 35181685 вже був фактично стягнутий, виконавче провадження закрито, а у виконавчому провадженні № 19862074 існувала сума заборгованості в розмірі 361,75 грн., державний виконавець відповідно до розпорядження № 19862074/26 від 08 лютого 2013 року грошові кошти у сумі 2 672,84, що надійшли на депозитний рахунок 06 лютого 2013 року на рахунок обліку депозитних сум відповідно до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» розпорядився перерахувати: 361,75 грн. на користь ОСОБА_1 та 2 311,09 грн. на користь ПАТ КБ «Нада» як надлишково стягнуті кошти згідно виконавчого листа № 2/0508/1148/12 від 17.10.2012 року, що видав Ворошиловський районний суд м. Донецька.
Вказані суми було перераховано на належні рахунки відповідно до платіжних доручень № 937 та № 936 від 13 лютого 2013 року та проведені управлінням державного казначейства України у Шевченківському районі міста Києва 20 лютого 2013 року, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, враховуючи, що виконавчі провадження № 19862074 та № 35181685 були приєднані до зведеного виконавчого провадження, а надлишково сплачені позивачем кошти у розмірі 2 311,09 грн. були повернуті останньому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідачем свідки не залучалися й судова експертиза не проводилася, судові витрати з позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко