27 листопада 2013 року Справа № 803/2373/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Гудька О.В., Ольховик Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Ягодинської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та стягнення надмірно сплачених платежів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, підприємець) звернулася з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів (далі - відповідач-1, митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКС України у Волинській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року та стягнути надмірно сплачені платежі на загальну суму 23860,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем-1 необґрунтовано та неправомірно було відмовлено у здійсненні митного оформлення товару - яблук свіжих врожаю 2012 року, сорт II, клас якості II - вагою нетто 20 280 кг за ціною 0,70 дол. США за 1 кг. на загальну суму 14 196,00 дол.США, придбаного ОСОБА_4 згідно контракту купівлі - продажу №33/2013/PL від 05.06.2013 року, укладеного з фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) та інвойсу №5/06/2013 від 05.06.2013 року.
Підприємцем ОСОБА_4 через представника - декларанта 07.06.2013 року для митного оформлення й митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, було надано відповідачу-1 усі необхідні документи. В графах 12, 45 вантажно-митної декларації (далі - ВМД) №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 14196,00 дол. США, тобто 0,70 дол. США за 1 кг товару, визначену за ціною контракту відповідно до наданих відповідачу-1 документів та в порядку, передбаченому ст.58 Митного кодексу України. За результатами розгляду 07.06.2013 року відповідачем-1 була оформлена та видана позивачу Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00069 (далі - картка відмови). Підставою прийняття зазначеного рішення, як вбачається із змісту відмови, стала невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам ст.53 Митного кодексу України, отримання рішення про визначення митної вартості №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року. У цій же картці відмови визначено умову, виконання якої забезпечує можливість здійснення митного оформлення - привести графи 12, 45 ВМД у відповідність до Рішення про визначення митної вартості №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року (далі - рішення). Згідно зазначеного рішення відповідачем-1 було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача згідно контракту №33/2013/PL від 05.06.2013 року та інвойсу №5/06/2013 від 05.06.2013 року, у кількості 20 280 кг - 23524,80 дол. США., тобто за ціною 1,1600 дол. США за 1 кг. Таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю, визначеною декларантом, становить 0,46 дол. США за 1 кг на загальну суму 9328,80 дол. США на користь першої.
З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем 07.06.2013 року було подано через свого декларанта для митного оформлення товару нову ВМД №205070000/2013/031850 від 07.06.2013 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у Рішенні митниці. Митне оформлення проводилося за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.
14.08.2013 року для підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано відповідачу-1 пакет додаткових документів, що вимагав митний орган згідно ДМВ-1, а саме: завірену копію прайс-листа №211 від 27.05.2013 року, завірену копію платіжного доручення №1032 від 27.06.2013 року, завірену копію свіфт-повідомлення №4591NH.71736UBGB від 27.06.2013 року, завірену копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/10554 від 26.02.2013 року, завірену копію листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №3362 від 31.07.2013 року, завірену копію декларації країни відправлення №13 PL302020E0044895 від 06.06.2013 року.
На думку позивача відповідачем-1 безпідставно застосовано шостий метод визначення митної вартості товару (резервний метод), оскільки для митного оформлення товару було надано достатньо документів для підтвердження митної вартості за першим методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а тому прийняте рішення про визначення митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Позивач вважає, що рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року винесені безпідставно, з порушенням чинного законодавства України, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати. Крім того, просить стягнути з державного бюджету України в користь позивача надмірно сплачені платежі на загальну суму 23860,83 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.
В поданих суду запереченнях на адміністративний позов відповідач-1 позов не визнав. Зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684, пункту 1.3 розділу 1 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 року за №984/21296, ст.257 Митного кодексу України, для здійснення митного контролю та митного оформлення товару «яблука свіжі врожаю 2012 року, сорт ІІ, клас якості ІІ» до підрозділу митного оформлення митного поста «Луцьк» 07.06.2013 року позивачем, через представника-декларанта, було подано митну декларацію №205070000/2013/031726, її електронну копію, комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення, серед яких і декларація митної вартості форми ДМВ-1 та її електронну копію.
Посадовою особою Ягодинської митниці відповідно до правил Митного кодексу України, на підставі поданих позивачем документів для митного оформлення й митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено (за даними ПІК «Цінова інформація при визначенні митної вартості» ЄАІС ДМСУ) відповідачем було виявлено відхилення у рівні митної вартості товару, митна вартість якого перевірялась, в порівнянні із загальним рівнем цін на подібні товари.
Так, згідно цінової інформації ЄАІС Державної митної служби України митна вартість товару становила 1,1600 дол. США за 1 кг, у зв'язку з чим посадовою особою митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 року було зроблено запис про необхідність надання наступних документів: прайс-листа виробника товару, платіжних документів про оплату товару, висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, копію декларації країни відправлення, відповідно до форми митного контролю 103-1 надати додаткову інформацію стосовно торгівельної марки та назви сорту яблук.
Органом доходів і зборів у відповідності до ч.5 ст.55 МК України з декларантом були проведені відповідні консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Результати цієї процедури та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року. З позивачем консультацію з приводу вибору методу визначення митної вартості товару проводили усно, так як декларант не звертався до відповідача-1 з письмовою вимогою щодо надання консультації.
Оскільки заявлена позивачем митна вартість товару є нижчою відносно інформаційної бази Державної митної служби України, а також враховуючи те, що позивачем надано документи, які не підтверджували задекларовану митну вартість, тому митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом, згідно статті 64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року.
Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року та рішення про коригування митної вартості товару №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року прийняті у повній відповідності до норм законодавства з питань державної митної справи, просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача-1 позову не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти нього, просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області подав заперечення на адміністративний позов, в яких позову не визнав, оскільки відповідні документи (висновок) на повернення платнику помилково або надміру сплачених митних податків до органу казначейства не подавалися, а тому дані про сплату коштів за митне оформлення товару підприємцем ОСОБА_4 в управлінні відсутні. Крім того, підприємець не надала жодних доказів, які б підтвердили факт перерахування надмірно сплачених коштів до Державного бюджету України, оскільки кошти відповідно до платіжних доручень від 06.06.2013 року №5271 на суму 36000,00 грн. та від 07.06.2013 року №5285 на суму 25000,00 грн. зараховані на депозитний рахунок Ягодинської митниці, відкритий в Головному управління Державної казначейської служби України в місті Києві. Таким чином, відповідач-2 вважає, що підстави для стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів на користь ОСОБА_4 відсутні, тому просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача-2 підтримала подані заперечення та просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Судом встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №33/2013/PL від 05.06.2013 року (а.с.15-16), укладеного між підприємцем ОСОБА_4 (покупець) та фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) (продавець), інвойсу №5/06/2013 від 05.06.2013 року (а.с.17), позивач 07.06.2013 року ввезла на територію України товар -яблука свіжі врожаю 2012 року, сорт II, клас якості II - вагою нетто 20280 кг, за ціною 14196,00 дол. США, визначеною у інвойсі, тобто за ціною 0,70 дол. США за 1 кг.
Для митного оформлення даного товару декларантом були подані на митний пост «Луцьк» Ягодинської митниці документи, а саме:
1) контракт №33/2013/PL від 05.06.2013 року (а.с.15-16);
2) рахунок-фактура (інвойс) №5/06/2013 від 05.06.2013 року (а.с.17);
3) вантажно-митна декларація №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 року (а.с.12);
4) попередня митна декларація №205070000/2013/031378 від 06.06.2013 року (а.с.11);
5) декларація митної вартості 205070000/2013/031726 від 07.06.2013 року (а.с.13);
6) міжнародна товаротранспортна накладна CMR №104167 від 07.06.2013 року (а.с.18);
7) сертифікат про походження товару №PL/MF/AF 0012631 від 05.06.2013 року (а.с.19);
8) сертифікат відповідності європейським нормам №КО82313.2910.2013.11 від 05.06.2013 року (а.с.20);
9) фіто-санітарне свідоцтво №0446085 від 05.06.2013 року (а.с.21);
10) лист про нестрахування товару №205 від 07.06.2013 року (а.с.22).
В графах 12, 45 вантажно-митної декларації №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 14196,00 дол. США, тобто 0,70 дол. США за 1 кг товару, визначену за ціною контракту відповідно до наданих відповідачу-1 документів та в порядку, передбаченому ст.58 Митного кодексу України.
Посадовою особою митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості (ДМВ) №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 (а.с.13) було зроблено запис про необхідність подання в порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: прайс-листа виробника товару, платіжних документів про оплату товару, висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, копію декларації країни відправлення, відповідно до форми митного контролю 103-1 надати додаткову інформацію стосовно торгівельної марки та назви сорту яблук.
07.06.2013 року Ягодинською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товару у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам ст.53 МК України, отримання рішення про визначення митної вартості №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року, про що сформовано відповідну Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069. Одночасно у Картці роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів, шляхом приведення граф ВМД у відповідність до рішення про визначення митної вартості №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 20280 кг на загальну суму 23524,80 дол. США, тобто за ціною 1,1600 дол. США за 1 кг. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом складає 0,46 дол. США за 1 кг, на загальну суму 9328,80 дол. США. При цьому у рішенні про коригування митної вартості вказано, що митним органом проведено процедури консультації з декларантом та досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 Митного кодексу України) та методу 2г (стаття 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Таким чином, митну вартість визначено за шостим (резервним) методом (стаття 64 Митного кодексу України) на підставі цінової інформації МД 205020005/2013/5411 від 20 травня 2013 року, 205020005/2013/5504 від 22 травня 2013 року наявної в митного органу (а.с.9).
З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем 07.06.2013 року було подано через свого декларанта для митного оформлення товару нову ВМД №205070000/2013/031850 від 07.06.2013 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у Рішенні митниці (а.с.32). Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави. Товар випускався у вільний обіг із застосуванням гарантійних зобов'язань шляхом надання гарантій в розмірі 23860,83 грн. (графа В «подробиці розрахунків» ВМД), а товар випущено у вільний обіг.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається, зокрема, у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.
Частиною першою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларуючи договірну вартість товару згідно з ВМД №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 року, тобто, за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), встановленим статтею 57 Митного кодексу України, позивач керувався умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу №33/2013/PL від 05.06.2013 року (а.с.15-16).
Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Пунктом 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, визначено: «Запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки».
У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, посадовою особою митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості №205070000/2013/031726 від 07.06.2013 (а.с.13) було зроблено запис про необхідність подання в порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: прайс-листа виробника товару, платіжних документів про оплату товару, висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, копію декларації країни відправлення, відповідно до форми митного контролю 103-1 надати додаткову інформацію стосовно торгівельної марки та назви сорту яблук.
Відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Судом встановлено, що позивачем 14.08.2013 року на адресу Ягодинської митниці було направлено заяву №303 (а.с.23-24) з додатковими документами, визначеними митним органом у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості №205070000/2013/031726 від 07.06.2013, а саме: завірену копію прайс-листа №211 від 27.05.2013 року (а.с.25), завірену копію платіжного доручення №1032 від 27.06.2013 року (а.с.26), завірену копію свіфт-повідомлення №4591NH.71736UBGB від 27.06.2013 року (а.с.27), завірену копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/10554 від 26.02.2013 року (а.с.29), завірену копію листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №3362 від 31.07.2013 року (а.с.29), завірену копію декларації країни відправлення №13 PL302020E0044895 від 06.06.2013 року (а.с.30).
Відповідач-1 листом від 21.08.2013 року №1/1.2-6/1413 за результатами розгляду документів, що надійшли від позивача, вказав про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, оскільки в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 31.07.2013 року №3362 вказано, що рівень ціни на свіжі яблука, сорт II за ціною 0, 70 дол. США за кілограм на умовах поставки СРТ-Луцьк відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Проте інформація з даних спеціалізованих джерел, зазначених в листі щодо ціни даного товару на умовах поставки СРТ, відсутня. Тому, відповідачем-1 зроблено висновок, що лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» носить консультаційний характер та не може бути використаним для підтвердження вартості на товар. Крім того, в листі №211 від 27.05.2013 року від фірми «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) відсутні відомості про конкретні характеристики товару, назву, найменування, калібр.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача-1 про неналежність листа «Укрпромзовнішекспертиза» від 31.07.2013 року №3362, оскільки у даному листі обґрунтовано зазначено, що середній розрахунковий рівень цін на свіжі яблука сорт ІІ може становити 0,35 - 1,00 дол. США за кілограм, на умовах поставки СРТ - міста України. Додатково у цьому листі зазначено, що рівень цін може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, обсягу партії, кон'юнктури ринку, що, на думку суду, є економічно обґрунтованим (а.с.28).
Крім того, безпідставними є твердження митного органу про те, що в листі №211 від 27.05.2013 року від фірми «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) відсутні відомості про конкретні характеристики товару, назву, найменування, калібр, оскільки як передбачають галузеві стандарти товарний сорт яблук визначають за показниками: зовнішній вигляд (форма, забарвлення, наявність плодоніжки та ін.), розмір у найбільшому поперечному діаметрі (стиглість знімна, споживна, технічна), захворювання і ушкодження. Отже, визначений сорт яблук не потребує додаткового підтвердження іншими характеристиками товару, такими як назва, найменування, калібр тощо.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Ягодинської митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості партії товару є необґрунтованими.
У судовому засіданні представником Ягодинської митниці Міндоходів не подано жодного доказу того, що в митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.
Окремо слід зазначити, що в процесі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів було використано лише інформацію Держмитслужби та дані, відображені у МД 205020005/2013/5411 від 20 травня 2013 року, 205020005/2013/5504 від 22 травня 2013 року (а.с.9).
У зазначених митних деклараціях вартість товару «яблука свіжі» визначена за шостим (резервним) методом визначення митної вартості (графа 43), що, на думку суду, не може в повній мірі обґрунтувати правильність прийнятого митним органом рішення про визначення митної вартості товарів, неможливості застосувати інші методи визначення митної вартості товару та ставити під сумнів правильність визначеної митної вартості товару позивачем.
Крім того, у вказаних деклараціях в графі 11 «Торговельна країна/Країна виробництва» зазначено «GB», коли в декларації, поданій до митного оформлення позивачем, зазначено «PL», що в свою чергу не може стверджувати про ідентичність постачальника товару та правомірність митного органу в частині приведення рівня заявленої ОСОБА_4 митної вартості до цих декларацій.
На думку суду відповідачем-1 не доведено, що мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості товару і що таке не підтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору.
Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів, однак, це повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів стверджується про проведення процедури консультацій з декларантом та досягнення згоди щодо неможливості застосування методів визначення митної вартості, які передбачені статтями 50-63 Митного кодексу України.
Однак, як вбачається з напису представника ОСОБА_4 на звороті рішення (а.с.9), її декларант заперечував проти застосування шостого методу та вказав, що процедура консультацій не проводилася.
Відповідачем-1 не надано суду доказів проведення консультації з декларантом та не надано суду обґрунтування неможливості використати попередні методи визначення митної вартості, які передбачені статтями 50-63 Митного кодексу України.
На думку суду, позивач була позбавлена можливості своєчасно надати митному органу документи на підтвердження митної вартості товару, зазначені останнім у митній декларації, оскільки рішення про визначення митної вартості товару Ягодинська митниця прийняла того ж дня, коли декларант ознайомився із записом про необхідність надання додаткових документів - 07 червня 2013 року, що підтверджує формальний характер проведеної процедури консультацій.
Таким чином, митним органом формально проведена процедура консультацій з декларантом та не обґрунтовано, чому при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару «яблука свіжі» неможливо було використати методи визначення митної вартості, які визначені у статтях 50-63 Митного кодексу України.
Правова позиція щодо необхідності дотримання митним органом процедури консультації з декларантом викладена у постановах Верховного суду України 14 травня 2013 року (справа N 21-130а13), від 21 січня 2011 року (справа N 21-56а10), від 07 лютого 2011 року (справа N 21-76а10), від 14 листопада 2011 року (справа N 21-213а11), від 06 лютого 2012 (справа N 21-418а11), від 03 липня 2012 року (справа N 21-197а12), які в силу статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач в порядку та у строки передбачені Митним кодексом України надала всі необхідні документи для підтвердження митної вартості партії товарів «яблука свіжі врожаю 2012 року, сорт ІІ, клас якості ІІ вагою нетто 20280 кг.» за ціною 0,70 дол. США, однак Ягодинська митниця формально провела процедуру консультації з декларантом, яка передбачена частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України, не обґрунтувала неможливості застосування інших методів визначення митної вартості крім шостого (резервного), а, відтак, неправомірно винесла рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач-1 як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року.
Позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених митних платежів в розмірі 23860,83 грн. підлягають до задоволення з наступних підстав.
З ВМД №205070000/2013/031850 від 07.06.2013 року (а.с.32) вбачається, що позивачем сплачено податок на додану вартість в розмірі 24963,10 грн. та 16404,32 грн., а також ввізне мито при митному оформленні товару в розмірі 11346,86 грн. та 7456,51 грн. Внесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07.06.2013 року на рахунок Ягодинської митниці грошової застави у сумі 23860,83 грн., перерахування коштів Ягодинською митницею Міндоходів до Державного бюджету України підтверджується платіжними дорученнями від 06.06.2013 року №5271 (а.с.35), від 07.06.2013 року №5285 (а.с.36), платіжними дорученнями від 06.09.2013 року №656, 660 (а.с.56-57).
Пунктами 2.2, 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за № 64/11938, передбачено, що для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім'я митних органів. Кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.
Відповідно до пункту 1.2 цього Порядку надмірно сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.
Позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів визначеної Ягодинською митницею всупереч положенням чинного законодавства, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору). За таких обставин підприємцем сплачені до бюджету кошти в більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, а тому кошти у сумі 23860,83 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 310,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення №5948 від 11.11.2013 року (а.с.2).
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №205000006/2013/000051/1 від 07 червня 2013 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів №205070000/2013/00069 від 07 червня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) надмірно сплачені митні платежі у розмірі 23860,83 грн. (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят грн. 83 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 310,00 грн. (триста десять грн.00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 02 грудня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій