донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.11.2013 р. справа №908/2082/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівЛомовцевої Н.В. , Принцевської Н.М
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю,
від відповідача:Касьяненко Г.О. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізької області №99", с.Біленьке Запорізького району Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від24.07.2013 року
по справі№908/2082/13 (Хуторной В.М.)
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжя
доДержавного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізької області №99", с.Біленьке Запорізького району Запорізької області
простягнення 240 000,00 грн. (згідно остаточних вимог).
Господарський суд Запорізької області (суддя Хуторний В.М.) рішенням від 24.07.2013р. задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Запоріжжя (далі - ФОП ОСОБА_7) та стягнув з Державного підприємства «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області №99», с.Біленьке Запорізького району Запорізької області (далі - Підприємство) суму попередньої оплати за товар в розмірі 240 000грн. та судовий збір у розмірі 4800грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2013р. по справі №908/2082/13 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.
Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що навіть якщо сторони уклали оспорюваний договір у спрощений спосіб, вони не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору поставки, а саме ціни та строку дії договору.
Крім того, заявник послався на те, що висновок суду про узгодженість істотних умов договору у рахунку №491 від 27.10.2011р. взагалі не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки вказаний рахунок відсутній у сторін, і відповідно, визначити, за якою ціною, у якій кількості та яке мило підлягало продажу, неможливо, що в свою чергу свідчить про відсутність договору.
Також, апелянт зазначив, що з вимогою про повернення 240000грн. позивач до відповідача не звертався, а отже, у відповідача відсутні правові підстави для повернення попередньої оплати.
Представник позивача у судове засідання 27.11.2013р. з"явився, рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2013р. по справі №908/2082/13 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засідання 27.11.2013р. доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_7 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Підприємства попередньої оплати за товар в сумі 240 000грн., втрат від інфляції в сумі 3137,09грн., 3% річних в сумі 8034,52грн. та пені в сумі 18147,95грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 134 ГК України, ст. ст. 205, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 49 ГПК України.
Заявою від 24.07.2013р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за товар в сумі 240000грн. Судом заяву прийнято та розглянуто по суті (а.с. 37-39).
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні - листопаді 2011 року позивач платіжними дорученнями № 146115733 від 27.10.2011р. на суму 60000 грн., № 146106650 від 27.10.2011р. на суму 60000 грн., № 146155665 від 28.10.2011р. на суму 60000 грн., платіжне доручення № 146168976 від 28.10.2011р. на суму 55000 грн., № 146376429 від 01.11.2011р. на суму 5000 грн. перерахував Державному підприємству «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області №99» (раніше - Державне підприємство Підприємство Біленьківської виправної колонії № 99 Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області) грошові кошти в розмірі 240000 грн. за поставку товару (мило) відповідно до рахунку № 491 від 27.10.2011 р.
Господарським судом зроблено висновок, що сторонами укладено договір на поставку товару-мила в усній формі та з посиланням на листи позивача від 22.03.2013р. та 23.04.2013р. про втрату інтересу щодо отримання товару, застосовано норми ст.693 ЦК України, згідно до якої покупець має право вимагати передання оплачуваного товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.
Позивачем не доведено отримання від відповідача рахунку №491 від 27.10.2011р. Сторонами зазначений рахунок суду не надано, за таких обставин висновок суду щодо наявності між сторонами відносин поставки (купівлі-продажу) мила не грунтується на матеріалах справи, оскільки відсутні докази пропозиції відповідача щодо продажи (постачання) товару (мила), а саме - кількості, асортименту, ціни тощо.
Крім того, позивачем не доведено та судом не з"ясовано строк поставки мила, оскільки передоплата на підставі ст.693 ЦК України повертається лише у разі непоставки товару у встановлений строк.
За таких обставин позивачем не доведено, що спірна сума є передоплатою, тому судом необгрунтовано застосовано норми ст.693 ЦК України, яка регулює повернення передоплати за наявності відносин купівлі-продажу.
Відповідач заперечує щодо факту правовідносин купівлі-продажу (поставки) мила і ці заперечення позивачем не спрастовані.
Відсутність рахунку №491 від 27.10.2011р. з врахуванням пояснень сторін, свідчить про відсутність правових підстав для перерахування 240000грн. та про відсутність правових підстав для їх утримання відповідачем.
При цьому, зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 Цивільного кодексу України. Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.
За приписом ч.ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (п.5 ст.139 Господарського кодексу України).
З аналізу зазначених норм вбачається, що грошові кошти є майном, яке підлягає поверненню потерпілій стороні як безпідставно набуте в розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні 27.11.2013р. представником відповідача визнано, що спірна сумма відповідачем утримується без правових підстав, але за відсутністю вимоги позивача про її повернення відповідач вважає, що, такий обов"язок не настав (запис здійснено за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Документообіг спеціалізованих судів», диск СD-R, серійний номер №19458 додається до матеріалів справи). Такаж позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає доводи відповідача необгрунтованими, оскільки обов"язок повернути безпідставно набуте майно прямо передбачений законодавством (ст.1212 ЦК України).
З врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції щодо безпідставності утримання відповідачем 240000,00грн. та обов"язку їх повернення повернення позивачу є законним та обгрунтованим.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізької області №99» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2013р. по справі № 908/2082/13 підлягає залишенню без змін з врахуванням підстав, викладених в постанові.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізької області №99, с.Біленьке Запорізького району Запорізької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2013р. по справі № 908/2082/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: Н.В. Ломовцева
Н.М. Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 г/с Запорізької обл.