ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
25 листопада 2013 року Справа № 913/3045/13
Провадження № 6/913/3045/13
За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве Донецької області
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області
про стягнення 28 380 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Потапенко О.О.
У засіданні брали участь:
від позивача - Масляк В.В., довіреність № Н-01/60 від 16.01.2013;
від відповідача - Мітасова Я.В., довіреність № 85 від 11.05.2011.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 28 380 грн. 00 коп. згідно ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.
Також за листом №12/427 від 25.11.2013 відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на підставі ст. 233 ГК України у зв'язку із тяжким фінансовим станом та наявністю збитків в сумі 515 483 тис. грн. Крім цього, відповідач зазначає, що ПАТ «Краснодонвугілля» знаходиться в процедурі банкрутства з 22.06.2006, а позивачу його діями не були спричинені збитки.
Представник позивача проти зменшення розміру штрафу заперечив.
Надані відповідачем документи прийняти до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Суд приступив до розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд
08.05.2013 зі станції Краснодон Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство здійснило відправлення групи вагонів (№ 61012340, № 56994908) за накладною № 51548154 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці вантажоодержувачу - ПАТ «Євраз Дніпродзержинський КХЗ».
09.05.2013 при прибутті вагону на станцію Дебальцево-Сорт. Донецької залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за вказаною накладною.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу:
- у вагоні № 61012340 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 73 600 кг, замість 70 000 кг, що на 3 600 кг більше, ніж визначено у накладній;
- у вагоні № 56994908 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 78 650 кг, замість 71 000 кг, що на 7 650 кг більше, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акти загальної форми № 043, № 1501 від 09.05.2013 і комерційний акт АА № 722052/167 від 09.05.2013.
При цьому, надлишки вантажу у кількості 11 250 кг були перевантажені у вагон №66550252 та відправлені вантажоодержувачу за накладною № 51762391 від 13.05.2013.
Крім цього, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення Правда Придніпровської залізниці, що зафіксовано в комерційному акті АА № 722052/167/44 від 09.05.2013, де в розділі «Ж» зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.
Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України у сумі 28 380 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач просить зменшити розмір штрафу.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
В даному випадку, відповідач за накладною № 51548154 від 08.05.2012 у вагонах №61012340, №56994908 зі станції Краснодон Донецької залізниці відправив вугільний концентрат на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці вантажоодержувачу ПАТ «Євраз Дніпродзержинський КХЗ».
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
09.05.2013 при прибутті вказаних вагонів на станцію Дебальцево-Сорт. Донецької залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за накладною № 51548154.
За результатами переважування встановлено, що:
- фактична вага вантажу у вагоні № 61012340 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 73 600 кг, замість 70 000 кг, що на 3 600 кг більше, ніж визначено у накладній;
- фактична вага вантажу у вагоні № 56994908 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 78 650 кг, замість 71 000 кг, що на 7 650 кг більше, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акти загальної форми №№ 043, 1501 від 09.05.2013 і комерційний акт АА № 722052/167 від 09.05.2013.
Переважування здійснювалося на справних 200 - тонних вагонних вагах.
В той же час, в комерційному акті АА № 7722052/167/44 від 09.05.2013 зазначено, що маркування катком не порушене, течі вантажу не має. В технічному відношенні вагони справні. Надлишки вивантажені у вагон № 66550252.
При цьому, згідно повідомлення зі станції Краснодон Донецької залізниці, контрольне переважування спірного вагону на станції відправлення не здійснювалося, маса вантажу визначалася вантажовідправником - ПАТ «Краснодонвугілля».
Оскільки було виявлено надлишки вантажу у вагонах №61012340,56994908 надлишок у загальній кількості 11 250 кг був переміщений у вагон № 66550252 і за накладною № 51762391 відправлений вантажоодержувачу.
Відповідно до відмітки в розділі «Ж» комерційного акту АА № 7722052/167/44 від 09.05.2013 станції призначення - Правда Донецької залізниці зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування маси вантажу у спірних вагонах проводилось на 200- тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
При цьому, невідповідність маси вантажу у вказаних вагонах була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.
Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом АА № 7722052/167/44 від 09.05.2013.
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно накладної № 51548154 провізна плата на 1 вагон становить 2 838 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 28 380 грн. 00 коп. (2 838 х 2 х 5 = 28 380).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу у накладній є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Слід зауважити, що вказана норма спрямована на запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Згідно з роз'ясненням п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), господарський суд повинен об'єктивно оцінювати, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на таку увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, невідповідності розміру неустойки наслідкам, що сталися тощо.
В даному випадку, відповідачем не доведений суду факт наявності будь-яких обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення розміру відповідних штрафних санкцій. Крім цього, збитковість підприємства відповідача не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. В той же час, слід визначити, що зменшення розміру штрафних санкцій є саме правом, а не обов'язком суду.
Виходячи з наведеного, підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не має, у зв'язку з чим клопотання відповідача слід відхилити.
За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 28 380 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області, вул. Комсомольська, буд. 5, код ЄДРПОУ 32363486, на користь:
- Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, ідентифікаційний код 01074957, штраф у сумі 28 380 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 02.12.2013.
Суддя Т.А. Василенко