25 листопада 2013 р. Справа № 45920/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Іщук Л.П., Левицької Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2011 року про залишення без розгляду позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
Позивачка звернулася 26.05.2011 року в суд з адміністративним позовом та просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року відповідно до рішень Конституційного Суду України.
Вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни, а згідно із ст. 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак така не виплачувалася.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.05.2011 року залишено без розгляду позовну заяву позивачки за період з 01.01.2006 року по 25.11.2010 року.
Суд виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати, визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції всебічно оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка має статус дитини війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Слід зазначити, що ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, на час звернення до суду з позовом позивачки.
Позивачка звернулася із позовом до суду 26.05.2011 року, як це вбачається із штампу на позовній заяві. Отже з урахуванням вимог ст. 99 КАС України про застосування шестимісячного строку для звернення до суду, а також враховуючи, що позивачкою не представлено суду доказів, що нею було пропущено останній з поважних причин, а право на звернення з подібним позовом виникло у неї значно раніше та коли процесуальні норми передбачають подібне з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, відтак вбачаються підстави правомірності позиції місцевого суду щодо залишення без розгляду позовних вимог поза строком звернення до суду.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2011 року по справі № 2а-3180/11- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
суддів Л.П. Іщук
Н.Г. Левицька