Справа: № 741/313/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Киреєв О.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
19 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що починаючи з 2012 року позивач підприємницькою діяльністю не займається, відповідно до акта перевірки №1538/17/НОМЕР_1 за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року позивач перебував на загальній системі оподаткування, однак підприємницької діяльності не здійснював.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №2375 та 18 жовтня 2010 року взято на облік як платника податків в ДПІ у Носівському районі.
Як вбачається з акту перевірки №1538/17/НОМЕР_1 від 29 грудня 2012 року, за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року позивач перебував на загальній системі оподаткування, з 01 квітня 2012 року по 13 листопада 2012 року позивач здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку.
14 січня 2013 року позивачем було подано звіт про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, з якого вбачається, що виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати нараховано мінімальний єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2842,09 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області з огляду на несплату наявної заборгованості, на адресу позивача була направлена вимога №Ф-289 від 31 січня 2013 року на суму 2945,52 грн., у тому числі недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 2842,09 грн., штраф у розмірі 61,95 грн., пені у розмірі 41,48 грн., яка отримана позивачем 01 лютого 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
09 січня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області винесено рішення №6 про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.
З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області щодо зобов'язання позивача сплатити внески за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням 34,7% для платників єдиного внеску за 2012 рік в сумі 2945,52 грн. та звільнити його від сплати визначеної суми; прийняти рішення про видачу позивачу довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування; зобов'язати визнати незаконними та повернути 170 грн., що сплачені за вимогами від 04 жовтня 2012 року та 06 листопада 2012 року, як штраф на заборгованість зі сплати єдиного внеску.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку щодо необгрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:
Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно п.3 ч.1 ст.7 вищезазначеного Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Частиною 11 ст.8 вищенаведеного Закону визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (ч.8 ст.9 вищезазначеного Закону).
Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно ч.4 ст.25 вищезазначеного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У відповідності до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, серед іншого, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно ч.10 ст.25 вищезазначеного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявністю заборгованості у позивача по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області на адресу позивача була направлена вимога №Ф-289 від 31 січня 2013 року на суму 2945,52 грн., у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 2842,09 грн., штраф у розмірі 61,95 грн., пені у розмірі 41,48 грн., що повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а дії відповідача є такими, що вчинені на підставі, в межах поноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. При цьому до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів щодо оскарження вищезазначеної вимоги, оспорювання визначеної в ній суми, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області щодо зобов'язання позивача сплатити внески за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням 34,7% для платників єдиного внеску за 2012 рік в сумі 2945,52 грн. та звільнити його від сплати визначеної суми є безпідставними, такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5.2 Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 27 вересня 2010 року №21-6, у разі отримання від державного реєстратора повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника єдиного внеску, що має найманих працівників, щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки. Фізичні особи - підприємці, які не мають найманих працівників, подають до органу Пенсійного фонду звіт про нараховані суми єдиного внеску за період роботи у звітному році та копію акта перевірки органу державної податкової служби і здійснюють остаточні розрахунки.
У разі якщо фізична особа - підприємець не здійснила розрахунки з Пенсійним фондом України або фонди соціального страхування надали органу Пенсійного фонду України рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку за 10 днів до закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог фізичній особі - підприємцю, орган Пенсійного фонду України видає такій особі рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку.
Управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області 09 січня 2013 року винесено рішення №6 про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування, з огляду на наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 2945,52 грн., що свідчить про правомірність дій відповідача та відповідність вимогам чинного законодавства. Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо погашення наявної заборгованості, позовні вимоги щодо видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання визнати незаконними та повернути 170 грн., що сплачені за вимогами від 04 жовтня 2012 року та 06 листопада 2012 року, як штраф на заборгованість зі сплати єдиного внеску, також є безпідставними, оскільки відповідачем правомірно винесено вимоги щодо сплати штрафів за несплату єдиного внеску.
Однак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення під час розгляду даної справи, зокрема, прийняв до свого провадження адміністративний позов, який відповідно до ст.18 КАС України підсудний окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Разом з тим, даний спір не підсудний місцевим загальним судам як адміністративним, оскільки не віднесений до жодної категорії, передбаченої ч.1 ст.18 КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи, спір виник між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та суб'єктом владних повноважень - Управлінням Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області під час виконання ним владних управлінських функцій.
При цьому, Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області у відповідності до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011, є територіальним органом Пенсійного фонду України, який, в свою чергу, є центральним органом виконавчої влади та входить до системи органів виконавчої влади.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до порушення предметної підсудності, тому постанова Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2013 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.