ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
28 листопада 2013 року № 826/18517/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Соколова О.А., ознайомившись з позовною заявою
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2013 №0004532207 та №0004542207,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2013 №0004532207 та №0004542207.
Розглянувши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суддя прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами організаціями (юридичними особами).
Частиною 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Таким чином, позивачем у справі може бути фізична чи юридична особа, яка має адміністративну процесуальну правосуб'єктність.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем у справі є ТОВ "Торговий дім "Ніса", але жодного документу щодо підтвердження адміністративної процесуальної правоздатності до позову не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Позовна заява позивача підписана генеральним директором ТОВ "Торговий дім "Ніса" ОСОБА_1 та жодного належного документу, який підтверджує повноваження призначення цієї особи на посаду та наділяє, відповідно до закону, повноваженнями в суді позивачем, до адміністративного суду не доданий.
Згідно ч.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Повноваження законних представників підтверджуються зокрема документами, які стверджують займану ними посаду, відповідно до ч.2 ст.58 КАС України.
Водночас в поданій заяві ТОВ "ТОрговий дім "Ніса"генеральним директором не зазначено дату її підписання.
Відповідно частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Так, згідно ст. 2 зазначеного Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
На підставі вищевикладеного, судовий збір повинен бути сплачений за ставкою передбаченою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме10 відсотків розміру ставки судового збору.
Водночас, предметом оскарження є визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 27.06.2013 року №0004532207 та №0004542207.
Судом встановлено, що згідно квитанції № 579 від 20.11.2013 року ТОВ "Торговий дім Ніса" сплачена сума судового збору у розмірі 68,82 грн., що є меншою за розміром, яка встановлена в статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, згідно ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Але, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем до позову не надано жодних доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме податкова декларація за звітний період в якому податковим органом встановлено порушення, первинні документи фінансовго-господарської діяльності підприємства за перевіряємий період та на які посилається позивач в своїй позовній заяві тощо.
Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати документ підтверджуючий повноваження особи, яка підписала адміністративний позов, надати документи які підтверджують статус юридичної особи позивача, надати до суду докази сплати судового збору у розмірі за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, зазначити дату підписання позовної заяви, надати докази в підтвердження та обґрунтування позовних вимог.
Керуючись ст. 106, 108, 165 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
ухвалив:
1. Залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніса" - без руху.
2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дати отримання цієї Ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, а саме: позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Соколова