ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
30 жовтня 2013 року м.Київ №826/14905/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Імпорт Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служ-би України в м.Києві про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 №100270000/2013/700115/2, стягнення 5597,89 грн.,
Позов обґрунтовано відсутністю підстав для коригування відповідачем заявленої пози-вачем митної вартості товарів, невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам ст.ст. 53, 54, 55, 58 МК і поданим до митного оформлення документам, які містили повну і достовірну інформацію про вартість оцінюваного товару, що підтверджує правильність заявленої пози-вачем митної вартості товарів за першим методом (за ціною договору).
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.
Відповідачі явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.
Від Київської міжрегіональної митниці Міндоходів надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просить відмовити в позові з тих підстав, що позивач не довів документаль-но заявлену ним митну вартість товару, оскільки на надав усіх документів (сертифікат про походження товарів, транспортних документів пакувального листа); довідка про транспортні витрати від 11.06.2013 №110613/01 видана ТОВ "Соул Лоджистік", інформація про яку від-сутня в коносаменті; сплата коштів згідно наданих до митного оформлення платіжних дору-чень здійснена в інших пропорціях, а ніж це визначено п. 6 контракту; у платіжних дору-ченнях не вказано реквізитів інвойсу.
Заслухавши пояснення представників позивача, які прибули до судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.03.2013 №8 з Компанією "CIXI CITY TIANHONG LIGHTING ELECTRIC CO., LTD" (Китай) (Поста-чальник), додаткової угоди від 01.03.2013 до нього, відповідно до специфікації №1 від 15.03.2013 і комерційного інвойсу від 15.03.2013 №00953938, позивачем придбано на умовах FОВ-Нінгбо товар (вуличні світильники без лампи), визначеного в специфікації та інвойсі асортименту, кількості та ціни, на загальну вартість 18337,20 дол.США.
Даний товар подано до митного оформлення згідно ВМД №100270000/2013/202995 від 03.07.2013 та задекларовано його митну вартість згідно із ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у розмірі 161127,68 грн., що складається з ціни на товар - 146569,22 грн. (18337,20 дол.США) і витрат на транспортування товарів - 14558,46 грн.
У розрізі товарів зазначена декларантом митна вартість становить: товар 1 - 92187,69 грн. (11533,55 дол. США), товар 2 - 68940,01 грн. (8625,05 дол.США).
Судом встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларант подав до митного оформлення:
- зовнішньоекономічний договір з Компанією "CIXI CITY TIANHONG LIGHTING ELEC-TRIC CO., LTD" від 01.03.2013 №8 та додаткову угоду від 01.03.2013 до нього;
- специфікацію №1 від 15.03.2013;
- комерційний інвойс від 15.03.2013 №00953938 на загальну суму 18337,20 дол.США;
- коносамент від 10.05.2013 №SZSCN1305067;
- платіжне доручення в іноземній валюті від 28.03.2013 №4 на суму 2800 дол.США (перед-плата за вуличні світильники згідно з контрактом №8 від 01.03.2013);
- платіжне доручення в іноземній валюті від 26.06.2013 №10 на суму 15537,20 дол.США (передплата за вуличні світильники згідно з контрактом №8 від 01.03.2013));
- довідку ТОВ "Соул Лоджистік" від 11.06.2013 №110613/01 про транспортні витрати до митного кордону України на суму 14558,46 грн.;
- CMR від 02.07.2013 №1.
Судом встановлено, що відповідачем скориговано митну вартість товару 1 та визначе-но її на рівні 14227,20 дол.США, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 №100270000/2013/700115/2.
Як зазначено в гр. 33 цього рішення, його прийнято у зв'язку з тим, що надані докуме-нти містять неповні відомості, а саме не надані транспортні (перевізні) документи (умови поставки РОВ). Також, відповідач послався на ненадання додаткових документів. В рішенні зазначено, що визначена відповідачем відповідно до ст. 64 МК митна вартість товарів ґрун-тується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками згідно з ВМД від 19.06.2013 №100270000/2013/060890.
Судом встановлено, що виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару позивач подав до митного оформлення нову ВМД від 04.07.2013 №100270000/2013/203089, згідно з якою проведено митне оформлення товару, а позивачем сплачено на рахунок 3734 ПДВ на 4521,37 грн. та мита на 1076,52 грн. більше.
Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).
Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які вво-зяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну тери-торію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відпо-відно до норм цього Кодексу (ч. 3).
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.
Як визначено в ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну тери-торію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.
Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 58 МК, ціна, що була фактично сплачена або підля-гає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вар-тості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспор-тування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що під-тверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Перелік додаткових документів визначено в цій же ч. 3 ст. 53 МК.
Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного офор-млення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розра-хунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього мето-ду, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відпо-відачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що пе-редбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані основні документи, копії яких наявні у справі, чітко іденти-фікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчис-ленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, - 18337,20 дол.США, та вартість транспортних витрат - 14558,46 грн., у т.ч. ціну товару 1 - 11533,55 дол.США, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.
У ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей. Від-повідач не спростував фактурну вартість оцінюваних товарів і вартість транспортних витрат, об'єктивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК вартість опера-ції на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.
Водночас заперечення відповідача і зроблені ним у гр. 33 оскаржуваного рішення записи про неможливість визначення митної вартості за першим методом є безпідставними, а посилання на відсутність повних відомостей чи наявність розбіжностей є формальними і несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів, що вбачається з наступного.
Так, запис у гр. 33 оскаржуваного рішення про ненадання до митного оформлення транспортних (перевізних) документів не відповідає дійсності і спростовується даними, вка-заними в гр. 18 оскаржуваного рішення і в гр. 44 ВМД №100270000/2013/202995 від 03.07.2013, згідно з якими у списку поданих до митного оформлення документів зазначено коносамент від 10.05.2013 №SZSCN1305067 (2761), довідку ТОВ "Соул Лоджистік" від 11.06.2013 №110613/01 про транспортні витрати (3004), CMR від 02.07.2013 №1 (2730).
Слід зауважити, що коносамент - товаророзпорядчий документ, що видається морсь-ким перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до переве-зення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одер-жувачу. Коносамент виконує основні функції: свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти на-дання документів; засвідчує прийняття вантажу для перевезення; є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.
Заперечення відповідача про те, що в коносаменті не зазначено ТОВ "Соул Лоджис-тік", яким видано довідку про транспортні витрати, не відповідає дійсності і спростовується наявними у справі копіями коносаменту від 10.05.2013 №SZSCN1305067, які надані до суду як позивачем так і відповідачем, де у графі інформація про перевізника зазначено реквізити ТОВ "Соул Лоджистік", а також вбачається відбиток штампу ТОВ "Соул Лоджистік".
Між тим, як вбачається до митного оформлення не було надано договорів від 06.04.2011 №60411 про організацію перевезень автомобільним транспортом і від 01.08.2012 №010812/01 транспортного експедирування, укладених між позивачем і ТОВ "Соул Лоджис-тік", та пакувального листа до інвойсу 15.03.2013 №00953938, копії яких наявні у справі, однак, в даному випадку, це не впливає на правомірність включення до складу митної вартості оцінюваних товарів транспортних витрат у сумі 14558,46 грн., що підтверджується відповідною довідкою перевізника. Крім того, відповідач не таких документів не витребо-вував у декларанта.
Заперечення відповідача про ненадання декларантом сертифікату про походження то-вару суд не бере до уваги, оскільки вказаний документ не являється транспортним і не відне-сений до тих, що підтверджують митну вартість товару.
Заперечення відповідача про неможливість ідентифікації здійсненої позивачем оплати з поставкою оцінюваного товару з підстав відсутності в платіжних дорученнях посилань на інвойс є безпідставними і не спростовують належність платіжних доручень в іноземній валюті від 28.03.2013 №4 на суму 2800 дол.США та від 26.06.2013 №10 на суму 15537,20 дол. США саме до оплати оцінюваного товару.
Відповідач слушно зазначив про відсутність у платіжних дорученнях посилання на ін-войс, однак в платіжних дорученнях вказано контракт від 01.03.2013 №8, тому дані платіжні документи є належними доказами, бо поставка оцінюваних товарів здійснювалася на підста-ві цього зовнішньоекономічного контракту.
Водночас у своїх поясненнях суду представник позивача - комерційний директор Полив'яний Є.В. - зазначив, що дані платежі на суму 18337,20 дол.США стосуються оплати вартості оцінюваного товару. Тотожність загального суми платежу у розмірі 18337,20 дол.США з фактурною вартістю оцінюваного товару вказує про обґрунтованість і переконли-вість пояснень представника позивача. Крім того, такі пояснення підтверджуються письмо-вим повідомленням Компанії "CIXI CITY TIANHONG LIGHTING ELEC-TRIC CO., LTD", копія якого наявна у справі, згідно з яким Постачальник підтверджу повний грошовий розра-хунок по інвойсу від 15.03.2013 №00953938.
Заперечення відповідача про те, що згідно з платіжними дорученнями розрахунок за поставлений товар здійснено в інших пропорціях ніж передбачено договором (15% та 85%) є несуттєвими, оскільки дійсна пропорція максимально наближена і склала 15,27% і 84,37%, що не впливає на ціну і рівень задекларованої митної вартості оцінюваного товару.
Заперечення відповідача про те, що загальна сума зазначена у платіжних дорученнях від 28.03.2013 №4 і від 26.06.2013 №10 становить 18287,78 дол.США і не відповідає ціні інвойсу - 18337,20 дол.США, не відповідає дійсності і спростовується наступним арифме-тичних розрахунком: 2800+15537,20=18337,20 (дол.США).
Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи місти-ли розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відпо-відачем не виявлено, а судом таких не вбачається. Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не до-водять наявність визначених ч. 3 ст. 53 МК підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
Необґрунтованість і формальність заперечень відповідача підтверджується також і тим, що на підставі одних й тих самих документів, наданих декларантом до митного оформ-лення, відповідачем було визнано заявлену декларантом митну вартість товару 2 (включно з витратами на транспортування) і коригування відповідачем не здійснювалося. Дана обста-вина вказує на те, що дійсною підставою коригування митної вартості є не допущені декла-рантом порушення, а наявність в базі даних митниці інформації про вищу митну вартість на аналогічний товар, у зв'язку з чим відповідач підвищив позивачу митну вартість товару 1.
Щодо неподання декларантом додаткових документів, зазначених відповідачем у пові-домленні, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декла-рантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митно-го оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним орга-ном документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосу-вання митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 і ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язко-вим для врахування при вирішенні даної справи.
Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбаче-них ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких Київська регіональна митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументо-ваних пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визна-чення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару порівняно з вартістю подібних (аналогічних) товарів, що є вищою за контрактну ціну оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність пору-шень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості това-рів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет доку-ментів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заяв-лена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київ-ської регіональної митниці від 04.07.2013 №100270000/2013/700115/2, тому вимога про виз-нання його протиправним і скасування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, прийняття відповідачем неправомірного рішення про коригу-вання митної вартості товарів безпідставно призвело до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару ПДВ на 4521,37 грн. та мита на 1076,37 грн. більше.
Статтею 27 МК встановлено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або без-діяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх вип-лата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Слід зазначити, що згідно з пп. пп. "а" п. 1 Порядку взаємодії митних органів з органа-ми Державного казначейства в процесі повернення з Державного бюджету України помилко-во та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справ-лянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної мит-ної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, зареєст-рованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362, дія цього Порядку не поширюється на повернення надмірно перерахованих (унесених) платниками коштів на депозитні рахунки, відкриті на ім'я митних органів в органах Державного казначейства України, за балансовим рахунком 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення" як передопла-та, або на відповідний рахунок, відкритий митним органом у вповноваженому банку за ба-лансовим рахунком 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності" як доплата або грошова застава.
Також, відповідно до пп. "в" п. 1 цього Порядку його дія не поширюється на вико-нання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.
Враховуючи неправомірність рішення відповідача про коригування митної вартості товару та обґрунтованість заявленої позивачем митної вартості товарів, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету через ГУ ДКСУ у м. Києві, а відтак вимога позивача про повернення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), натомість заперечення відповідача, на якого КАС покладено обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростовують доводів позивача і не дають підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.
З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд
1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Імпорт Україна".
2. Взнати протиправним і скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 №100270000/2013/700115/2.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Світло-Імпорт Україна" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 4521,37 грн. і мита в розмірі 1076,37 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Імпорт Україна" судовий збір у сумі 149,11 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджет-них асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко