Головуючий у 1 інстанції - Дорошенко В.Г.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
26 листопада 2013 року справа №258/9537/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Ястребової Л.В., Ляшенка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2013 р. у справі № 258/9537/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2013 р. у справі № 258/9537/13-а позивні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради відносно вимоги виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 23 лютого 2013 року по 10 червня 2013 року у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради зробити перерахунок та виплату суми недоотриманої ОСОБА_2, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах не менш прожиткового мінімуму, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік», починаючи з 23 лютого 2013 року по 10 червня 2013 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що при визначенні розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», вважає свої дії такими, що не суперечать законодавству.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Відповідно до свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_1 позивач є застрахованою особою в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с. 11).
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради позивачу була призначена та сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.07.2010р. по 10.06.2013р., а саме: в липні 2010 р. - 25,16 грн., з серпня 2010 р. по квітень 2012 р. - 130,00 грн., в травні, червні 2012 р. - 852,33 грн., в липні-вересні 2012 р. - 860,33 грн., в жовтні 2012 р. - 876,33 грн., з листопада 2012 р. по травень 2013 р. - 130,00 грн. та у червні 2013 р. - 43,33 грн. (а.с. 19).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення вищевказаного рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Відповідно до ст. 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі № 21-410а12.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2013 р. у справі № 258/9537/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 17 жовтня 2013 р. у справі № 258/9537/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.
Головуючий О.О. Чебанов
Судді Л.В. Ястребова
Д.В. Ляшенко