Копія
Справа № 822/4207/13-а
22 листопада 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріМанзяк Ю.Ю.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Агрос-Віста" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування постанов, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, в якому просить визнати незаконними протоколи №00443 та №00444, приписи від 03.10.2013 року; визнати незаконними та скасувати постанови №98 від 17.10.2013 року та №99 від 17.10.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані постанови складені на ТзОВ "Агрос-Віста", тобто на невідоме підприємство. Жодного протоколу та припису під розписку керівнику позивача вручено не було, документи надійшли поштою, в яких було неправдиво зазначено, що директор від ознайомлення та від підпису відмовився. Крім цього, штраф може бути накладений протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, а 15.03.2013 року Інспекцією вже було проведено позапланову перевірку. Товариство не може нести відповідальність, оскільки не є суб'єктом містобудівної діяльності та не здійснювало містобудівну діяльність в розумінні ст.2 Закону України "Про основи містобудування". При будівництві складських будівель №1-2 використовувався один спільний проект, тому накладення штрафу як за два різні правопорушення є незаконним.
Також вказує, що 19.09.2013 року відповідачу було подану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, і 04.10.2013 року, вважаючи, що декларації є зареєстрованими (за принципом мовчазної згоди), приступив до експлуатації об'єкта. Однак 16.10.2013 року декларації були повернуті на доопрацювання без зазначення недоліків.
Робочий проект містить інформацію про категорію складності будівлі; щодо відсутності інформації про інженерно-геологічне дослідження ґрунтів та відсутність актів відбору зразків ґрунту для лабораторних досліджень, а також акту прийняття геодезичної розбивочної основи для будівництва - вважає, що наведене не є встановлених фактом, оскільки Інспекція зазначених документів від підрядника та виконавця робіт не витребувала.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з вказаних в позовній заяві підстав.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Вказала, що оскаржувані документи прийняті за наслідками допущених позивачем порушень (зазначення невірних даних в п.15 Декларації про готовність об'єктів до експлуатації), а тому вони прийняті на підставі та в межах законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до направлень №1173-1174 від 23.09.2013 року посадовою особою відповідача було проведено позапланову перевірку будівництва складських будівель №1-2 по вул.Жовтнева,21, с.Сахнівці, Ізяславського району та декларацій про готовність об'єктів до експлуатації.
За результатами проведеної перевірки були складені акти від 03.10.2013 року, якими зафіксовано виявлення наступних порушень: не проведено інженерно-геологічне дослідження ґрунтів на місці будівництва; відсутні акти відбору зразків ґрунту для лабораторного випробування; в проекті відсутній генеральний план забудови; відсутній акт прийняття геодезичної розбивочної основи для будівництва; в складській будівлі знаходиться зерно, тобто будівля вже експлуатується без введення в експлуатацію (що підтверджується фото фіксацією); відсутній розрахунок категорії складності об'єкта, - чим порушено вимоги ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.4 Закону України "Про архітектурну діяльність", СНіП 3.01.03-84 "Геодезичні роботи в будівництві", п.1.17 ДБН А3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" п.4.1 додаток Н,М. Об'єкт до експлуатації не готовий. Недостовірність даних в п.15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
03.10.2013 року відповідачем також прийняті протоколи №00443-00444 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та приписи від 03.10.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в яких також було відображено допущені позивачем порушення.
Протоколами повідомлялось про розгляд справи про адміністративне правопорушення 17.10.2013 року, вказаними приписами також вимагалось складську будівлю, проектну і виконавчу документацію привести у відповідність до державних будівельних норм, стандартів і правил до 10.12.2013 року.
В даних актах, протоколах та приписах також відмічено, що директор ТзОВ Камінський М.М. від ознайомлення з актом перевірки та від підпису відмовився.
17.10.2013 року постановою №98 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого підп.1 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 20646 грн.; постановою №99 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого підп.1 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 20646 грн.
Згідно з зазначеною нормою суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
При вирішенні спірних питань суд зважає на наступне.
Стаття 39 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI передбачає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-XIV, для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Згідно вимог п. 1.2 СНіП 3.01.03-84 до складу геодезичних робіт, які виконуються на будівельному майданчику, входить створення геодезичної розбивочної основи для будівництва. Приймання геодезичної розбивочної основи для будівництва необхідно оформляти актом (п.2.14). Однак в зв'язку з прийняттям ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 21.01.2010 р. № 20, скасовано в Україні СНіП 3.01.03-84.
Разом з цим, відповідно до вимог п.1.17 ДБН А3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25 грудня 2009 року № 689, на кожному об'єкті будівництва належить, зокрема, оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником
Пунктом 2.2.3 ДБН А.3.1-5-2009 передбачено віднесення до внутрішньо майданчикових підготовчих робіт створення та здавання-прийняття геодезичної розбивочної основи для будівництва і геодезичні розбивочні роботи для прокладання інженерних мереж і доріг, зведення будівель і споруд (що є аналогічним скасованим п.1.2, 2.14 СНіП 3.01.03-84) .
Згідно з п.4.1 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року № 98, при розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва згідно з додатком М (п.4.7 ДБН). Склад проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури передбачений додатком Е. Додаток Н - довідковий.
Згідно з п.3.1.1 ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва", затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 р. № 56, інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов території (ділянки) будівництва. Відповідно до п.3.2.1 ДБН А.2.1-1-2008 до складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять, зокрема, бурові та гірничопрохідницькі роботи. Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації, зокрема, про склад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних горизонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб води для лабораторних випробувань.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що оскаржувані постанови складені на ТзОВ "Агрос-Віста" (а не на ТОВ СГП "Агрос-Віста"), тобто на невідоме підприємство, з огляду на наступне. Матеріалами справи підтверджується відповідність позивача з особою, відповідно до якої проводилась перевірка та складені відповідні постанови (зокрема, однаковий код за ЄДРПОУ - 23651875), тому зазначена помилка є формальною та не може бути підставою для висновку, що до відповідальності притягнуто не належну особу.
Щодо невручення керівнику товариства документів, суд звертає увагу на наступне. Згідно з п.16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21 Порядку). Враховуючи, що директор Камінський М.М. від підпису та ознайомлення з документами відмовився, представником відповідача було зроблений відповідний запис та направлено їх поштою (отримання їх поштовим зв'язком позивач підтверджує).
Посилання позивача на принцип мовчазної згоди є необґрунтованим, виходячи з наступного. Згідно з п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Згідно із ч. 6 ст. 4-1 Закону у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
Таким чином, принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли через десять робочих днів з дати подання декларації відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру.
Разом з цим, згідно матеріалів справи після подання декларації до Інспекції (19.09.2013 року) остання 03.10.2013 року прийняла рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру (отримано представником позивача 16.10.2013 року). Таким чином, перебіг десятиденного строку не закінчився і права експлуатації будівель за позивачем за принципом "мовчазної згоди" не виникло.
Твердження позивача про те, що товариство не може нести відповідальність, оскільки не є суб'єктом містобудівної діяльності та не здійснювало містобудівну діяльність в розумінні ст.2 Закону України "Про основи містобудування» є помилковими, оскільки відповідальність згідно Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" несуть, зокрема, замовники будівництва (яким і є позивач згідно поданих Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації складських будівель №1-2). Враховуючи, що позивачем було наведено недостовірні дані в двох Деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації, відповідальність настає по кожному такому порушенню окремо, тому невірними є твердження позивача про незаконне накладення штрафу на нього за одним проектом як за два різні правопорушення.
Також позивач вказує, що будівництво спірних об'єктів було закінчено в грудні 2012 року, а 15.03.2013 року Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, тому відповідач міг виявити порушення та накласти штраф в межах шестимісячного періоду, тобто до 15.09.2013 року.
Суд погоджується з позивачем, що відповідно до п.6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244, штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Однак з акту перевірки від 15.03.2013 року суд робить висновок, що предметом такої перевірки була достовірність даних в декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькі області за №ХМ 08112063845 від 24.04.2012 року, і позивачем були представлені оригінали зазначених в Декларації документів. В зв'язку з тим, що допущені позивачем порушення не були виявлені такою перевіркою, а окремі порушення на той час не існували, посилання позивача на факт пропущення відповідачем строку накладення штрафу також є помилковим.
Доказів щодо розрахунку категорії складності об'єктів, інженерно-геологічних досліджень грунтів на місці будівництва, акту відбору зразків ґрунту для лабораторних випробувань, а також акту прийняття геодезичної розбивочної основи для будівництва позивачем надано не було. Посилання позивача на те, що такі документи Інспекція у виконавця робіт не витребувала є недоречними, оскільки в п.15 Декларацій про готовність об'єктів до експлуатації позивач підтверджує, що на об'єктах виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Отже, доказів існування вищевказаних документів позивачем не доведено.
Враховуючи, що згідно ст. 39 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2013 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк