10.1
Іменем України
21 листопада 2013 року Справа № 812/9426/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тихонова І.В.,
при секретарі - Лушниковій О.С.,
представника позивача - Бацманової Ю.С., (дов. №47/08 від 03.01.13),
представника відповідача - Хорольського І.В.. (дов. від № 06-01 від 02.01.13),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області про стягнення невідшкодованої суми пенсії у сумі 69556,74 грн, -
11.11.2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області про стягнення невідшкодованої суми пенсії у сумі 69556,74 грн, в якому позивач посилається на наступне.
Правовою підставою позовних вимог позивач вважає норми спільної постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Правом щодо надання суду письмових заперечень проти позову не скористався.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі - Закон № 1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
На виконання Закону № 1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі - Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку Органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).
Судом встановлено, що громадянину України ОСОБА_3 була призначена пенсія по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом або профзахворюванням з дати встановлення інвалідності - 23.02.2009 року відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням постанови КМУ від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», згідно якої максимальний розмір пенсії встановлений у розмірі 200 грн.
З вказаним розміром пенсії громадянин ОСОБА_3, не погодився та звернувся до суду за оскарженням дій Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області з посиланням на те що, йому неправомірно призначено пенсію відповідно до постанови КМУ від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», оскільки вважав, що Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області зобов'язане призначити йому пенсію як інваліду війни 3 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві (трудового каліцтва) в розмірі 40 % заробітку відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» без обмеження її розміру.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 23.09.2010 року залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року, у задоволені позову відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2013 року у справі К/9991/28154/11 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Постанову Лутигинського районного суду Луганської області від 23.10.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, які виразилися у виплаті ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі, меншому ніж це передбачено ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для інвалідів 3 групи. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області призначити ОСОБА_3 пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві з 23 лютого 2009 року в розмірі, втсновленому ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для інвалідів 3 групи, визначивши максимальний її розмір з урахуванням приписів частини першої ст. 28 Закону № 1058-IV щодо розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу Адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На виконання вимог, зазначених у постанові ВАСУ від 15.04.2013 року по справі К/9991/28154/11 розмір пенсії громадянина ОСОБА_3, починаючи з 23.02.2009 року склав 1532,14 грн., за період з 23.02.2009 року по 31.07.2013 року загальна сума виплат ОСОБА_3 склала 81531,74 грн. Відповідачем відшкодовано 11975,00 грн., невідшкодованою відповідно до розрахунку становить сума у загальному розмірі 69556,74 грн., а саме у липні 2013 року - 41201,03 грн., вересні 2013 року - 28355, 71 грн. (а.с.8)
Між позивачем та відповідачем відповідно до Порядоку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затвердженого постановою від 4 березня 2003 року № 5-4/4 були складані акти щомісячної звірки з протоколами розбіжностей у яких містяться вищезазначені суми невідшкодованої пенсії. (а.с.16-19).
Відповідач вказує в зазначеному протоколі розбіжностей в якості підстав для невідшкодування пенсії те, що недоплата до пенсії ОСОБА_3 виникла через неправомірні діі ПФУ, і у ПФУ немає підстав вимагати відшкодування цієї доплати з відділення фонду та крім цього, Порядком не передбачено проведення додаткового відшкодування виплачених пенсій, відшкодованих раніше на підставі наданих ПФУ актів звірок.
Проте, суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки обов'язок перерахування пенсії виник у позивача після прийняття рішення Вищим адмінітсрвтивним судом України у справі №К/9991/28154/11 від 15.05.2013 року, тому суми, які підлягають відшкодуванню, повинні бути перераховані відділенням виконавчої дирекції в загальному порядку..
Відповідтно до Типового положення «Про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення» затвердженого Постановою Правління Фонду с соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 19 встановлюються повноваження Відповідача відповідно до покладених на нього завдань ведення обліку потерпілих на виробництві, своєчасно та в повному обсязі відшкодовуючи працівникові або особам, які перебували на його утриманні, шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; контролювати порядок використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та нарахування сум страхових виплат.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Вищого адміністративного суду від 15.05.2013 року по справі №К/9991/28154/11 ОСОБА_3 визначений максимальний розмір пенсії з урахуванням приписів частини першої ст. 28 Закону № 1058-IV щодо розміру мінімальної пенсії за віком.
Внаслідок чого, відповідно до положень ст.21, 28 Закону України № 1105 зазначені суми підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу. Процедура відшкодування вищезазначених витрат визначається Порядоком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затвердженого спільною постановою від 4 березня 2003 року № 5-4/4.
Позивачем у судовому засіданні надані докази щодо виплати розміру пенсії ОСОБА_3, відповідно до рішення Вищого адміністративного суду від 15.05.2013 року по справі №К/9991/28154/11.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки судом встановлені обставини виплати Управлінням Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області ОСОБА_3, вищезазначених сум, а діючим законодавством передбачений обоязок відповідача відшкодовувати такі суми, адміністративний позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області про стягнення невідшкодованої суми пенсії у сумі 69556,74 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області невідшкодовану суму основоного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 69556, 74 грн. (шістдесят девять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 74 коп).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 26 листопада 2013 року.
Суддя І.В.Тихонов