Справа №2-1082/12
19 листопада 2013 року м. Луганськ
Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,
при секретарі - ЗВЕЗДІНІ О.В.,
представника позивачів - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, -
Позивачі звернулися до Кам'янобрідського районного суду м. Луганська в рамках розгляду кримінальної справи з цивільним позовом до відповідача, як до особи, яка вчинила злочин, з вимогою про стягнення матеріальної шкоди у сумі 12521,68 гривень та 50000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 11.05.2012р. відносно ОСОБА_5 вказаний цивільний позов було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 7551,68 гривень та моральну шкоду у сумі 6000,00 гривень.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17.07.2012р. №11-1141/2012р. вказаний вище вирок було скасовано в частині цивільного позову, справу направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, позивачами було подано уточнений позов до ОСОБА_5 (а.с.56-60 т.1). В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначили, що 12.10.2011р. відповідач завдав ОСОБА_4 тяжкі тілесні пошкодження, встановлені висновком судово-медичної експертизи №3065 від 09.12.2011р., та викрав його мобільний телефон «Nokia», за що ОСОБА_5 було засуджено вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 11.05.2012р. за ст. 128, ст. 185 ч. 1 КК України. В ході розгляду вказаної кримінальної справи, обвинувачений ОСОБА_5 відшкодував вартість лікування потерпілого ОСОБА_4 період з 13.10.2011р. по 14.11.2011р., отриманого згідно з виписним епікризом із історії хвороби № 14670, виданим ЛОКЛ, в сумі 11 551,68 гривень. Після цього, через необхідність продовження лікування, ОСОБА_4 був вимушений пройти додаткове лікування: з 12.12.2011р. по 16.12.2011р. в урологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2, де він поніс матеріальні витрати у сумі 55,20 гривень, що підтверджується товарним чеком № 102 від 14.12.2011р. та виписним епікризом № 1138; з 01.03.2012 року по 07.03.2012 року в урологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2, де переніс 02.03.2012 року урологічну операцію та поніс матеріальні витрати у сумі 700,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 5 від 02.03.2012 року та виписним епікризом №2130; з 31.05.2012 року по 18.06.2012 року в неврологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 15 де поніс матеріальні витрати на лікування в сумі 1644,50 гривень, що підтверджується чеком від 31.05.2012р. Всього ОСОБА_4 було витрачено на придбання медичних препаратів та одноразових розхідних інструментів 55,20+700+1644,50=2399,70 гривень. Ці витрати в добровільному порядку відповідачем не компенсовані. Крім матеріальних збитків скоєним ОСОБА_5 злочином позивачам заподіяно моральну шкоду. Зокрема, у зв'язку із заподіянням ОСОБА_4 тілесних пошкоджень при обставинах, зазначених у вироці суду, у нього було встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з вираженим обмеженням життєдіяльності. Крім того, після втрати здоров'я, у ОСОБА_4 спостерігаються дуже сильні приступи болю, він відчуває свою непотрібність та неповноцінність, життя стало нецікавим та придбало механічний характер. ОСОБА_3, яка є дружиною потерпілого, також зазнала моральних страждань через усвідомлення тієї обставини, що її чоловік ніколи не зможе повернутися до нормального життя, внаслідок чого в неї виникло безсоння. Заподіяну моральну шкоду позивачі оцінили в грошовому еквіваленті, у зв'язку з чим просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 40 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди та 2399,70 гривень в рахунок сплати матеріальних збитків, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 10 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди; судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримала уточнену позовну заяву у повному обсязі, просила її задовольнити та надала суду пояснення, аналогічні її змісту.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, до його початку надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої на задоволені позову наполягав.
Представник позивачів ОСОБА_1 у судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, надавши суду розрахунок розміру моральної шкоди, заподіяної позивачам. Відповідно до вказаного розрахунку моральна шкода заподіяна ОСОБА_4 виходячи з розміру мінімальної заробітної плати має дорівнювати 26474,00 гривень, але з урахуванням тривалості та ступеня тяжкості страждань позивача підлягає збільшенню до 40 000,00 гривень. В обґрунтування розміру грошового еквіваленту моральної шкоди, заподіяної позивачці ОСОБА_3, представник зазначив, що остання перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 з 29.05.1982р., тобто понад 30 років, і до 12.10.2011р. подружжя були пов'язані спільним побутом, допомагали одне одному у вирішенні життєвим проблем, мали спільний бюджет. Після пошкодження здоров'я ОСОБА_3, нормальний життєвий уклад родини було порушено, позивачка ОСОБА_3 не має часу для особистого розвитку, змушена доглядати хворого члена родини, який потребує сторонньої допомоги, лікування, з витрачанням значних коштів для цього, та перебуває у безпорадному стані, що завдає ОСОБА_3 моральних страждань розмір яких вона оцінює у 10 000,00 гривень. Вказані страждання позивачка відчуває на протязі понад 730 днів, що є тривалим періодом.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надавши суду письмові заперечення, які в подальшому було уточнено. В обґрунтування своєї позиції представником відповідача було зазначено, що товарний чек №102 від 14.12.2011 року на суму 55,20 гривень, квитанція до прибуткового касового ордеру №5 від 02.03.2012 року на суму 700,00 гривень, копія чека виданого ПП «Лугмедторг» від 31.05.2012 року на суму 1644,50 гривень підтверджують лише факт купівлі-продажу медичних препаратів для лікування ОСОБА_4 та оплати вартості проведеної операції. Однак, до матеріалів справи позивачами не додано медичних документів, якими підтверджується необхідність придбання саме тих медичних препаратів які зазначені в квитанціях та товарному чеку (рецепти лікарів, медичні висновки, інше), тобто не доведено обґрунтованість здійснення даних витрат. Крім того, в товарному чеку №102 від 14.12.2011 року не зазначено прізвище покупця ліків, а отже зазначений доказ є неналежним. Також позивачами не надано доказів необхідності проведення зазначеної операції та понесення внаслідок цього витрат. Квитанція до прибуткового касового ордеру №5 від 02.03.2012 року підтверджує лише здійснення оплати суми у розмірі 700,00 гривень в касу товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕЛТ», та не доводить факт проведення операції та причетність ТОВ «ЦЕЛТ» до її проведення. Тому вважає позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_5 суми матеріальної шкоди такими, що не підтверджені жодним доказом, а отже є необґрунтованими. В ході розгляду Кам'янобрідським районним судом м.Луганська кримінальної справи №1-56/12 відносно ОСОБА_5 останнім було відшкодовано матеріальну шкоду ОСОБА_4 в розмірі 11552,00 гривень. Підстави для повторного чи додаткового стягнення з ОСОБА_5 сум матеріальної шкоди, відсутні. Також представник відповідача вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 40000,00 гривень у зв'язку з тим, що позивачами до позовної заяви не додано жодного доказу настання у ОСОБА_4 втрат немайнового характеру або будь-яких інших негативних наслідків морального характеру. Зокрема, жодним доказом не підтверджено настання у ОСОБА_4 безсоння, втрати потягу до повноцінного життя, неможливості повернутися до нормального життя, а також неможливості надати своїм онукам певного догляду та утримання, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог. Позивачем також жодним чином не обґрунтовано розмір моральної шкоди, оскільки діючим законодавством України не передбачено можливість визначення розміру моральної шкоди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень також є необґрунтованими в зв'язку із ненаданням жодних доказів її заподіяння ОСОБА_3 та відсутності розрахунку.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Судом встановлено, що вироком Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 11.05.2012р. ОСОБА_5 було визнано винним за ст. 128 КК України через необережне заподіяння тяжких тілесних пошкоджень ОСОБА_4, оскільки засуджений, з метою припинення конфлікту штовхнув потерпілого, від чого останній впав та отримав тяжкі тілесні пошкодження. При цьому ОСОБА_5, хоч і не передбачав, але повинен та міг передбачити, що ОСОБА_4 може впасти та отримати травму від удару об підлогу та сходи, так як добре знав розташування під'їзду, напрямок виходу, розташування сходів, та усвідомлював фізичну перевагу над потерпілим і перебування останнього у стані сильного алкогольного сп'яніння (а.с. 37 т. 1).
Згідно ст. 61 ч. 4 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отримані ОСОБА_4 тілесні пошкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №3065 від 05.12.2011р. віднесені до категорії тяжких за критерієм небезпечності для життя в момент їх заподіяння (а.с.168-173 т.1).
В ході розгляду кримінальної справи, обвинувачений ОСОБА_5 відшкодував вартість лікування потерпілого ОСОБА_4 період з 13.10.2011р. по 14.11.2011р., отримане ним в Луганській обласній клінічній лікарні у сумі 11 552 гривень (а.с.25-28 т.2).
У зв'язку з необхідністю в подальшому лікуванні, ОСОБА_4 отримував медичну допомогу у період з 12.12.2011р. по 16.12.2011р. в урологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2; у період з 01.03.2012 року по 07.03.2012 року в урологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2; у період з 31.05.2012 року по 18.06.2012 року в неврологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 15. Перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні у вказаних установах, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №1153/165 від 03.09.2013р., перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з травмами, отриманими ним 12.10.2011р., винним у спричинені яких було визнано ОСОБА_5 за вироком суду (а.с.211-233 т.1).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.02.1992р. (із змінами), шкода, заподіяна майну потерпілого, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
Як вбачається з епікризу № 11388, у період з 12.12.2011р. по 16.12.2011р. в урологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 хворому ОСОБА_4 було призначене медикаментозне лікування (а.с.64), у зв'язку з чим придбано ліків на суму 7,90 гривень згідно товарного чеку №102 від 04.12.2011р. (а.с.65 - амінокапронова кислота). Необхідність в придбанні інших ліків, зазначених у даному чеку, у судовому засіданні доведена не була через невідповідність назв придбаних ліків із їх найменуванням, зазначеним у епікризі.
Згідно епікризу з медичної карти №174, у період з 31.05.2012 року по 18.06.2012 року в неврологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 15 хворому ОСОБА_4 було призначено лікування (а.с.68), у зв'язку з чим придбано ліків на суму 882,85 гривень згідно чеку від 31.05.2012р.(а.с.69). Беручи до уваги саме вказану суму суд враховує, що у судовому засіданні не було доведено факту придбання ліків саме у зазначеній у чеку кількості, у зв'язку з чим враховує ціну за одиницю товару.
При цьому сторонам неодноразово було роз'яснено як зміст ст. 60 ЦПК України щодо обов'язку доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, так і норми ст. 137 ЦПК України щодо можливості витребування судом доказів, в отриманні яких у сторін виникають складнощі. Однак клопотань про витребування доказів на підтвердження кількості медичних препаратів, яка була необхідна для лікування ОСОБА_4 в неврологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 15, а також необхідності застосування при лікуванні в урологічному відділенні препаратів, зазначених в чеку №102 від 04.12.2011р. від позивачів не надійшло.
Крім того, у період з 01.03.2012 року по 07.03.2012 року ОСОБА_4 отримував лікуванні в урологічному відділенні Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2, де переніс 02.03.2012 року урологічну операцію («цистоскопія. біопсія сечового міхура») та поніс матеріальні витрати у сумі 700,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 5 від 02.03.2012 року(а.с.67) та виписним епікризом №2130 (а.с.66). Вказану суму було сплачено в рахунок оплати анестезіологічного супроводження при проведенні оперативного лікування на підставі договору від 01.09.2008р., укладено між лікарнею та ТОВ «Целт».
Доводи відповідача щодо відсутності належних доказів, які підтверджують необхідність в придбанні ліків та оплати супутніх послуг на лікування у цей період судом до уваги не приймаються, оскільки надані позивачем епікризи за своєю суттю є остаточними висновками в історії хвороби, що містять причини захворювання, його перебіг, лікування та кінцевий результат хвороби.
Крім того, на законодавчому рівні, а саме згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України, передбачена можливість звільнення особи, яка завдала шкоди, від її відшкодування, лише у разі, якщо вона доведене, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, у даному випадку мають місце деліктні правовідносини, які виникли унаслідок порушення майнових та особистих немайнових прав потерпілого. Оскільки основою даних правовідносин є забезпечення поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду, саме на останньому і лежить обов'язок доказуванні відсутності даної шкоди, у разі незгоди з пред'явленими вимогами. Будь-яких доказів, які підтверджують відсутність необхідності в придбанні ліків, зазначених в наданих позивачем чеках та епікризах, а також відсутність необхідності у здійсненні анестезії ТОВ «Целт» при проведенні операції, відповідачем, як заподіювачем шкоди, надано не було.
Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з відповідача документально підтверджені витрати на лікування, понесені позивачем ОСОБА_4 у сумі 1590,75 гривень (700+7,90+882,85), потреба в яких виникла у потерпілого у зв'язку з наявністю безпосереднього взаємозв'язку з травмами, завданими вчиненим відносно нього злочином з боку засудженого ОСОБА_5
Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. (зі змінами), передбачено, що під моральною шкодою необхідно розуміти збитки немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, спричинених фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: в приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням здоров'я, в порушенні права власності, інших громадянських прав, в порушенні нормальних життєвих функцій у зв'язку з неможливістю продовжувати активне суспільне життя, порушення відносин з навколишніми особами, при настанні інших негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із отриманими внаслідок злочину тілесними пошкодженнями, у ОСОБА_4 було встановлено інвалідність 2 групи у зв'язку з вираженим обмеженням життєдіяльності (а.с.70 т.1).
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №1153/165 від 03.09.2013р., встановлення ОСОБА_4 2 групи інвалідності перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з протиправними винними діями ОСОБА_5 щодо заподіяння травм, отриманих потерпілим 12.10.2011р. (а.с.211-233 т.1). При цьому, відповідно до тексту експертизи, інвалідність ОСОБА_4 було встановлено у зв'язку діагнозом (мовою оригіналу): «последствия перенесенной черпно-мозговой травмы в быту 13.10.2011г., ушиб вещества головного мезга 3 степени, перелом свода и оснований черепа в СЧЯ, СПО-удаление эпидуральной гематомы правой височно-теменной области, синдром ликворно-сосудистой дисциркуляции, умеренный псиоорганический синдром, симптномный вариант (астенический и эксплозивный вариант с аффективным расстройством, умеренное снижение интеллектуально-мнестических функций, умеренные эмоционально-волевые нарушения); язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки, СПО-иссечение язвы ДПК; селективная ваготомия, хронический гастродуоденит в стадии нестойкой ремиссии; спаечная болезнь органов брюшной полости; хронический цистит, стадия нестойкой ремиссии, МКБ, полип мочевого пузыря, ИБС, диффузный кардиосклероз, СН І ст. ФК ІІ ст.; дефект костей черепа правой теменной области (7,0х7,5см) замещенный костной тканью».
Крім того, згідно довідки ЛКК №1024 від 31.07.2013р., ОСОБА_4 в даний момент за станом здоров'я потребує сторонньої допомоги та не здатен на самообслуговування (а.с.20 т. 2).
З огляду на викладене, враховуючи заподіяння ОСОБА_4 фізичного болю в момент вчинення злочину, тяжкості пошкодження його здоров'я, яке призвело до вираженого обмеження життєдіяльності та встановлення другої групи інвалідності, необхідності в постійному лікуванні, перенесенні декількох операцій, погіршення здібностей потерпілого, який в даний момент потребує постійної сторонньої допомоги та не здатен обслуговувати себе навіть на побутовому рівні, тобто враховуючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач ОСОБА_7., характер немайнових втрат (їх тривалість, неможливість відновлення того стану здоров'я, яке існувало до отримання тілесних ушкоджень) та з урахуванням інших обставин по справі, а саме обставин, які сприяли отриманню ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, а також беручи до уваги наявність вини ОСОБА_5, встановленої вироком суду, та причино-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіянням шкоди позивачу, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у сумі 20 000 гривень, розмір якої є співмірним з стражданнями та негативними явищами, що зазнав потерпілий.
Також, як було зазначено вище, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 в даний момент за станом здоров'я потребує сторонньої допомоги та не здатен на самообслуговування. Догляд за непрацездатним членом сім'ї здійснюється його дружиною ОСОБА_3 (а.с.63 т.1), яка змушена організовувати лікування хворого чоловіка, самостійно утримувати родину, розподіляти весь свій час на засадах сумісництва роботи, догляду за хворим членом родини та його лікуванням. Вказані обставини призвели до душевних страждань, яких ОСОБА_3 зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо члена її сім'ї, та моральних переживань у зв'язку з пошкодженням здоров'я свого чоловіка, неможливістю продовжувати уклад життя, який існував у родині до вчинення злочину. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 1000 гривень.
Згідно ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню у дохід держави судовий збір за ставками, встановленими на момент подання позову (23.01.2012р.) для позовних заяв майнового та немайнового характеру у сумі 429,20 гривень (214,6х2=429,2).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 16, 22, 23, 614,1166-1168, 1177, 1192, 1195 ЦК України, суд,-
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну злочином, у сумі 1590 (тисяча п'ятсот дев'яносто) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну злочином, у сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну злочином, у сумі 1000 (тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) 20 копійок у дохід держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.О. ТЕМНІКОВА