Справа № 0907/2-8450/2011
Провадження № 2/344/771/13
20 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.
за участю секретаря: Мельник Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську обєднану цивільну справу за позовом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", за участі Прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплачених коштів, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення коштів,
ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплачених коштів. Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, та остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь 321943,72 грн., мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", у порушення норм КЗпПУ, статутних документів підприємства та відомчих інструкцій тощо, безпідставно нарахував та виплатив кошти, отримав товарно-матеральні цінності, чим заподіяв підприємству майнової шкоди
ОСОБА_1 у свою чергу звернувся до суду з позовом до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що перебуваючи на посаді директора ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" він відповідно до статуту підприємства, положень, норм КЗпПУ затвердив та частково отримав грошові кошти. Однак після свого звільнення, позивач-відповідач не сплатив у повному обсязі належні йому кошти Під час провадження по справі ОСОБА_1 уточнив вимоги та остаточно просив стягнути з ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на свою користь кошти на загальну суму 205204,91 грн.
Ухвалою суду від 14.03.2012 року зазначені позовні заяви були об'єднані в одне провадження.
30.03.2012 року до участі в справі було залучено Прокуратуру Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (військову прокуратуру Західного регіону України).
Ухвалою суду від 17.08.2012 року провадження в об'єднаній цивільній справі було зупинено у зв'язку з провадженням у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєні злочину , передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Ухвалою суду від 12.03.2013 року провадження у цивільній справі відновлено.
У судових засіданнях представник ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" вимоги первісного позову підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі, позов ОСОБА_1 вважає безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. 20.09.2013 року представник позивача-відповідача не зявилась проте подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та підтримала раніше висловлену позицію щодо первісного та зустрічного позовів.
Представник Прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просив задовольнити позовні вимоги ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1
ОСОБА_1 заперечив проти вимог ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", оскільки вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задовлення, власний позов просив задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши сторін, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 працював на ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з 1986 року. Наказом міністра оборони України № 242 від 26.07.2000 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та укладено з ним трудовий контракт на термін до 26.07.2005 року, який у подальшому був продовжений до 29.12.2009 року ( т.2, а.с.128-149).
Наказами ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" № 91-в від 25.04.2007 року, №215-в від 23.11.2007 року, відповідно до Постанови КМУ №157 від 28.02.2005 року, "Положення про додаткове матеріальне заохочення керівників та працівників ДП Івано-Франківський ЛПК МО України" на підставі показників виконання фінансового плану за 2005 рік, 2006 рік відповідачу - позивачу було нараховано та частково сплачено грошові кошти. Наказом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" № 92-в від 27.05.2008 року, на виконання Наказу Мінекономіки №117 від 31.03.2006 року, "Положення про додаткове матеріальне заохочення керівників та працівників ДП Івано-Франківський ЛПК МО України" на підставі показників виконання фінансового плану за 2007 рік відповідачу - позивачу було нараховано та частково сплачено грошові кошти.
За змістом ст. ст. 130-138 КЗпП України, Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей. Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Під час провадження по справі ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" не надало суду належних та допустимих доказів протиправної поведінки відповідача-позивача під час виконання своїх посадових обовязків, внаслідок якої на підприємстві виникла пряма дійсна, її розмір тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, висновком комісійної додаткової судово-економічної експертизи №1087 від 27.02.2012 року, призначеної під час провадження у кримінальній справі № 2011204000006 , встановлено, що порядок розподілу чистого прибутку ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", у тому числі для призначення , нарахування та виплати протягом 2007-2008 років додаткового матеріального заохочення керівникам і працівникам по результатам фінансово-господарської діяльності комбінату за 2005-2007 року регламентувався наступними положеннями нормативно-правових актів: ч.2 ст.57, ч.9 ст. 65, ч.8,9 ст.75, ч.3 ст. 142 ГК України; ст. 38 ЗУ "Про власність"; ст. 7 ЗУ "Про колективні договори і угоди"; абз.2, п.6 Постанови КМУ від 15.01.2005 №50; Розпорядженням КМУ від 13.04.2005 року № 95-р ; Наказом Мінекономіки України №173 від 21.06.2005 року; п.п. 5.2., 8.2. Статуту ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" ; Положеннями про додаткове матеріальне заохочення керівників та працівників ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" від 05.06.2005 року, б/н на 2007 рік; Порядком визначення суми додаткового матеріального заохочення, яке виплачується працівникам ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" від 05.06.2006 року Наказом Мінфіну України № 1213 від 19.12.2006 року та іншими нормативними актами ( т.3, а.с.13-34).
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 31.05.2013 року (т.3, а.с. 7-9), колегія суддів апеляційногої інстанції прийшла до висновку проте, що суд першої інстанції, перевіривши у встановленому порядку приводи і підстави для винесення постанови про порушення відносно ОСОБА_1 Кримінальної справи за ознаками вчинення злочину, передбаченого п.5 ст. 191 КК України, порядок винесення даної постанови представником органу досудового слідства, прийшов до вірного висновку про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи. На думку колегії суддів, оскаржуване рішення є достатньо вмотивованим наявністю в матеріалах справи висновку №1166/3327 судово-економічної експертизи ЛНДІСЕ від 26.08.2011 року, яким не підтверджується протиправна поведінка ОСОБА_1, а також висновку економічного дослідження №2148/11-19 Київського НДІСЕ від 17.03.2011 року, висновків додаткової судово-економічної експертизи №№ 1087, 1088, 1092, 13002 Харківського НДІСЕ від лютого-травня 2012 року, які також підтверджують правомірність поведінки ОСОБА_1 щодо фактичної виплати додаткового матеріального заохочення директору, управлінському персоналу та працівникам підприємства за підсумками 2005-2007 років .
Згідно до ст. ст. 10, 11 ,27-31, 57-61 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про недоведеність вимог ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та відмовляє у задоволенні первісного позову і, відповідно, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 130-138 КЗПП України, ст. ст. 10, 11, 27-31, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 - задоволити.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул.Ребета, 6, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 08033772) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) кошти на загальну суму 205204,91 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : В.В. Барашков