04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" листопада 2013 р. Справа№ 910/12481/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Жук Г.А.
Сухового В.Г.
секретар судового засідання: Кац О.В.,
в судове засідання з'явились представники:
від позивача: Обертюх А.М. - дов. № б/н від 14.08.13р.;
від відповідача: Фурман Т.Л. - дов. № 2634 від 09.10.13р.;
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп»,
на рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року,
у справі № 910/12481/13 (суддя Лилак Т.Д.),
за позовом фізичної особи-підприємця Голубкової Ірини Валеріївни, м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп», Київська область, м. Вишгород,
про стягнення 34 387,06 грн.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп», Київська область, м. Вишгород,
до фізичної особи-підприємця Голубкової Ірини Валеріївни, м. Київ,
про стягнення 14 269, 11 грн.
ФОП Голубкова І.В. звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Алекс-Транс Груп» про стягнення 34 387,06 грн. (том I, а.с. 5-10).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16 липня 2013 року справу № 910/12481/13 передано за підсудністю до господарського суду Київської області (т. І, а.с. 99-100).
19 серпня 2013 року ТОВ «Алекс-Транс Груп» звернулось до господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою до ФОП Голубкова І.В. про стягнення 14 269, 11 грн. (том I, а.с. 107-110).
Рішенням господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 первісний позов задоволено частково у задоволенні зустрічного позову відмовлено (том ІІ, а.с. 4-11).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року у справі № 910/12481/13 в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом не взято до уваги, що у ФОП Голубкова І.В. існує заборгованість перед ТОВ «Алекс-Транс Груп» за пошкодження вантажу підчас перевезення.
Автоматизованою системою документообігу апеляційну скаргу по справі № 910/12481/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 13 листопада 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12481/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Алекс-Транс Груп» прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2013 року.
В судовому засіданні 26 листопада 2013 року представник ТОВ «Алекс-Транс Груп» надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви та прийняти нове рішення яким задовольнити зустрічну позовну заяву.
Представник ФОП Голубкової І.В. в цьому ж засіданні теж надав суду свої пояснення в яких проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
01 червня 2012 року між ТОВ «Алекс-Транс Групп» (замовник) та ФОП Голубковою І.В. (перевізник) укладено договір № 0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу (далі - договір), (т. І, а.с. 14-19).
Відповідно до п. 1.1. договору, перевізник зобов'язується за дорученням і за рахунок другої сторони, замовника, від власного імені організувати виконання внутрішніх автомобільних перевезень вантажів (легкових автомобілів та інших транспортних засобів) замовника, а також надання інших транспортно-експедиційних послуг.
В пункті 3.5 договору сторони погодили, що після виконання перевезення перевізник передає замовнику протягом 14 днів належним чином оформлені оригінали ТТН (з відмітками відправника, вантажоодержувача та перевізника), рахунок фактури, акт виконаних робіт, податкову накладну, інші документи передбачені даним договором або чинним законодавством України.
Згідно з п. 5.2, 5.3 договору, оплата послуг здійснюється в розмірі, встановленому в замовленні на перевезення або в акті приймання-передавання наданих послуг. Оплата послуг перевізника здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту одержання замовником належним чином оформлених документів, зазначених у даному договорі.
На виконання умов договору позивач за первісним позовом у період з червня 2012 року по грудень 2012 року надав відповідачу за первісним позовом послуг з перевезення за договором № 0412 на загальну суму 31 150,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами прийому-здачі послуг, заявками на доставку вантажу, та товарно-транспортними накладними (а.с. 20-74).
Як зазначає первісний позивач, відповідач за первісним позовом всупереч умов договору за надані ним послуги на суму 31 150,00 грн. розрахувався частково, і має заборгованість перед ФОП Голубкова І.В. у сумі 18 900,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 30 вересня 2013 року (т. І, а.с. 148).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.
Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позивачем за первісним позовом виконано перевезення вантажу належним чином, однак, первісний відповідач, всупереч умов договору, не розрахувався за надані послуги в повному обсязі.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність вимог первісного позивача про стягнення заборгованості за договором № 0412, а відтак про необхідність їх задоволення.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3 % річних.
Згідно з до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В пункті 6.1.2 договору сторони погодили, що сторонавинна за несвоєчасне здійснення платежів, передбачених умовами даного договору, має сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Провівши повторний розрахунок пені та 3 % річних за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного суду встановила, що господарський суду Київської області дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 185,51 грн. - пені та 434,35 грн. - 3 % річних.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в стягненні заявлених позивачем за первісним позовом витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн.
Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.
З долученого до матеріалів справи договору № 19-06/13-Ю про надання правової допомоги від 19 червня 2013 року вбачається, що вказаний договір укладався позивачем за первісним позовом з ФОП Фурман Тетяною Леонідівною. В матеріалах справи відсутні відомості, що остання є адвокатом.
За таких підстав, витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн., не є витратами на послуги адвоката, а одже не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за первісним позовом.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви ТОВ «Алекс-Транс Груп» посилається на те, що під час прийому вантажу за спірним договором ним були виявлені та зафіксовані пошкодження вантажу, які сталися з вини відповідача за зустрічним позовом.
В матеріалах справи містяться претензії, додатки до товарно-транспортних накладних, в яких зазначено які саме дефекти виявлені у доставлених зустрічним відповідачем автомобілях, рахунки фактури на усунення вказаних дефектів, товарно-транспортні накладі та фотографії пошкоджених автомобілів (т. І, а.с. 115-186).
Згідно вищевказаних документів, позивачу за зустрічним позовом спричинено шкоду у розмірі 14 269,11 грн., яку останній просить стягнути у ФОП Голубкової І.В.
Відповідно до п.п. 6.3.2 та 6.3.5 договору перевізник несе повну матеріальну відповідальність за втрату вантажу, пошкодження вантажу, втрату товарного вигляду вантажу, повне або часткове знищення вантажу в обсязі заподіяних збитків. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі його згідно з правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони могли запобігти і усунення яких від них не залежало.
Колегія суддів зазначає, що позивач за зустрічним позовом не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що виявлені та зафіксовані пошкодження вантажу сталися з вини відповідача за зустрічним позовом.
Посилання ТОВ «Алекс-Транс Груп» на додатки до товарно-транспортних накладних, в яких зазначено які саме дефекти виявлені у доставлених зустрічним відповідачем автомобілях не можуть бути прийняті судом, оскільки вони не підписані ФОП Голубкова І.В. чи її представником, крім того, у додатках до ТТН, на які посилається зустрічний відповідач зазначено, що автомобілі приймає від вантажовідправника та передає воантажоотримувачу ТОВ «Алекс-Транс Груп».
В пункті 6.3.4 договору сторонами погоджено, що у випадку виявлення втрати чи ушкодження вантажу підчас передачі вантажоотримувачу повинен бути складений акт приймання-передачі вантажу. Крім того у вказаному пункті сторони погодили, що усі пошкодження, зазначені в акті, повинні бути детально описані в розділі «опис пошкоджень» або «інформація про пошкодження». Представники сторін зобов'язанні завірити підписами складений акт.
Позивач за зустрічним позовом не надав суду акт приймання-передачі вантажу із зазначенням про пошкодження вантажу, як передбачено у пункті 6.3.4 договору № 0412 про надання послуг та організацію транспортування вантажу.
Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги, що у ФОП Голубкова І.В. існує заборгованість перед ТОВ «Алекс-Транс Груп» за пошкодження вантажу підчас перевезення.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп» на рішення господарського Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Транс Груп» на рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 10 жовтня 2013 року по справі № 910/12481/13 залишити без змін.
3. Справу № 910/12481/13 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді Г.А. Жук
В.Г. Суховий