27 листопада 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., Фаловської І.М., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання нерухомого майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частку нерухомого майна, за касаційною скаргою ОСОБА_7, подану представником ОСОБА_8, на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року,
У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 19 жовтня 1994 року до 16 серпня 2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 За час шлюбу 26 серпня 2002 року відповідач в рахунок майнового паю АФ «Україна» отримав нежитлову будівлю ларька. Своїми силами та за спільні кошти вони провели ремонт будівлі, в результаті чого його вартість значно збільшилася. Після проведення ремонту свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю 18 лютого 2004 року було видано на ім'я ОСОБА_7
Посилаючись на норми ст. ст. 60, 61, 62, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України), ст.ст. 16, 17 Закону України «Про власність» позивач просила про задоволення її позовних вимог та визнання нерухомого майна - ларька, розташованого по АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності її та відповідача, а також визнання за нею права власності на Ѕ частку нерухомого майна (ларька).
Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
ОСОБА_6, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулася із скаргою до апеляційного суду.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
23 вересня 2013 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_6 Визнано нерухоме майно - ларьок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, об'єктом права сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Визнано за ОСОБА_6 право власності на Ѕ частку нерухомого майна - ларька, розташованого по АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального та матеріального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне нерухоме майно - ларьок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, передано ТОВ АФ «Україна» - ОСОБА_7 26 березня 2002 року, в рахунок майнового паю, який є грошовим еквівалентом трудового внеску працівника в колективне майно у період роботи в господарстві (а.с. 11).
Встановивши те, що спірне нерухоме майно було передано відповідачу у березні 2002 року, апеляційний суд дійшов висновку, що правовідносини, які регулюють право набуття спільної сумісної власності подружжя, регулюються положеннями Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Застосувавши положення ст. ст. 22, 24 Кодексу про шлюб та сім'ю України, суд правильно виходив з того, що отримання у власність нерухомого майна в рахунок майнового паю одним з подружжя є спільним майном подружжя, оскільки діючий на той час Закон, не пов'язував виникнення права спільної власності подружжя з фактом внесення заробітної плати, пенсії та стипендії тощо до сімейного бюджету, як це встановлено СК України.
Отже висновок апеляційного суду про те, що спірне майно є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є обґрунтованим, як і те, що за позивачем слід визнати право власності на Ѕ його частину.
З урахуванням цього колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують, тому судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7, подану представником ОСОБА_8, відхилити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко Т.О. Писана І.М. Фаловська