"26" листопада 2013 р. Справа № 926/968/13
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
до Фізичної особи-підприємця Боєчко Віталія Миколайовича
про стягнення 55713,18 грн.
Головуючий суддя: Паскарь А. Д.
Судді: Скрипничук І. В. Проскурняк О. Г.
представники сторін:
від позивача - Бацей Т. М., довіреність від 10.09.2012 № 2806-0;
від відповідача - Чепіль І. Д., довіреність від 16.07.2013.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Боєчко Віталія Миколайовича про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 55713,18 грн.
Позов мотивується тим, що на підставі кредитного договору № CV255Z/1 від 19.09.2007 про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок (далі - Договір) позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 10000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 18.09.2008. Відповідач кредит не повернув, внаслідок чого позивач нарахував йому до сплати 12994,43 грн. основного боргу, 24387,28 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 18331,47 грн. пені.
01 листопада 2013 року представник позивача звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 44972,69 грн., в тому числі: 12994,43 грн. заборгованості по кредиту, 18741,44 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 13236,82 грн. пені. Крім того, повідомив суд, що кредитний ліміт було збільшено до суми 13000 грн. відповідно до пунктів 2.3, 2.3.1 Договору, що підтверджується листом від 05.04.2008.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд приймає заяву представника позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, у зв'язку з чим слід вважати, що ціна позову складає 44972,69 грн.
Відповідач позовні вимоги відхиляє, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.09.2013 № 926/714/13 у зв'язку з неподанням позивачем доказів про отримання відповідачем кредиту та незабезпечення позивачем явки свого представника у судовому засіданні позов був залишений без розгляду. Разом з тим, жодних відомостей щодо отримання та погашення кредиту відзив на позов не містить.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 12.11.2013 за заявою відповідача від 12.11.2013 призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: Паскаря А. Д. (головуючий), Скрипничука І. В. та Проскурняка О. Г.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 9 вересня 2007 року між Вижницьким відділенням Чернівецької філії закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, та фізичною особою-підприємцем Боєчко Віталієм Миколайовичем укладено договір про надання овердрафтового кредиту № CV255Z/1 (далі - Договір), згідно якого відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 18.09.2008.
У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами статті 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).
Згідно частини 2 статті 345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах (частина 3 статті 346 ГК України).
В пункті 1.1 Договору, оригінал якого був досліджений у судовому засіданні 26.11.2013, сторони передбачили, що Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок (Додаток №1 до даного Договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта і використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок засобів на картковому рахунку Клієнта №26058051604704 в Банку (далі - «картрахунок»), за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, встановленого відповідно до пункту 1.3 даного Договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Як встановлено пунктом 1.3 Договору, на момент підписання його ліміт, тобто сума коштів, у межах якої Банк зобов'язався робити оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених з використанням корпоративних платіжних карт понад залишок коштів на його картковому рахунку, склав 10000 грн.
За приписом пункту 2.3.1 Договору у випадку зміни суми, отриманої в результаті чергового перерахування Ліміту, Банк письмово сповіщає про це Клієнта протягом двох банківських днів, що є пропозицією про зміну ліміту.
Відповідно до пункту 2.2.16 Договору відповідач зобов'язаний повідомити письмово Банк про чи згоду чи незгоду із запропонованим Банком лімітом, у термін не пізніше 2 (двох) банківських днів від дати одержання від Банку повідомлення про перерахування ліміту.
На підтвердження збільшення банком розміру встановленого договором ліміту, позивач надав лист від 05.04.2008, в якому повідомив відповідача, що у результаті чергового перерахування ліміту Банк збільшує суму кредитного ліміту до 13000 (тринадцять тисяч) грн., починаючи з 10.04.2008.
З розрахунку суми заборгованості ФОП Боєчко В. М. вбачається, що відповідач скористався піднятим лімітом 6 разів, а саме 22.04.2008 у сумі 127703,75 грн., 13.05.2008 у сумі 12828,72 грн., 13.06.2008 у сумі 12913,67 грн., 16.07.2008 у сумі 12982,58 грн., 18.08.2008 у сумі 13020,17 грн. та 18.09.2008 у сумі 13014,43 грн.
Пунктом 1.5 Договору сторонами встановлено, що овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з пунктів 1.3, 1.4 Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.
Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого пунктом 1.5 цього Договору (пункт 2.2.3 Договору).
19 вересня 2007 року сторонами укладено та підписано Додаток № 3 до Договору, пунктом 2.4 якого передбачено, що у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу « 16-30 днів», а у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвійна процентна ставка, визначена в пункті 4.2 Договору.
Колегія суддів погоджується з твердженнями представника позивача про те, що в тексті Договору дійсно допущена помилка стосовно нумерації його додатків. Зокрема, в судовому засіданні 26.11.2013 представник Банку надав суду оригінали додатків № 2 та № 3 до Договору, з яких видно, що фактично Додаток № 1 до Договору не існує, а його Додатки за №№ 2 та 3 означають відповідно Заявку на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок відповідача та Процентні ставки за кредит.
В цьому контексті суд зазначає, що дана обставина жодним чином не може свідчити про відсутність підстав для надання позивачем відповідачеві кредиту за відповідними процентними ставками.
Відповідачем частково здійснювались погашення кредиту по спірному Договору, що видно з виписки по рахунку відповідача, а саме: 04.02.2008 на суму 11230,00 грн., 11.03.2008 на суму 8900,00 грн., 10.04.2008 на суму 2810,00 грн., 11.04.2008 на суму 7083,00 грн., 08.05.2008 на суму 12900,00 грн., 11.06.2008 на суму 13100,00 грн., 11.07.2008 на суму 13100,00 грн., 14.08.2008 на суму 13200,00 грн., 16.09.2008 на суму 13200,00 грн., які позивачем зараховувались відповідно до пункту 4.8 Договору. Однак останній раз ФОП Боєчко В. М. скористувався кредитом кредит в сумі 12996,75 грн. 18.09.2008, який станом на день розгляду справи не погашений.
Пунктом 4.2 Договору передбачено що, відповідно до статті 212 ЦК України, при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.3.4 даного Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості. Крім того, згідно з пунктом 1.1 Додатку № 3 до Договору процентна ставка до розрахунку за користування кредитом протягом 16-30 днів становить 20,5%.
Зважаючи на викладене вище, позивачем відповідно до умов договору нараховані відсотки за користування кредитом у сумі 18741,01 грн. за період з 21.09.2008 по 30.03.2013.
Як видно з пункту 5.7 Договору, терміни давності позову про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за Договором сторонами встановлено тривалістю 5 років.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, сума боргу у розмірі 12996,75 грн. за кредитом та проценти за користування кредитом у розмірі 18741,01 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань він сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому, як встановлено пунктом 5.4 Договору, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої даним договором, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.
Відповідно до частини першої статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.
Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи те, що умовами договору передбачений строк нарахування неустойки 3 роки, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення 13236,82 грн. пені за період з 21.10.2008 по 20.10.2011.
Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього ж Кодексу унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем в процесі розгляду справи жодних доказів на спростування обставин, зазначених позивачем у позовній заяві, не надано. Окрім того, дії представника відповідача стосовно призначення розгляду справи в складі колегії суддів, неодноразові заявлення ним безпідставних клопотань та відводів головуючому судді, самовільне залишення ним залу судових засідань тощо колегією суддів розцінюються як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування строку розгляду справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Боєчко Віталія Миколайовича (59206, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код 3127515099) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570, МФО 305299, р/р 29098829000000) - 12994,43 грн. заборгованості по кредиту, 18741,44 грн. відсотків за користування кредитом, 13236,82 грн. пені по кредиту та 1720,50 грн. судового збору (код 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001 для відшкодування судових витрат).
Головуючий суддя А. Д. Паскарь
Судді І. В. Скрипничук
О. Г. Проскурняк