83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.11.2013 Справа № 17/233
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи", м. Єнакієве Донецької області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:
на боці позивача - Лупіна Сергія Дмитровича, м. Горлівка Донецької області
на боці відповідача - Іванова Володимира Романовича, м. Горлівка Донецької області
про: стягнення 250 007 грн. 65 коп.
за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи", м. Єнакієве Донецької області
про стягнення: 3 068 грн. 16 коп.
Представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Єрьоменко Е.М. - довір.
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Сандулєєва Г.В. - довір.
від третьої особи на боці позивача: не з'явились
від третьої особи на боці відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дари природи" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 250007грн.65 коп., у тому числі 44879грн.09коп. - реальна вартість виконання робіт, необхідних для відновлення автомобіля, 10797грн.19коп. - реальна вартість втраченого майна - полупричепа марки МАЗ-9397, 192901грн.43коп. - реальна вартість втраченого майна - посудини, витрати на проведення товарознавчо-металознавчого дослідження в сумі 436 грн. 00 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 993 грн. 94 коп.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 13.01.2006р. на 802 кілометрі автошляху «Київ - Луганськ - Ізваріно» з вини водія відповідача, Іванова В.Р., який керуючи належним відповідачу автомобілем марки «КрАЗ», реєстраційний № 098-63 ЕВ, порушив правила дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - «ДТП»), внаслідок якої автомобіль позивача «МАЗ-544008», реєстраційний номер АН5019АС з напівпричепом марки «МАЗ-9397», реєстраційний номер АН1362XX, зіткнувся із зазначеним автомобілем відповідача та зазнав значних пошкоджень.
На підтвердження своїх вимог позивач посилався на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, паспорт посудини, довідку про основні засоби, висновки спеціаліста № 175/27 від 03.03.2006 та № 2152/26-2153/14 від 16.06.2006, виписки банку, реєстри оплачених платіжних документів.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність його вини у спричиненні шкоди майну позивача, про що свідчить постанова Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 09.03.2006р. № 3-841/2006
Також, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго" звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою, а в подальшому з уточненнями до неї, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи" матеріальної шкоди в розмірі 3068 грн.16 коп., спричиненої внаслідок ДТП.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2008 по справі № 17/233 (т.6 а.с.119), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2008 (т.6 а.с.153), первісні позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи" 44879 грн. 09 коп. - шкоди у вигляді реальної вартості виконання ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобілю, 10797 грн. 19 коп. - шкоди у вигляді реальної вартості втраченого майна (полупричепа), 192901 грн. 43 коп. - шкоди у вигляді реальної вартості втраченого майна (сосудів, які працюють під тиском і призначені для схову та транспортування рідких кріогенних продуктів КВО 6401 01 000ПС), 993 грн. 94 коп. - шкоди у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 3981 грн. 24 коп. - за проведення судово-бухгалтерської експертизи, 2495 грн. 64 коп. - державного мита, 117 грн. 79 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 1096,80 грн. - за експертизу по господарській справі № 17/233, згідно рахунку № 191 від 16.02.2007р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи" на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 1 грн. 92 коп. - за експертизу по господарській справі № 17/233, згідно рахунку № 191 від 16.02.2007р. У задоволені вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи" в залишковій частині відмовлено. У задоволенні вимог зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" про стягнення 3068,16 грн. відмовлено.
На виконання рішення від 13.03.2008р. господарським судом видано накази від 23.05.2008р. № 17/233 (т.6 а.с.157-159)
Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2008р. (т.6 а.с.189) рішення господарського суду Донецької області від 14.03.2008 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2008 по справі № 17/233 були скасовані, а справа № 17/233 передана на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Донецької області.
Скасовуючи судові акти господарських судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суду України виходив з того, що судами не взято до уваги та не надано належної правової оцінки постанові Центрального-міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 09.03.2006р., якою припинено справу про притягнення до адміністративної відповідальності Іванова В.Р., у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не з'ясовано чи підлягає доказуванню в межах господарського судочинства наявність в діях водія Іванова В.Р. порушення Правил дорожнього руху, який перебував у трудових відносинах із відповідачем, виходячи з положень ст.35 ГПК України, на що посилався заявник у касаційній скарзі, та того, що матеріальна відповідальність юридичної особи, як власника джерела підвищеної небезпеки, настає після доведеності, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, вини його працівника.
За приписами статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
28.10.2008 справа № 17/233 надійшла до господарського суду Донецької області та за розпорядженням голови господарського суду Донецької області передана на новий розгляд судді Бойко І.А.
Постановою Верховної Ради України від 19.05.11 р. суддю Бойко І.А. обрано на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим справу № 17/233 було передано на автоматичний розподіл між суддями. За результатами автоматичного розподілу справу № 17/233 передано на розгляд судді Величко Н.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. провадження по справі № 17/233 було зупинено до розгляду Апеляційним судом Донецької області апеляційної скарги Лупіна Сергія Дмитровича на постанову про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП України по адміністративній справі № 3-841/06.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 11.12.2008р. № 33-1144 апеляційну скаргу Лупіна Сергія Дмитровича повернуто заявнику на підставі пропуску останнім строків на подачу апеляційної скарги (т.7 а.с.78) .
За відсутності підстав, що зумовили зупинення провадження по справі, ухвалою від 16.09.2013р. розгляд справи № 17/233 було поновлено та призначено до розгляду.
Цією ж ухвалою змінено найменування відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».
Розгляд справи відкладався та оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні, що відбулось 26.11.2013р., позивач за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги та заперечення проти зустрічних вимог з підстав, наведених у письмових поясненнях (т.7 а.с.89, 103).
Відповідач за первісним позовом підтримав заперечення проти задоволення первісного позову та доводи про задоволення зустрічного позову, викладені у відзиві від 10.10.2013р. (т.7 а.с.96).
Треті особи у цій справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд виходить з наступного:
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частина перша статті 1188 ЦК України встановлює, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
З огляду на наведене особа, якій завдано майнову шкоду повинна довести, факт правопорушення, в результаті якого завдана шкода, розмір шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та розміром шкоди.
Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, 13.01.2006р. близько 11 години на 802 км автошляху „Київ-Луганськ-Ізваріно" відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „КрАЗ"-250 „Автокран", державний номер 098-63ЕВ, який належить ВАТ „Донецькобленерго" і був під керуванням водія Іванова В.Р., та автомобіля МАЗ-544008, державний номер АН5019АС, з полупричепом МАЗ-9397, держномер АН1362ХХ, який належить ТОВ „Дари природи", і був під керуванням водія Лупіна С.Д.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода зафіксована протоколом огляду місця ДТП Державтоінспекції в Донецькій області від 13.01.2006р., який підписаний обома водіями.
Даним протоколом зафіксовано наступні пошкодження транспортних засобів:
- автомобіль КрАз-250 „Автокран" держномер 09863ЕВ - деформовано передій бампер, ліве переднє та заднє крила, ліва двір, ліва частина кабіни, ліве кріплення кранової установки, ліва частина кабіни автокрану; розбито ліве дзеркало заднього виду, ліве повітряне скло, скло лівого повітровика, скло кабіни автокрану
- автомобіль МАЗ-544008, державний номер АН5019АС з полупричепом МАЗ-9397, держномер АН1362ХХ - деформовано кабіну, ліву та праву двері, передній бампер, передня балка, рама автомобіля, рама полупричепа, платформа, кисневі бочки, кріплення бочок, передня і задня колеса автомобіля; розбито ліве повітряне скло, ліве дзеркало заднього виду, задній лівий ліхтар.
З матеріалів справи, пояснень позивача та відповідача, а також третіх осіб вбачається, що ДТП мало місце під час виконання трудових обов'язків обома водіями.
Згідно Постанови Микитівського районного суду м. Горлівки від 02.02.2006р. № 3-320 провадження у адміністративній справі відносно Лупіна С.В. по ст. 124 КпАП України припинено у зв'язку з відсутністю доказів у вчиненні адміністративного правопорушення (т.3 а.с.15). Доказів скасування зазначеної постанови суду матеріали господарської справи не містять.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 09.03.2006р. справа про притягнення до адміністративної відповідальності Іванова В.Р. припинена у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (т.7 а.с.68). Доказів скасування зазначеної постанови суду матеріали господарської справи не містять.
Суд враховує, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. (ст.35 ГПК України).
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.
Відповідно до статті 35 ГПК України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи (п.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»).
Судом досліджені адміністративні матеріали № 3-320/06 відносно громадянина Лупіна С.Д. та № 3-841/06 відносно громадянина Іванова В.Р., направлені на запит господарського суду Микитівським районним судом м. Горлівки та Центрально-Міським районним судом м. Горлівки, відповідно.
Господарський суд вважає, що постанови Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 09.03.2006р. № 3-841/06 та Микитівського районного суду м. Горлівки від 02.02.2006р. № 3-320 не мають преюдиціального значення при вирішенні спору у справі № 17/233 з огляду на положення ст. 35 ГПК України, оскільки не є рішенням суду з цивільної справи чи вироком суду з кримінальної справи.
Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).
В ході розгляду справи, з метою вирішення питання наявності чи відсутності у діях водіїв обох транспортних засобів порушень діючих Правил дорожнього руху, судом було призначено судово-автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (т.1 а.с.186).
Згідно висновку № 5398/18 від 22.01.2007р. судової автотехнічної експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 02.10.2006р. по справі № 17/233 (т.4 а.с.3-12), водій автомобіля «КРАЗ-250», реєстраційний номер 098-63ЕВ (Іванов В.Р.) в даній дорожній обстановці мав технічну можливість запобігти ДТП, дії цього водія не відповідають вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху і саме його дії з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. Відповідач за первісним позовом не довів, що шкоду завдано не з його вини.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивач за первісним позовом просить стягнути з ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго" шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 250007 грн. 65 коп., в тому числі 44879,09 грн. - у вигляді реальної вартості виконання ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобілю, 10797,19 грн. - у вигляді реальної вартості втраченого майна (полупричепа), 192901,43 грн. - у вигляді реальної вартості втраченого майна (сосудів, які працюють під тиском і призначені для схову та транспортування рідких кріогенних продуктів КВО640101000ПС), 436 грн. - у вигляді витрат на проведення товарознавчого-металознавчого дослідження, 993,94 грн. - у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
В матеріалах справи відсутні докази відновлення автомобіля МАЗ-544008, державний номер АН5019АС, з полупричепом МАЗ-9397, держномер АН1362ХХ, який належить ТОВ „Дари природи", під керуванням водія Лупіна С.Д.
Сума вартості виконання ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобілю в розмірі 44879,09 грн. та сума реальної вартості втраченого майна (полупричепа) в розмірі 10797,19 грн. підтверджені висновком спеціаліста № 175/27 експертного автотоварознавчого дослідження по факту заподіяння матеріальної шкоди власнику автомобіля від 03.03.2006р., не спростовані відповідачем за первісним позовом і підлягають стягненню з останнього.
Згідно висновку № 4859/25 від 12.11.2007р. судово-бухгалтерської експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 13.09.2007р.. по справі № 17/233 (т.6 а.с.7-12), станом на 01.01.2006р. залишкова вартість сосудів, які працюють під тиском та належні до зберігання та транспортування рідких кріогенних продуктів ЦТК-8/025М, заводський №9006210 склала 90 154,29 грн., заводський № 8906207 склала 103 383,15 грн. За даними дослідження амортизаційні відрахування сосудів, які працюють під тиском та належні до зберігання та транспортування рідких кріогенних продуктів ЦТК-8/025М, заводський №9006210 склали 15 697,04 грн., заводський № 8906207 - 2 449,85 грн.
Враховуючи, що позивач в цій частині розмір позовних вимог не збільшував, у суду відсутні підстави виходити за межі позовних вимог, тому суд вважає, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем за первісним позовом не спростовано правильність нарахування позивачем суми вартості втраченого майна (сосудів, які працюють під тиском і призначені для схову та транспортування рідких кріогенних продуктів КВО640101000ПС) в розмірі 192901,43 грн., тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення 993,94 грн. шкоди у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
Сума в розмірі 993,94 грн. сплачена ТОВ „Дари природи" на користь Донецького НДІ судових експертиз за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується витягом банку та реєстром сплачених платіжних документів за 23.01.2006р.
Враховуючи той факт, що при розгляді справи судом прийнято до уваги висновок вищезазначеного експертного автотоварознавчого дослідження, зокрема в частині визначення суми вартості ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобілю в розмірі та суми реальної вартості втраченого майна (полупричепа), та вимоги в цій частині задоволені, витрати, понесені позивачем у зв'язку із оплатою даного дослідження, підлягають відшкодуванню.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з ПАТ „ДТЕК Донецькобленерго" 993,94 грн. шкоди у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження підлягають задоволенню.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 436 грн. шкоди у вигляді витрат на проведення товарознавчого-металознавчого дослідження.
Згідно приписів ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
При винесені рішення по справі суд не застосовував висновок Донецького НДІ судових експертиз, складений за результатами проведення вищезазначеного товарознавчо-металознавчого дослідження.
Таким чином, вимоги щодо стягнення 436 грн. шкоди у вигляді витрат на проведення товарознавчого-металознавчого дослідження задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з ТОВ „Дари природи" завдану шкоду в сумі 3068,16 грн. та судових витрат, що складаються з витрат пов'язаних із оплатою за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 300 грн., з витрат пов'язаних з оплатою державного мита в сумі 102 грн. та з оплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом пояснив, що на момент розгляду справи пошкоджений у ДТП автомобіль поновлено, на що ним було витрачено саме 3068,16 грн. Будь-яких доказів фактичної сплати грошових коштів, пов'язаних з відновленням автомобілю, в сумі 3068,16 грн., позивачем за зустрічним позовом не надано. Виходячи з приписів ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Таким чином, за тих обставин, що автомобіль відновлено, позивач вправі вимагати саме суму реальної вартості втраченого майна. В супереч цьому позивач надав лише звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди № 50/3 від 27.03.2007р. та кошторис, складений на підставі акту огляду транспортного засобу.
З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач за зустрічним позовом довів відсутність вини ТОВ „Дари природи" у заподіяній майновій шкоді. Цей факт також підтверджено висновком судової автотехнічної експертизи № 5398/18 від 22.01.2007р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.
Враховуючи вищевикладене, вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу визначено, що складові судових вира складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У зустрічній позовній заяві позивач просить відшкодувати судові витрати, в тому числі 300 грн. витрат пов'язаних із оплатою за проведення автотоварознавчого дослідження.
Разом з цим, з огляду на наведене, зазначена сума не може бути включена до складу судових витрат, оскільки не є а ні сумою, що підлягає сплаті за проведення судової експертизи, а ні витратою, пов'язаною з розглядом справи.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи", м. Єнакієве, до Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка, про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 250007 грн. 65 коп., задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецька область, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи" (86422, м. Єнакієве, Донецька область, пр. Гірників, 42, ЄДРПОУ 0340885) 44879 грн. 09 коп. - шкоди у вигляді реальної вартості виконання ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобілю, 10797 грн. 19 коп. - шкоди у вигляді реальної вартості втраченого майна (полупричепа), 192901 грн. 43 коп. - шкоди у вигляді реальної вартості втраченого майна (сосудів, які працюють під тиском і призначені для схову та транспортування рідких кріогенних продуктів КВО 640101000ПС), 993 грн. 94 коп. - шкоди у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
У задоволені вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи", м.Єнакієве в залишковій частині відмовити.
У задоволенні вимог зустрічного позову Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дари природи" матеріальної шкоди в розмірі 3068 грн.16 коп., відмовити.
Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2013 р.
Суддя Н.В. Величко
381-91-20
надруковано 5 прим.:
1 - ГСДО,
1 - Позивачу
1 - Відповідачу
2 - третім особам