ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11369/13 21.11.13
За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України
До Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування»
Про витребування майна
Суддя Ващенко Т.М.
Представники учасників судового процесу:
Від прокуратури: Яговдік С.М. посвідчення №№ 000730 від 09.08.12.
Від позивача: Кривошия Д.А. представник за довіреністю № 220/1012/д від 12.12.12.
Від відповідача: Сєлюков О.В. директор;
Демченко О.В. представник за довіреністю № 159 від 08.07.13.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) до Державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (далі - відповідач) про витребування майна, а саме:
- макети 7,62 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 196601 (уч), 983800, 978025 - 3 шт. та штик-ножі до 7,62 автомату АКМ №№ 601, 800, 025- 3 шт.;
- макети 5,54 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 328371 (уч), 6153582 - 2 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 371, 582- 2 шт.;
- стволи 7,62 мм. до ПК №№ К2373, А1695, Г1904 - 3 шт.;
- магазини до 7,62 автомату АКМ б.н. - 9 шт.
- магазини до 5,45 мм до автомату АКМ б.н. - 57 шт.
- перехідники до 5,45 мм. автомату АКМ б.н. - 13 шт.
- планка до 5,45 мм. Автомату АКМ б.н. - 52 шт.
- приціли НСПУ №№ 908803, 909024 - 2 к-та.
- 5,45 мм. патрони з кулею ПС, 1975 р. в. у кількості 85810 шт.
- 5,45 мм. патрони з кулею Т, 1981 р. в. у кількості 4475 шт.
- 5,45 мм. патрони з кулею УС, 1988 р. в. у кількості 210 шт.
- 5,45 мм. патрони з кулею ПП, 1993 р. в. у кількості 4992 шт.
- 5,45 мм. патрони холості, 2002 р. в. у кількості 243 шт.
- 40 мм. постріли до ГП-25, інд. ВОГ-25, 1987 р.в. у кількості 239 шт.
- 40 мм. гранатомети ГП-25 «ЗЦ» №№ 701813, 701990, 701855, 701756, 701726, 701764, 701750,701763,701484- 9 комп.;
- 5,45 мм. автомати в комплекті з ЗІПами №№ 2089874, 2090889, 2036142, 2096155, 2117803, 2065190, 2118849, 2091817, 2092495, 2109068, 2061093, 2114003, 2086916- 13 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 874, 889, 142, 155, 803, 190, 849, 817, 495, 068, 093, 003, 916- 13 шт.
- 40 мм. гранатомет ГП-25 (уч.) № АС 0045, ГПМ-25 № 701511-2 к-та.
- комплект документації етапу технічного проекту, комплект робочої конструкторської документації для виготовлення дослідних зразків та комплект робочої конструкторської документації спецобладнання відповідно переліку документів, зазначених у додатку від 14.12.12 № 1 до Акту інвентаризації науково-технічної продукції та матеріальних цінностей вартістю 492337,0 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано умови державного контракту № 11611 від 31.10.00. щодо виконання дослідно-конструкторської роботи з модернізації стрілецької зброї та не передано позивачу військове майно та виготовлену відповідачем документацію, а тому вказані майно та документація, на думку прокуратури, підлягають поверненню відповідачем на підставі приписів ст. 1212 ЦК України як безпідставно одержані.
Крім того, прокуратурою в прохальній частині позовної заяви викладено клопотання про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.13. порушено провадження у справі № 910/11369/13 та призначено її до розгляду на 16.07.13.
11.07.13. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 16.07.13. представником позивача подано письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 16.07.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.07.13., про що учасники судового процесу повідомлені під розписку.
В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/11369/13 призначено до розгляду на 10.09.13.
02.08.13. відповідачем через відділ діловодства суду подано письмові пояснення по справі.
В судових засіданнях 10.09.13. та 01.10.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувались перерви до 01.10.13. та 24.10.13. відповідно, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку.
В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/11369/13 призначено до розгляду на 21.11.13.
Розглянувши клопотання прокуратури про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з п. 1.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.06. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі № 6/166 від 13.08.08.
Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що клопотання прокуратури не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, останнім не доведено, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а тому заява прокуратури про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 21.11.13. прокуратурою підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 21.11.13. підтримав позовні вимоги прокуратури, представник відповідача проти позову заперечував.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/11369/13.
В судовому засіданні 21.11.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.10.00. між Міністерством оборони України (Військова частина А-0117 МО України) (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Головний виконавець) укладено державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) Головний виконавець зобов'язується виконати з дати Замовнику, а останній зобов'язується прийняти і оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі «Модернізація автоматичного стрілецького озброєння (автомату) шифр «ВЕПР». Повний обсяг роботи, окремі її етапи (підетапи) та терміни виконання вказані у відомості виконання.
За умовами Договору між сторонами погоджено відомість виконання за Договором та протокол узгодження попередньої ціни.
Строк дії Договору сторонами погоджено розділом 10 (з врахуванням узгоджувального протоколу № 1 від 26.03.01. та № 2 від 26.04.02., № 5 від січня 2003 року, № 6 від серпня 2003 року, № 7 від березня 2004 року, № 8 від серпня 2005 року) з 01.11.00. до 30.06.08.
Крім того, між сторонами було підписано акт від 28.08.01. приймання 1-го етапу дослідно-конструкторської роботи, узгоджувальний протокол № 3 від 20.08.02., протокол узгодження твердої фіксованої ціни 1 етапу, погоджувальний протокол № 4 від 04.09.02., акт приймання 2-го етапу дослідно-конструкторської роботи, протокол узгодження твердої фіксованої ціни 2 етапу, узгоджувальний протокол № 9 від січня 2006 року, акт від 18.02.06.,
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокуратура посилається на приписи ст. 1212 ЦК України та вказує на те, що відповідачем не виконано умови державного контракту № 11611 від 31.10.00. щодо виконання дослідно-конструкторської роботи з модернізації стрілецької зброї та не передано позивачу військове майно та виготовлену відповідачем документацію, а тому, на думку прокуратури, відповідач неправомірно утримує майно та документацію позивача.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані прокуратурою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача передати позивачу військове майно та пакет документації (що є дослідно-конструкторською роботою) на виконання умов Договору № 117611 від 31.10.00. (а не Договору № 11611 від 31.10.00., як про те вказує прокуратура та позивач).
Разом з тим, вказана вимога прокуратури мотивована необхідністю передачі позивачу військового майна та пакету документації на підставі приписів ст. 1212 ЦК України як безпідставно одержаного.
Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Судом встановлено, що 31.10.00. між сторонами укладено Договір № 117611 на виконання дослідно-конструкторської роботи, предметом якого є виконання і здача відповідачем дослідно-конструкторської роботи позивачу, зокрема:
- макети 7,62 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 196601 (уч), 983800, 978025 - 3 шт. та штик-ножі до 7,62 автомату АКМ №№ 601, 800, 025- 3 шт.;
- макети 5,54 мм. автомату «Вепр» в комплекті з ЗІП №№ 328371 (уч), 6153582 - 2 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 371, 582- 2 шт.;
- стволи 7,62 мм. до ПК №№ К2373, А1695, Г1904 - 3 шт.;
- магазини до 7,62 автомату АКМ б.н. - 9 шт.
- магазини до 5,45 мм до автомату АКМ б.н. - 57 шт.
- перехідники до 5,45 мм. автомату АКМ б.н. - 13 шт.
- планка до 5,45 мм. Автомату АКМ б.н. - 52 шт.
- приціли НСПУ №№ 908803, 909024 - 2 к-та.
- 5,45 мм. патрони з кулею ПС, 1975 р. в. у кількості 85810 шт.
- 5,45 мм. патрони з кулею Т, 1981 р. в. у кількості 4475 шт.
- 5,45 мм. патрони з кулею УС, 1988 р. в. у кількості 210 шт.
- 5,45 мм. патрони з кулею ПП, 1993 р. в. у кількості 4992 шт.
- 5,45 мм. патрони холості, 2002 р. в. у кількості 243 шт.
- 40 мм. постріли до ГП-25, інд. ВОГ-25, 1987 р.в. у кількості 239 шт.
- 40 мм. гранатомети ГП-25 «ЗЦ» №№ 701813, 701990, 701855, 701756, 701726, 701764, 701750,701763,701484- 9 комп.;
- 5,45 мм. автомати в комплекті з ЗІПами №№ 2089874, 2090889, 2036142, 2096155, 2117803, 2065190, 2118849, 2091817, 2092495, 2109068, 2061093, 2114003, 2086916- 13 шт. та штик-ножі до 5,45 автомату АК 74 №№ 874, 889, 142, 155, 803, 190, 849, 817, 495, 068, 093, 003, 916- 13 шт.
- 40 мм. гранатомет ГП-25 (уч.) № АС 0045, ГПМ-25 № 701511-2 к-та.
- комплект документації етапу технічного проекту, комплект робочої конструкторської документації для виготовлення дослідних зразків та комплект робочої конструкторської документації спецобладнання відповідно переліку документів, зазначених у додатку від 14.12.12 № 1 до Акту інвентаризації науково-технічної продукції та матеріальних цінностей вартістю 492337,0 грн., що не заперечується відповідачем.
В свою чергу, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов Договору може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для витребування майна та документації відповідно до ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення (вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 20.02.13. у справі № 5006/18/13/2012 та листі Вищого Господарського суду України від 24.04.13. № 01-06/757/2013 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.11. № 01-06/249 «Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).
Отже, доводи прокуратури та позивача не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Прокуратурою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для витребування у відповідача майна та документації на підставі ст. 1212 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України»).
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 6; ідентифікаційний код 00034022) в доход Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.11.13.
Суддя Т.М. Ващенко