Дата документу 26.11.2013
Справа № 320/9189/13-к
Провадження 1-кп/320/502/13
26 листопада 2013 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Іваненко О.В.,
при секретарі - Бєгушевій Л.В.,
за участю прокурора - Дєєва А.В.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013080390000249, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190 КК України
05.08.2013 року приблизно о 13 годині 28 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, слідуючи в 2 вагоні пасажирського поїзда №211 сполученням «Москва-Феодосія», в той час, коли поїзд відправився зі станції «Мелітополь Придніпровської залізниці», розташованої м. Мелітополь Запорізької області, із корисливих спонукань, шляхом повідомлення хибних відомостей та приховування фактів, що призвело до введення в оману потерпілої ОСОБА_2, продала їй 2 скляні банки об'ємом по 0,5 літра кожна за ціною 2000,00 рублів РФ за 2 банки, що містили згідно висновку судово-біологічної експертизи №2102 від 19.08.2013 року желеподібну речовину зернистої структури помаранчевого та чорного кольору, що міститься в 2-х скляних банках об'ємом 0,5 літра, які схожі на ікру лососевих та осетрових порід риб, однак не є ікрою риб, в тому числі лососевих та осетрових порід риб, та не є речовиною білкового походження та не є штучно виготовленим желе, видавши вищевказаний продукт як ікру риб лососевих порід риб, тим самим спотворивши істину та викликавши невірне уявлення у потерпілої про продукт, що купується, чим завдала потерпілій ОСОБА_2, майнову шкоду на загальну суму 2000,00 рублів Росії, що за курсом Національного Банку України на період 05.08.2013 року складає 483,00 гривні.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала в повному обсязі, пояснивши суду, що 05.08.2013 року приблизно о 13 годині 28 хвилин вона в 2 вагоні пасажирського поїзда №211 сполученням «Москва-Феодосія», коли поїзд відправився зі станції «Мелітополь Придніпровської залізниці», розташованої м. Мелітополь Запорізької області, продала жінці 2 скляні банки об'ємом по 0,5 літра кожна за ціною 2000,00 рублів РФ за 2 банки, в яких була підроблена ікра риб, сказавши, що там лососева ікра. У вчиненому щиро розкаялася та просила суворо не карати. Матеріальні збитки потерпілій відшкодувала в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, так як вона вчинила кримінальне правопорушення, скоївши заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої: має постійне місце мешкання, задовільно характеризується з місця проживання, під час досудового та судового розслідування активно сприяла розкриттю злочину; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі, добровільне відшкодування матеріальної шкоди; обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.190 КК України у вигляді штрафу, оскільки її виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 850,00 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові доказ по кримінальному провадженню:
- 2 скляних банки, в яких знаходиться гранульоване желе, що опечатані в пакеті сейфі, та знаходяться в камері схову ЛВ на ст. Мелітополь (квитанція №009262) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_3