28.11.2013 Справа № 756/451/13- ц
Унікальний: 756/451/13-ц
Провадження: 2/756/1178/13
25 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючої Скрипник О.Г.
при секретарі Верес Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця», про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У січні місяці 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ДП «Донецька залізниця», про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.02.2012 року він повертався із міста Луганська до м. Києва у вагоні № 3/048 13465 поїзду №133/134 Луганськ-Львів.
Позивач зазначає, що температура повітря у вказаному вище вагоні становила нижче 8 градусів тепла, в купе №3 вагону було дуже холодно, через що він та інші пасажири вагону змушені були мерзнути до кінця поїздки.
Після приїзду 02.02.2012 року до Києва позивач відчув недомагання, біль в горлі та головний біль.
На вихідні дні позивач захворів, у зв»язку з чим до лікаря звернувся в понеділок, 06.02.2012 року, де за результатами рентген -знімку йому було поставлено діагноз - двохсторонній гайморит. Також була виявлена підозра на кісту в правій носовій пазусі, яку в подальшому за допомогою оперативного втручання було видалено.
20.02.2012 року позивач звернувся зі скаргою до Укрзалізниці та від ДП «Донецька залізниця» отримав відповідь, що під час його подорожі був забезпечений нормальний температурний режим - 19 градусів по Цельсію.
Позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем санітарних норм в вагоні поїзду, він захворів та зазнав матеріальної та моральної шкоди.
Внаслідок хвороби позивач змушений був здійснити витратити на амбулаторне лікування та на оперативне втручання. Крім того, позивач зазнав моральних страждань, оскільки протягом тривалого часу перебував у холодному вагоні, протягом хвороби не міг займатися звичними справами, не вийшов на роботу та не зміг навчатися в аспірантурі, був порушений звичайний ритм його життя. Крім того, оперування кісти пройшло з ускладненням, спричинило втрату крові, позивач не міг пересуватися без допомоги сторонніх.
Зважаючи на викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму матеріальної шкоди у розмірі 6 213, 10 грн, моральну шкоду у розмірі 1000 000, 0 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Посилався на те, що 04.02.2102 року постійно діючою комісією був проведений огляд пасажирського вагону ЛВЧД Луганськ 048 12465 та встановлено, що вагон № 3/048 13465 поїзда №133/134 знаходився в справному стані. Крім того, за скаргою позивача ДП «Донецька залізниця» провело службове розслідування, яким встановлено, що перед відправленням в рейс 01.02.2012 року в складі поїзду підтримувався нормальний температурний режим, санітарно-технічний стан задовільний, вугіллям поїзд забезпечений у повному складі. Під час подорожі, крім ОСОБА_1 ніхто з пасажирів, що їхали у цьому вагоні на порушення температурного режиму не скаржився, книгу скарг та пропозицій ніхто не вимагав, записів під час рейсу не було.
Зважаючи на те, що відповідач будь-яких порушень під час рейсу поїзду не допускав, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 01.02.2012 року позивач виїхав з міста Луганська та 02.02.2013 року повернувся до м. Києва поїздом №133/134, вагон № 3/048 13465 місце 22, що підтверджується копією проїзного квитка.
18.12.2012 року позивач звернувся зі скаргою до Укрзалізниці з питання порушення температурного режиму в пасажирському поїзді №133/134 зі сполученням Луганськ-Львів, виплати компенсації моральної та матеріальної шкоди внаслідок хвороби та отримав відповідь про те, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що перед відправленням поїзда в рейс 01.02.2012 року в складі поїзду підтримувався температурний режим.
Відповідно до пояснень провідника вагону, ОСОБА_2, допитаної в якості свідка Лутугинським районним судом Луганської області 11.06.2013 року, вона перебувала в поїзді №133/134 01.02.2013 року під час здійснення рейсу «Луганськ-Київ». Вагон опалювався вугіллям. Свідок не пам»ятає, яка температура повітря була в приміщенні коридору та купе вагону №3 вказаного поїзда, проте скарг від пасажирів вагону на недостатній рівень обслуговування щодо опалення вагону не було.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснив, що у вагоні №№ 3/048 13465 поїзда №133/134, в якому він знаходився з 01.02.2012 року по 02.02.2013 року було дуже холодно, температура досягала лише 8 градусів по Цельсію. Він не раз звертався до провідника вагону з питання опалення вагону, проте провідник жодних дій щодо врегулювання температурного режиму не вчинив, до ранку люди змушені були мерзнути.
ОСОБА_1 також зазначив, що в книгу скарг та пропозицій він свої зауваження не писав, до провідника з питанням про переведення його в інший вагон не звертався. Суд вважає, що фотографія показника термометру не є належним доказом по справі, оскільки з фотознімку не видно номера вагону та номера поїзда, чи була вона зроблена 01.02.2012 року та чи мав температурний показник відношення до вагону № 3/048 13465 поїзда №133/134 Луганськ-Львів, т
Таким чином, твердження позивача про те, що температура в коридорі та купе №3 вагону поїзда №134 «Луганськ-Київ» була нижче 8 градусів по Цельсію не підтверджується жодним доказом доказами.
З матеріалів справи вбачається, що з 06.02.2013 року по 11.02.2013 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності.
25.09.2012 року позивача було прооперовано у зв»язку з виявленням кісти верхньощелепного синусу справа, що підтверджується випискою епікризу № 01380 Державної наукової установи «Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини» від 23.09.2012 року.
Будь-які докази про те, що позивач захворів та у нього виникла кіста саме під час перебування в поїзді №133/134 з 01.02.2013 по 02.02.2013 року , суду не надав.
Так, позивач перебував у вагоні з 01.02.2012 року по 02.202.2012 року, в той час як він захворів 06.02.2012 року. В яких умовах знаходився позивач в період з 02.02.2012 року по 06.02.2012 року суду невідомо.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача завдано збитків, то вони повинні бути відшкодовані винною особою у повному обсязі.
Згідно ст.. 22 цього Закону, захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Так, як позивач не довів, що його захворювання, яке призвело до оперативного втручання пов»язане з перебуванням у поїзді №133/134, вагон № 3/048 13465 01.02.2012 року та 02.02.2012 року та переохолодженням, належних доказів про те, що температурний режим у вагоні не підтримувався, суду не надав, а отже вина відповідача у заподіянні шкоди позивачу не доведена, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.. 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст..ст.215-218 ЦПК України, суд,
В В позові ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця», про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Оболонський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Г.Скрипник