Справа № 344/17745/13-ц
Провадження № 2/344/6148/13
28 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хоростіля Р.В.,
секретаря Басюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач звернулася з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликалася те, що 25.05.2004р. між нею та ОСОБА_2 у відділі РАЦС Івано-Франківського МУЮ Івано-Франківської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 581. Від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3, 26.03.2006р.н. Спільне життя в них не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння. Відповідач матеріально не забезпечує їх дитину, участі у її вихованні та утриманні не бере. Вони чотири роки разом не проживають, спільного господарства не ведуть та жодних стосунків не підтримують. Вважає, що їх сім'я існує лише формально, а примирення між ними не можливе. Дитина перебуває на її утриманні і їй одній матеріально важко утримувати сім'ю. Просила шлюб розірвати і стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що строк для примирення не надасть позитивного результату, тому категорично просила його не надавати, позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та пояснив, що строк для примирення не надасть позитивного результату, категорично просив його не надавати, комі цього він згідний сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивач. Просив позов задоволити повністю.
Заслухавши сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає наступне.
Сторони перебувають в зареєстрованому відділі РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області шлюбі з 25.05.2004р., актовий запис № 581 (а.с.8). В подружжя 26.03.2006р. народилась донька ОСОБА_3 (а.с.9), яка проживає з матір'ю.
Судом встановлено, що розлад в сім'ї є стійким і тривалим, сторони тривалий час (чотири роки) разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть та не бажають надалі перебувати у шлюбі. Крім цього, сторони в судовому засіданні категорично відмовилися від надання їм строку на примирення. Наведене дає суду підстави вважати, що подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Майнового спору та спору щодо визначення місця проживання дитини на час розгляду даної справи між сторонами немає.
Крім цього, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно ч. 3 ст. 181 цього ж Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.
Ст.ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» зобов'язано батьків забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України і роз'яснень, викладених в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З урахуванням наведених положень та враховуючи те, що відповідач офіційно працює і отримує регулярний дохід, суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з нього на користь позивача на утримання дитини слід визначити у частці від його доходу (заробітку).
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, те, що він офіційно працює, а також розмір прожиткового мінімуму, який встановлений у ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік».
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В той же час відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, а згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки визнання позову відповідачем є безумовним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, переконавшись у правильному розумінні відповідачем змісту обставин справи, відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції останнього з цього приводу, приходить до висновку про те, що позов слід задоволити повністю.
Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст.ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований в відділі РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції 25.05.2004р., актовий запис № 581.
Дитину ОСОБА_3, 26.03.2006р.н. залишити на проживання з позивачем ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу ОСОБА_1 на дошлюбне не змінювати.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, 19.04.1980р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого продавцем в ТзОВ «Модус Трейд», на користь ОСОБА_1, 01.11.1983р.н., проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, 26.03.2006р.н., у розмірі 1/4 частки від всіх доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.11.2013р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, 19.04.1980р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого продавцем в ТзОВ «Модус Трейд», на користь ОСОБА_1, 01.11.1983р.н., проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, сплачений судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40коп.
Стягнути з ОСОБА_2, 19.04.1980р.н., зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого продавцем в ТзОВ «Модус Трейд», на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693) судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.
Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.
Повне рішення складено 28 листопада 2013 року.