Справа № 553/3421/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/4060/2013 Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю. Д.
Доповідач Хіль Л. М.
26 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Хіль Л.М.,
суддів: Чічіля В.А., Кузнєцової О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2013 року
У серпні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з вказаним позовом, посилаючись на те, що в зв'язку з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість в сумі 587 196 грн. 70 коп.. Просив в рахунок погашення даної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 06.06.2007 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2013 року провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення закрито.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому зазначає, що судом не вірно визначено предмет спору, тому застосування п. 2 ст. 205 ЦПК України є безпідставним.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції посилався на п.2 ч.1 ст.205.ЦПК України та на те, що існує таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав. У якості такого судового рішення зазначено заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2009 року, яким відмовлено у задоволенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з яких вбачається наступне.
Згідно заочного рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2009 року встановлено, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення обґрунтовані ПАТ КБ «ПриватБанк» тим, що 06.06.2007 року між Банком ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на суму 33 026 доларів США на особисті потреби та сплату страхових внесків. З метою забезпечення виконання зобов'язання між Банком та ОСОБА_2 укладено 06.06.2007 договір поруки. Крім того, відповідно до договору іпотеки від 06.06.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 передали банку в іпотеку належну їм на праві приватної часткової власності квартиру АДРЕСА_1. В зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на момент звернення до суду становила 885,99 доларів США. Підставою для відмови в задоволення даних позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» стало недотримання процедури повідомлення позичальника та іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання та усунення порушень по виплаті кредиту, а також не співмірністю суми заборгованості із вартістю предмета іпотеки.
Разом з цим, позовні вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за даною цивільною справою обґрунтовані ПАТ КБ «ПриватБанк» наявністю заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 06.06.2007 року станом на 15.07.2013 року в розмірі 587 196 грн. 70 коп., що може бути підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Наведені обставини свідчать про те, що хоча обидва спори виникли між тими ж сторонами та відносно одного і того ж кредитного договору, підстави спорів є різними.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.
Оскільки підстави заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк» позовів за вказаними двома цивільними справами є різними, закриттю за п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження по справі не підлягало. У зв'язку з цим ухвала суду першої інстанції на підставі п. 4 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст.303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2013 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду позовних вимог по суті.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Л.М. Хіль
Судді: О.Ю.Кузнєцова
В.А. Чічіль