Єдиний унікальний номер 243/10172/13-ц
Номер провадження 2/243/3731/2013
28 листопада 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Якуша Н.В.
При секретарі Дручиніної О.О.
За участю:
Представника позивача - ОСОБА_1
Представника третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, за участю третьої особи: відділу Держземагенства у м. Слов'янська Донецької області, про визнання недійсним державного акту в частині, -
У жовтні 2013 року до суду звернулась ОСОБА_3 з уточненим в ході розгляду позовом до відповідача з вимогами про визнання частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯМ№811650 від 28.12.2012 року в частині зазначеного обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини площею 0,0055 га в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій, номер 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в порядку спадкування отримала від померлої сестри ОСОБА_5 у спадок земельну ділянку, розташованої у м. Слов'янськ, вул. Шевченко, 39/12 площею 0,0531 га, переданої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яку зареєструвала на своє ім'я, отримавши 28.12.2012 року державний акт на право приватної власності на землю серії ЯМ№811650 та витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В серпні 2013 року, вирішивши продати належну їй земельну ділянку, позивач встановила, що у державному акті на землю зроблена помилка, а саме: помилково внесено запис про наявність на земельній ділянці сервітуту площею 0,0055 га за номером 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року.
Зазначала, що в позасудовому порядку їй не вдалось виправити встановлену помилку в державному акті на право приватної власності на землю серії ЯМ№811650 від 28.12.2012 року, то з цими вимогами вона звернулася до суду і просила задовольнити її позов в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва та Договору про надання адвокатських послуг від 05.11.2013 року (а.с.18,19) в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, в обґрунтування посилався на обставини викладені в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки (а.с.26,31), надав клопотання про розгляд позовної заяви без їх участі,
просили винести рішення на розсуд суду із урахуванням наявних в матеріалах справи матеріалів (а.с.29,30).
Представник третьої особи відділу Держземагенства у м. Слов'янську Донецької області ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 17.12.2012 року №01-16/13 (а.с.33) в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідно до архівних документів їх відділу дійсно відсутній зазначений в державному акті серії ЯМ№811650 сервітут площею 0,0055 га за номером 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року. Крім того зазначала, що згідно з Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року №325 (діючої до 01.01.2013) заповнення бланків державних актів здійснювалося Донецькою регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру». Законом України «Про Державний земельний кадастр» припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, тому на даний час не вбачається можливим усунення помилки у державному акті на право власності на земельну ділянку.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 отримала у спадок після померлої ОСОБА_5 земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_4 міської ради: м. Слов'янськ, вул. Шевченко, 39/12, площею 0,0531 га, переданої для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в межах згідно з планом, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.02.2012 року (а.с.5).
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №811650 від 28.12.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_3, вбачається, що мається обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини на площі 0,0055 га в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій, номер 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року (а.с.12).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.05.2013 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 1414100000:01:005:0792, площею 0,0531 га за адресою: м. Слов'янськ, вул. Шевченко, 39/12-13 (а.с.6). Щодо обтяжень відомостей не зареєстровано.
Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1400504322013 від 05.08.2013 року відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані (а.с.14). Крім того, кадастровий план земельної ділянки також не містить будь яких обмежень(обтяжень) (а.с.14 зворотна сторона).
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказане в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №811650 від 28.12.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини на площі 0,0055 га в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій, номер 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року не зареєстроване і правового підґрунтя не містить.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, ст. ст. 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК
України, ст. 15 ЦПК України, ст. 12 ГПК України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Намагаючись реалізувати своє право власника земельної ділянки позивач ОСОБА_3 отримала відмову нотаріуса у оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки в державному акті серії ЯМ №811650 від 28.12.2012 року, виданого на її ім'я, міститься помилково зроблений запис обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини на площі 0,0055 га в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій, номер 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року.
Відповідно до листа відділу Держземагенства у м. Слов'янськ Донецької області від 20.09.2013 року №01-19/52 зробленого на ім'я позивача, вбачається, що з 01.01.2013 року набрали чинності закони України від 06 вересня 2012 року №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та 07 липня 2011 року №3613- VI «Про Державний земельний кадастр». Законом України «Про Державний земельний кадастр» припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, раніше видані правовстановлюючі документи на земельні ділянки залишаються чинними. Одночасно виконання функцій із державної реєстрації прав на земельні ділянки покладено на органи Укрдержреєстру. Територіальні органи земельних ресурсів здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок. Згідно з Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року №325 (діючої до 01.01.2013) заповнення бланків державних актів здійснювалося Донецькою регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру». У зв'язку з набранням чинності вищезазначених законів, на даний час не вбачається можливості усунення помилки в державному акті на право власності на земельну (а.с.38).
Отже, суд приходить до висновку, що іншого шляху, ніж визнання державного акту серії ЯМ №811650 від 28.12.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 в частині зазначення обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини на площі 0,0055 га в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій, номер 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року недійсним в судовому порядку, у позивача не має.
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням клопотання представника позивача суд відносить понесення судових витрат за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 10, 11, 58-60, 209, 212, 214-215, 218, 256 ЦПК України, суд
Позовні вимоги заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, за участю третьої особи: відділу Держземагенства у м. Слов'янська Донецької області, про визнання недійсним державного акту в частині - задовольнити.
Визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯМ №811650 від 28.12.2012 року в частині зазначення обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини на площі 0,0055 га в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій, номер 1414100000010050792501 від 28.12.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати на користь держави у розмірі 114 гривен 70 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /ОСОБА_4/22030001.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення складено в єдиному примірнику в нарадчий кімнаті.
Суддя Н.В. Якуша