Справа № 464/11207/13-к
пр.№ 1-кп/464/250/13
18.11.2013 року
Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Чорної С.З.
при секретарі Заневич О.С.
з участю прокурора Мрочко Р.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження №42013150410000001 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новий Витків Радехівського району Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше несудженого
за ч.2 ст.367 КК України, -
ОСОБА_2 в період з 28.02.2006р. по 14.07.2009р. являючись директором державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Мінісерства оборони України „Армія України", будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями, тобто являючись службовою особою, знаючи про наявну дебіторську заборгованість зі сторони ТзОВ „Видавничий дім „Богдан", розуміючи необхідність вжиття заходів щодо стягнення наявної на підприємстві дебіторської заборгованості задля забезпечення високоефективної і стабільної роботи підприємства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку, рентабельність виробництва, із хибно зрозумілих інтересів Підприємства, недбало ставлячись до виконання покладених на нього обов"язків, у порушення ст.139 КЗпП України, ч.3 ст.5, ч.5 ст.65 Господарського кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та п.п 1.1, 1.3, 2.1-2.3, 2.8 контрактів 337 від 06.02.2001, №29 від 01.02.2007, укладених з ОСОБА_2, а також Статуту Підприємства, претензійно-позовну роботу щодо забезпечення своєчасного надходження коштів за реалізовану продукцію не організував, належних заходів, спрямованих на стягнення заборгованості в установлений чинним законодавством термін не вживав, без поважних на те причин в межах строку позовної давності з позовом до суду про стягнення з ТзОВ „ Видавничий дім „Богдан" заборгованості не звертався, до господарського суду письмову заяву за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство боржника-ТзОВ „Видавничий дім „Богдан", а також документи, що їх підтверджують протягом установленого чинним законодавством терміну не подав, що унеможливило стягнення зазначеної заборгованості у встановленому законодавством порядкута створило передумови для збитковості фінансово-господарської діяльності Підприємства, спричинило державі в особі Підприємства збитки на загальну суму 114940,85грн., тобто заподіяло тяжкі наслідки, чим вчинив службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України, так як він, вчинив службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Під час досудового розслідування 31 жовтня 2013 року між прокурором Львівської прокуратури з нагляду за додержавнням законів у воєнній сфері Західного регіону України та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.367 КК України, а також, що він має понести покарання у виді 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням терміном на 2 роки з позбавленням права обіймати посапди, по"язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік 1 місяць, без призначення штрафу. ОСОБА_2 під час досудового розслідування частково відшкодував збитки спричинені вчиненим ним злочяином у сумі 10 000грн та зобов"язується відшкодувати решту збитків, завданих державному підприємству „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Армія України" у сумі 104 940,85грн-рівними частинами протягом двох років, у сумі не менше 4372,54грн. щомісячно.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За умовами ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання у виді позбавлення волі, передбачена санкцією ч.2 ст.367 КК України, на який підозрюваний погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України. Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, с у д , -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2013 року між прокурором Львівської прокуратури з нагляду за додержавнням законів у воєнній сфері Західного регіону України та ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.367 КК України та призначити йому покарання два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов"язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік 1 місяць, без призначення штрафу.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном на два роки.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий