Кримінальне провадження № 1-кп/428/343/2013
Справа № 428/5891/13-к
15 жовтня 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Александрової Н.В.,
при секретарі - Голуб Т.М.,
за участю прокурора - Ісаєва В.Л.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сєвєродонецька, Луганської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не заміжньої, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -
Епізод № 1.
10.05.2013 року, приблизно о 21-00 годині, ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку № 8 по вул. Танкистів в м. Сєвєродонецьку, викрала з правого карману бридж, одягнутих на ОСОБА_2, мобільний телефон «Нокиа ХЗ», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 466-147/7 складає 200 гривень, що належить ОСОБА_3, чим останньому завдала матеріальної шкоди на вказану суму.
Епізод № 2.
11 липня 2013 року, приблизно о 02-00 годині, ОСОБА_1, маючи злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна та реалізуючи його, діючи повторно, знаходячись в районі середньої школи № 11, яка розташована за адресою м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, 25, підійшла до ОСОБА_4, який лежав на землі після сварки з ОСОБА_5, та шляхом вільного доступу з правого карману шортів, які були одягнені на ОСОБА_4, відкрито викрала мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 250 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 485-152/7 від 15.07.2013 року, та гроші в сумі 40 гривень, чим завдала потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 290 гривень.
Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та пояснила, що їй були потрібні гроші, тому вона вчинила крадіжку мобільного телефону у ОСОБА_2 та мобільного телефону та коштів у ОСОБА_4
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинуваченої ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 по епізоду № 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, доведена у судовому засіданні, а її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми діями вчинила крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.
Також доведеною суд вважає винуватість ОСОБА_1 по епізоду № 2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а її дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вона своїми діями вчинила відкрите викрадення чужого майна, повторно.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, до адміністративної відповідальності не притягувалась, провину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала та щиро покаялась, частково відшкодувала завдану її діями матеріальну шкоду.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, суд при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, особу обвинуваченої, пом'якшувальні обставини, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, з застосуванням до неї вимог п.п. 2,3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш тяжкого злочину більш тяжким остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Процесуальні витрати:
- за проведення товарознавчої експертизи від 15 липня 2013 року № 466-147/7 у розмірі 489,44 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909;
- за проведення товарознавчої експертизи від 15 липня 2013 року № 485-152/7 у розмірі 489,44 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.
Речові докази: мобільний телефон «Нокиа 6300», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4, залишити останньому.
Мобільний телефон «Нокиа Х3», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, залишити останньому.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Н.В. Александрова