Головуючий суду 1 інстанції - Мазка Н.Б.
Доповідач - Ступіна Я.Ю.
Справа № 421/4266/13-ц
Провадження № 22ц/782/4690/13
27 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Ступіної Я. Ю.,
суддів: Коротенка Є. В., Темнікової В. І.,
при секретарі Булгаковій М. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 11 жовтня 2013 p. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за участю третьої особи: Відділу державної реєстрації юридичних осіб підприємців та фізичних осіб підприємців легалізації громадських отримувань реєстраційної служби Первомайського міського управління юстиції у Луганській області про зобов'язання утриматись від дій по свавільному втручанню у сферу особистого життя та зобов'язання утримуватись від дій щодо примушення виконувати незаконні рішення та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
Ухвалою Первомайського міського суду Луганської області від суду від 11.10.2013 p. відмовлено у відкритті провадження у справі за зазначеним позовом на підставі ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При постановлені ухвали, суд виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером є публічно-правовими із сферою реалізації публічної влади, тому не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства.
Така ухвала постановлена судом з дотриманням вимог закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.21 постанови Пленуму ВССУ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" №3 від 01.03.2013 року ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просила зобов'язати відповідачку ОСОБА_3, яка, як начальник УПФУ в м. Первомайську, ухвалила рішення про застосування до СПД ОСОБА_2 штрафних санкцій за не подання за встановленою формою звітності, утриматися від дій, які полягають у "складанні незаконних рішень від імені фіктивно зареєстрованого СПД "УПФУ в м. Первомайську", а відповідачку ОСОБА_4, яка як головний державний виконавець, ухвалила постанову про арешт коштів боржника СПД ОСОБА_2 при виконанні зазначених рішень УПФУ - від дій, які полягають у примушені виконувати незаконні рішення складених від імені фіктивно зареєстрованого СПД "УПФУ в м. Первомайську".
Тобто правовідносини, що виникли між сторонами у справі, за своїм характером є публічно-правовими, пов'язаними із сферою реалізації публічної влади, оскільки позивач фактично оскаржує дії відповідачей як суб'єктів, наділених виконавчо-розпорядчими повноваженням; такі дії відповідачів жодним чином не спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав позивачки, як фізичної особи.
Доводи апелянта стосовно того, що позовні вимоги спрямовані до відповідачей як фізичних осіб, а не як до суб'єктів владних повноважень, є необґрунтованими, оскільки вимоги позовної заяви стосуються припинення дій, які може вчинити тільки посадова особа органів пенсійного фонду та органів державної виконавчої служби, а не дій відповідачів, пов'язаних з цивільно - правовими відносинами.
Доводи апелянта щодо порушення судом вимог ст. 6 Конвенції та правовій практиці Європейського Суду, є лише їх суб'єктивним тлумаченням позивачкою на свою користь. Судом в оскарженій ухвалі зазначено конкретний судовий орган національної судової системи, до якого необхідно звернутись заявнику зі своїми вимогами, що відповідає принципу динамічного тлумачення вимог Конвенції на підставі практики Суду, яким встановлено право органів високих договірних сторін на судову спеціалізацію та вимоги до звернення до суду.
Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування чи зміни оскарженої ухвали суду.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 315, 319, 325 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 11 жовтня 2013 p. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: