21.11.2013
Криіманльне провадження
№ 1-кп/489/388/2013 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого Захарченка Д.В.
при секретарі Титовій Т.Е.
за участю прокурора Горсточенко М.Ю.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою фаховою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого вантажником на ринку «Колос», не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 205 ч.1, 358 ч.1 КК України,
ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що в червні 2011 року, за пропозицією невстановленої особи, з метою реєстрації на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП «ДК 2 Інвест», не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати прибуток, заздалегідь знаючи, що підприємство реєструється на його ім'я з ціллю прикриття незаконної діяльності за вказівкою невстановленої особи, прийшовши до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2, завірив підписом статутні та установчі документи по реєстрації підприємства ПП «ДК 2 Інвест», надані невстановленою особою: статут ПП «ДК 2 Інвест» від 20.06.2011 р., протокол №1 загальних зборів учасників від 20.06.2011 р., згідно яких він є власником та керівником ПП «ДК 2 Інвест», реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи.
ОСОБА_1, володіючи достовірною інформацією, що міститься в установчих документах відносно його волевиявлення, щодо набуття права власності на ПП «ДК 2 Інвест» та займання посади керівника, надав завірені нотаріально та своїм підписом установчі документи та реєстраційну картку, не встановленій в ході досудового слідства особі, яка при невстановлених обставинах, на основі реєстраційної картки, зареєструвала в виконавчому комітеті Миколаївської міської ради ПП "ДК 2 Інвест" на ОСОБА_1, а також в ДПІ Ленінського району м. Миколаєва, як платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва.
Крім цього, діючи згідно вказівок невстановленої особи, не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність та проводити фінансові операції ОСОБА_1, за вказівкою невстановленої особи, нотаріально оформив картки зі зразками свого підпису та відтиску печатки ПП «ДК 2 Інвест», на підставі чого ОСОБА_1 було відкрито розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в банківській установі м. Миколаєва, згідно договору від 19.11.2012 р. з оформленням системи «Клієнт банк» в ПАТ «Єкатеринославський Комерційний Банк».
Виконавши всі необхідні дії, які були вказані невстановленою особою, направлені на реєстрацію ПП "ДК 2 Інвест" в банківській установі, достовірно знаючи, що здійснювати фінансово-господарську діяльність він не буде, ОСОБА_1 передав договори на розрахунково-касове обслуговування невстановленій особі, яка таким чином, отримала доступ до статутних, реєстраційних документів та печатки ПП «ДК 2 Інвест», а також до розпорядження розрахунковими рахунками підприємства, що в подальшому дозволило невстановленій особі використовувати юридичну особу для прикриття незаконної діяльності.
Вказане обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушень передбачених ст.205 ч.1 КК України, тобто у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності; ст.358 ч.1 КК України, тобто у підроблені документа, який видається чи посвідчується підприємством чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає право або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, суд знаходить недоведеним.
Так, обвинувачений у межах пред'явленого обвинувачення фактично винним себе не визнав, дав покази, що у 2011 році на ринку «Колос» зустрів знайомого, який запропонував йому заробити грошей, пояснивши, що для цього йому необхідно дати згоду на реєстрацію на його ім'я приватного підприємства, яке буде займатись рекламною продукцією. Після чого необхідно було приїхати до приватного нотаріуса в готель «Україна», де нотаріус оформила документи на фірму та видала печатку підприємства, а через декілька днів в банку оформили папери та чекові книжки. Він підписав всі документи надані його знайомим та ці документи і печатку, той відразу ж забрав собі та пояснив, що підприємство повинно займатися рекламною діяльністю. Наміру на здійснення підприємницької діяльності він не мав, але не знав, що вказане підприємство буде займатись незаконною діяльністю. Визнає себе винним лише у тому, що підписав надані документи.
Згідно Статуту приватного підприємства «ДК2 Інвест», підписаного ОСОБА_1 та зареєстрованим 20.06.2011 р., він є засновником підприємства, яке повинно займатися рекламною та іншою діяльністю.
Згідно протоколу рішення засновника та наказу № 1-К від 20.06.2011 р., підписаного ОСОБА_1, ним прийнято рішення про створення приватного підприємства ПП «ДК 2 Інвест» та призначення себе його директором.
Згідно реєстраційної картки від 20.06.2011 р. про проведення державної реєстрації юридичної особи, зареєстровані відомості про приватне підприємство ПП «ДК 2 Інвест».
Згідно картки зі зразками підписів і відбитків печатки, приватним нотаріусом посвідчений зразок підпису ОСОБА_1 та печатки ПП «ДК 2 Інвест».
Аналізуючи дослідженні докази суд приходить до таких висновків.
Так, відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно ст.91, 92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Згідно ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Стаття 205 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_1, передбачає відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.
При цьому, жодним з поданих суду стороною обвинувачення доказів, не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 створив підприємство або надав допомогу у цьому іншій особі, як встановлено обвинуваченням, з метою прикриття незаконної діяльності.
З показів обвинуваченого, які ніким не спростовані, вбачається що йому невідомо про жодну встановлену обставину зайняття підприємством незаконною діяльністю, а особою, за проханням якої він підписував статутні та інші документи з метою реєстрації підприємства, повинна була здійснюватися діяльність визначена статутом та яка власне не є незаконною.
Більш того, пред'явленим обвинуваченням не встановлено, яку саме незаконну діяльність повинно було здійснювати створене ОСОБА_1 та іншою особою, підприємство, що позбавляє суд можливості визначитися, навіть з встановленням тих дій у яких обвинувачується ОСОБА_1, в цій частині, та зробити висновки про наявність в його діях складу кримінального правопорушення.
Також, з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ст.358 ч.1 КК України не вбачається, якими саме діями ОСОБА_1 вчинив підроблення документу чи документів та який документ чи документи, які видаються чи посвідчується підприємством чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, окрім самого ОСОБА_1, були ним підроблені, та які дії, які б давали підстави твердити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, вчинив ОСОБА_1, тобто виготовив фальшивий документ, вніс у документ неправдиві відомості, змінив зміст документ, підробив би печатки штампи та інші реквізити документу.
Дослідженням наданих прокурором документів не встановлено, що ОСОБА_1, будь-яким чином, ці документи були підроблені.
З показів обвинуваченого, які ніким не спростовані, встановлено, що документи для реєстрації підприємства, були вже надані йому іншою особою та він у них ніяких змін не вносив і ніяким чином їх не підробляв, а лише поставив свій підпис, що не є підробленням, за умови підписання документів з метою створення підприємства з подальшою його реєстрацією у встановленому законом порядку, що і встановлено судом, та не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Таким чином суд, вважає, що в діяннях обвинуваченого не доведено наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого як ст.205 ч.1, так і ст.358 ч.1 КК України.
Враховуючи, що судом не був досліджений жоден доказ, який доводить вину обвинуваченого поза розумним сумнівом, в межах пред'явленого обвинувачення, суд усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачить на його користь, та вважає необхідним обвинуваченого виправдати в зв'язку з недоведеністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Керуючись ст.373, 374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 ч.1, 358 ч.1 КК України та виправдати за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: