26.11.2013
Кримінальне провадження
№ 1-кп/489/466/2013 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого Захарченка Д.В.
при секретарі Титовій Т.Е.
за участю прокурора Чуйко А.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Варовське, Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого сторожем ФОП "ОСОБА_2", не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.213 ч.1 КК України,
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у період часу з липня 2013 року по 29 серпня 2013 року, не являючись суб'єктом підприємницької діяльності та не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення операцій з брухтом кольорових металів, одержання якого передбачено законом, з метою отримання прибутку, знаходячись в господарській будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 приймав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб лом кольорових металів за раніше встановленою їм ціною, зважуючи лом побутовими електронними вагами зі шкалою вантажністю від « 0.05» до « 600» кг, тобто здійснював незаконні операції з брухтом кольорових металів.
29.08.2013 р. близько 12.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в господарській споруді, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 прийняв у ОСОБА_3 брухт кольорових металів в кількості 21,2 кг. за ціною 5 грн. 00 коп. за 1 кг, за який сплатив останньому 106 грн. за даний брухт.
Вказане обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.213 ч.1 КК України, тобто у здійсненні операцій з брухтом кольорових металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, суд знаходить недоведеним.
Так, обвинувачений у межах пред'явленого обвинувачення винним себе не визнав та показав, що в серпні 2013 року він знаходився за місцем роботи в складі по АДРЕСА_2 куди прийшов наглядно знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_3 та запропонував придбати металобрухт, пояснивши, що він назбирав його на звалищі. Він придбав у нього металобрухт масою 21 кг, який потім збирався здати в приймальний пункт. Відразу ж з'явились працівники міліції, вилучили ваги, що належать господарю приміщення, гроші. Крім того, у цього ж чоловіка на ім'я ОСОБА_3 в липні 2013 року він придбав близько 10 кг. металу, з метою його перепродажу. Вказаний метал він заніс до приміщення сторожу та на території бази не складав, заготівлею не займався.
Свідок ОСОБА_4 показав, що два рази взимку та в серпні 2013 року, приносив обвинуваченому метал, який той повинен був продати з чого вони хотіли отримати прибуток. В серпні коли він приніс до обвинуваченого метал та продав його за 20 грн., відразу ж прийшли працівники міліції, яким він пояснив про ці обставини. Обвинувачений постійно не приймав метал.
Згідно протоколу обшуку від 28.09.2013 р., по АДРЕСА_2, виявлено металобрухт, електронні ваги та грошові кошти в розмірі 106 грн.
Згідно розписки ОСОБА_1 від 29.08.2013 р., він отримав від працівників міліції вилучені в нього грошові кошти в сумі 106 грн., оскільки вони були здобуті ним не від його злочинної діяльності.
Згідно розписки ОСОБА_2 від 29.08.2013 р., він отримав від працівників міліції лом металу вагою 103, 2 кг. та ваги.
Аналізуючи дослідженні докази суд приходить до таких висновків.
Так, відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно ст.91, 92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Згідно ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Стаття 213 КК України, в межах обвинувачення пред'явленого ОСОБА_1, передбачає відповідальність за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.
Згідно ст.1 Закону України "Про металобрухт", операції з металобрухтом це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.
Заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом.
З цього вбачається, що заготівля металобрухту, як операція з ним, стосовно пред'явленого обвинувачення, повинна бути діяльністю, тобто сукупністю неодноразових певних послідовних дій, об'єднаних метою здійснення цієї діяльності.
При цьому, жодним з поданих суду стороною обвинувачення доказів, не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 займався заготівлею металобрухту, за обставин пред'явлених обвинуваченням, тобто збирав (накопичував), купував, зберігав та займався реалізацією металобрухту.
Обвинувачений не визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, дав суду покази про поодиноке купування ним металу у свого знайомого з метою його подальшого продажу та отримання незначного прибутку.
Свідок ОСОБА_4 підтвердив вказані обставини, та при цьому ні ним, ні обвинуваченим не повідомлені обставини пред'явленого обвинувачення в частині того, що ОСОБА_1 в період з липня по 29 серпня 2013 р. здійснював діяльність з прийому лому кольорових металів за певною ціною у невстановлених осіб.
Будь-якими іншими доказами ці обставини також не доведені.
З наданого стороною обвинувачення протоколу обшуку від 28.08.2013 р., вбачається, що ним встановлені деякі обставини, що знаходяться за межами пред'явленого обвинувачення, оскільки ним встановлені обставини проведення обшуку та виявлення грошей та металобрухту 28.08.2013 р., а не 29.08.2013 р., як встановлено обвинуваченням.
З врахуванням цього, у суду виникають сумніви, щодо доведення цим доказом обставин обвинувачення в його межах, враховуючи також, що ні обвинуваченим ні свідком не повідомлено про дату продажу обвинуваченому металобрухту в серпні 2013 року.
Крім того, виявлені в ході обшуку гроші в сумі 106 грн., які обвинувачений нібито отримав 29.08.2013 р., поверненні йому, які такі, що не здобуті злочинним шляхом.
Також є незрозумілим, яке відношення до дій обвинуваченого має металобрухт, виявлений в ході обшуку та металобрухт вагою 103, 2 кг., переданий ОСОБА_2
З цих підстав, суд відкидає ці докази обвинувачення, оскільки вони не підтверджують обставин, встановлених пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, суд вважає, що дослідженим доказами взагалі не встановлено, що обвинувачений вчинив дії, які б давали підстави твердити про наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.213 ч.1 КК України.
Враховуючи, що судом не був досліджений жоден доказ, який доводить вину обвинуваченого поза розумним сумнівом, в межах пред'явленого обвинувачення, суд усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачить на його користь, та вважає необхідним обвинуваченого виправдати в зв'язку з недоведеністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Керуючись ст.373, 374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.213 ч.1 КК України та виправдати за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: