Справа № 265/7973/13-к
Провадження № 1-кп/265/339/13
14 листопада 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі оловуючого судді - Гноєвого С.С.,
при секретарі - Ковальовій М.В.,
за участю прокурора - Кулік А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду угоду про примирення у кримінальному проваджені №12013050790002528 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Новоазовськ Новоазовського району Донецької області, громадянина України, українця, працюючого кранівником у цеху №179 ПАТ «Азовмаш», не одруженого, раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -
17 вересня 2013 року, приблизно о 15.00 годині, ОСОБА_1 знаходячись біля кінотеатру «Союз», розташованого по вул. Орджонікідзе у м. Маріуполі, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого викрадення чужого майна, відкрито викрав із гаманця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, грошові кошти у сумі 12,00 грн., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Після чого, з місця події з викраденими грошовими коштами втік, розпорядившись ними у подальшому на власний розсуд.
Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Обставиною, яке пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнається щире каяття.
Обставиною, яке обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, визнається вчинення злочину щодо особи похилого віку.
14.10.2013 року, на стадії досудового розслідування, між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, відповідно до положень ст.ст.468, 469, 471 КПК України була укладена угода про примирення.
Згідно з даною угодою, потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення, повністю відшкодував матеріальну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням та визнав обмеження оскарження вироку згідно ст. 394,424 КПК України. Потерпілий ОСОБА_2 визнав обмеження оскарження вироку згідно ст. 394,424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Сторонами угоди досягнуто згоди про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинене ним кримінальне правопорушення покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, які передбачені санкцією ч.1 ст.186 КК України.
Крім того, сторонам угоди зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст.476 КПК України, про що зазначено в угоді.
У підготовчому судовому засіданні, обвинувачений просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, наслідки укладення та затвердження, а також невиконання угоди про примирення йому зрозумілі, підтвердив, що угода укладалася ним добровільно. Потерпілий також просив суд вказану угоду затвердити, з визначеною в угоді мірою покарання для обвинуваченого був згоден, наслідки укладення та затвердження, а також невиконання угоди про примирення йому зрозумілі, угода укладалася ним добровільно.
Прокурор під час підготовчого судового засідання, вважав за можливе затвердити угоду про примирення, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь по справі, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 471, 472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, яке, згідно ч.3 ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_2
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч.5 ст.474 КПК України, п.1 ч.1 ст.473 КПК України, а потерпілий ОСОБА_2 розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Відповідно до пояснень обвинуваченого та потерпілого суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки її умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Відтак, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Керуючись ст. ст. 314, 468, 469, 471, 473- 475, 476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 14 жовтня 2013 року в межах кримінального провадження №12013050790002528 від 17.09.2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угодою про примирення від 14 жовтня 2013 року покарання у вигляді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1 та потерпілому ОСОБА_2 що, у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
На вирок суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Суддя