Кримінальне провадження № 1-кп/428/345/2013
Справа № 428/5893/13-к
15 жовтня 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Александрової Н.В.,
при секретарі - Голуб Т.М.,
за участю прокурора - Лещинської О.Я.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сєвєродонецька, Луганської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не заміжньої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
24.06.2013 року ОСОБА_1 влаштувалась на посаду продавця в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташований за адресою: АДРЕСА_2. 13 липня 2013 року, приблизно о 07-15 годині, коли ОСОБА_1 знаходилась на своєму робочому місті в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, у неї виник злочинний намір, направлений на таємне викрадання чужого майна, після чого вона, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку грошей з каси в сумі 2945 гривень, які належали власнику магазина ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_1 з місця злочину зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та пояснила, що їй були потрібні гроші, тому вона вчинила крадіжку.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинуваченої ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, доведена у судовому засіданні, а її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми діями вчинила крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, до адміністративної відповідальності не притягувалась, провину у скоєному правопорушенні визнала та у вчиненому покаялась, частково відшкодувала завдану її діями матеріальну шкоду, має на своєму утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, якого виховує самостійно.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та знаходження на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченої, пом'якшувальні обставини, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, з застосуванням до неї вимог п.п. 2,3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя Н.В. Александрова