Справа № 461/3923/13-ц
іменем України
"22" листопада 2013 р. Галицький районний суд м.Львова у складі: головуючого-судді Городецької Л.М., при секретарі Дулебку Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Галицького районного суду м.Львова від 12 травня 2011 року у справі №2-1084/11 та рішення Галицького районного суду м.Львова від 13.05.2013р. у справі №1304/10057/12, -
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 12 травня 2011 року, постановленого у справі №2-1084/11 позов ОСОБА_2 задоволено, збільшено розмір аліментів, визначений постановою судді Франківського районного суду м.Львова Дячишин В.Ф. від 23.09.2002 року, шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.05.2011 року до досягнення ними повноліття. Рішення суду не оскаржене, вступило в законну силу та пред'явлене до примусового виконання.
Надалі, рішенням Галицького районного суду м.Львова від 15 березня 2013 року, постановленого у справі №1304/10057/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення графіку спілкування з дітьми та зменшення розміру аліментів, позов задоволено частково. Зокрема, у частині позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовлено. Рішення оскаржене та станом на день розгляду заяви не набрало законної сили.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить роз'яснити резолютивну частину рішення суду від 12.05.2011р. та мотивувальну частину рішення суду від 15.03.2013р. в частині суми стягнення аліментів та кількості дітей.
В обґрунтування заяви покликається на те, що йому є незрозумілим, чи аліменти у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку рішенням суду присуджено до стягнення на одну дитину, чи на двох загалом. Стверджує, що такі роз'яснення необхідні не тільки йому для чіткого розуміння рішень суду, а й виконавчій службі, котра такі однозначно зрозуміла.
В судове засідання сторони не з'явились, відповідно до ч.3 ст. 221 ЦПК України, їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали цивільної справи №2-1084/11, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду належить залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішення Галицького районного суду м.Львова, постановлене у справі №2-1084/11р., яким задоволено позов ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, вступило в законну силу, звернуто до примусового виконання, а строк пред'явлення рішення до примусового виконання закінчився 23.05.2012р.
Разом з тим, рішення Галицького районного суду м.Львова від 15.03.2013р., яким у частині позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей відмовлено оскаржене та не набрало законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.221 ЦПК України, подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Так, подання заяви про роз'яснення рішення суду обмежується процесуальним строком, зокрема, строк пред'явлення рішення суду від 12.05.2011р. про збільшення розміру аліментів закінчився 23.05.2012р.
Доводи заявника про те, що таке роз'яснення рішення суду необхідне і виконавчій службі теж, не заслуговують на увагу суду, оскільки з моменту набрання рішенням законної сили, державні виконавці не звертались до суду про надання таких роз'яснень, хоча, згідно положень ч.1 ст. 221 ЦПК України, вправі окремо від сторін по справі звернутись до суду з відповідною заявою.
Крім того, хоч й по суті рішення суду від 12.05.2011р. не виконане, тобто, боржник не закінчив сплачувати збільшений розмір аліментів до досягнення дітьми повноліття, проте, зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з діями державної виконавчої служи, які носять інший правовий характер, які не належить розглядати у даному процесі.
До того ж, на переконання суду, вимога ОСОБА_1 про роз'яснення мотивувальної частини рішення суду від 15.03.2013р. в частині стягнення аліментів є передчасною, оскільки дане рішення оскаржене та знаходиться на апеляційному розгляді у провадженні апеляційного суду Львівської області, що й ствердужує в заяві сам ОСОБА_1, а тому правових підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішень суду немає.
Керуючись ст. 221 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення резолютивної частини рішення Галицького районного суду м.Львова від 12.05.2011р. у справі №2-1084/11 та мотивувальної частини рішення Галицького районного суду м.Львова від 15.03.2013р. у справі № №1304/10057/12 - залишити без задоволення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя Л.М. Городецька