Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/6420/13-к Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Категорія ст.ст 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4, 289 ч. 3, 185 ч. 2 КК України Доповідач Фомін Ю. В.
28 листопада 2013 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого Фоміна Ю.В.,
суддів: Михайловського В.І. та Слісарчука Я.А.,
з участю: секретаря Дорошенко Н.В.
прокурора Науменка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області Кобернюка В.М. на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 7 жовтня 2013 року, -
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сосєдково Костромської області РФ, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, на утриманні немає неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, останнє місце проживання АДРЕСА_3, судимого:
- 05.06.2002 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 70, 104, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; 25.10.2002 року звільнення з випробуванням скасовано та він направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання;
- 19.05.2003 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; постановою Дубненського міського суду Рівненської області від 14.12.2005 року умовно - достроково звільнений з не відбутим строком 1 рік 7 місяців 6 днів;
- 23.01.2007 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.ст. 186 ч. 2, 289 ч. 2, 70, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна, -
засуджено:
- за ст. 357 ч. 3 КК України на 3 місяці арешту;
- за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ст. 289 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України на 15 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання 15 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_1 вирішено рахувати з часу його затримання - 6 лютого 2013 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишений попередній - тримання під вартою.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1: процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів для проведення судових експертиз, в сумі 1418,10 грн. та на користь потерпілої ОСОБА_2 - 6818,99 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 300000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно вироку суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 2 години у ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виник умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_3 з метою заволодіння його легковим автомобілем марки ВАЗ-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та іншим цінним майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день о 2 годині 20 хвилин ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 та домовився з ним про зустріч.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, в цей же день близько 3 години, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_3, після чого вони на вказаному автомобілі останнього прослідували та зупинились по вулиці Максютова навпроти житлового будинку № 242 в м. Житомирі.
Перебуваючи на проїжджій частині, за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, наносячи йому численні удари руками в обличчя та праве стегно.
З метою уникнення від даного нападу, ОСОБА_3 був змушений вийти зі свого автомобіля.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на розбійний напад стосовно ОСОБА_3, виявивши в салоні автомобіля молоток, ОСОБА_1 тримаючи його в руках вийшов з вищевказаного автомобіля та застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя потерпілого, умисно, зі значною силою прикладання наніс один удар металевою частиною молотка по голові ОСОБА_3
В цей момент, для досягнення своєї мети, з корисливих спонукань, спрямованих на незаконне заволодіння вказаним автомобілем та іншим цінним майном ОСОБА_3, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_3
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 умисно, зі значною силою прикладання наніс ще два удари металевою частиною молотка по голові ОСОБА_3 і таким чином умисно вбив його з корисливих мотивів.
Відповідно до висновку експерта № 125 від 06.03.2013 року смерть потерпілого ОСОБА_3 настала від переломів кісток склепіння та основи черепа з руйнацією речовини головного мозку в результаті відкритої черепно-мозкової травми.
Під час розбою та умисного вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: двох неправильно-овальних синців навколо обох очей; чотирьох подібного характеру синців та двох саден на лобі зліва та справа на фоні яких два прямокутних садна; неправильно-прямокутного синця на спинці та крилі носа справа на фоні якого аналогічні вищеописаним двох прямокутних саден; неправильно-прямокутного крововиливу на верхній губі в центрі; подібного характеру крововиливу на нижній губі справа; неправильно-чотирикутної скальпованої рани з відсутніми м'якими тканинами в тім'яно-потиличній ділянці справа та потиличній ділянці зліва з нерівними краями, заокруглими кінцями, пологими стінками та дном виповненим правою тім'яною та потиличною кістками; масивні крововиливи на збережених м'яких тканинах голови з її внутрішньої поверхні в проекції переломів кісток черепа в правій тім'яно-потиличній ділянці та в потиличній ділянці зліва; дірчастого неправильно-овальної форми перелому № 1 в правій тім'яно-потиличній ділянці з ознаками стиснення по зовнішній кістковій пластинці і розтягнення по внутрішній кістковій пластинці у вигляді усіченого конуса з направленням його основи в порожнину черепа; дірчастого неправильно-овальної форми перелому № 2 біля верхнього краю потиличної кістки зліва від серединної лінії з ознаками стиснення по зовнішній кістковій пластинці і розтягненням по внутрішній кістковій пластинці у вигляді усіченого конуса з направленням його основи в порожнину черепа; багато уламкового перелому № 3 в нижній частині потиличної кістки з відходженням чисельних ліній перелому, які переходять на кістки основи черепа з утворенням множинних не піддаючих підрахунку кісткових уламків різної форми та величини з ознаками стиснення по зовнішній кістковій пластинці і розтягнення по внутрішній кістковій пластинці; крововиливи під мозкову оболонку об'ємом 80 мл. крові в проекції переломів кісток черепа; масивні крововиливи під м'які мозкові оболонки в правій та лівій тім'яно-потиличних ділянок; масивні вогнища руйнації речовини головного мозку у вигляді суміші мозкового
детриту і крові в проекції дірчастих переломів кісток черепа; дугоподібний розрив твердої мозкової оболонки в ділянці перелому № 1, які в своїй сукупності складають відкриту черепно-мозкову травму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Крім того, під час розбою, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді двох неправильно-прямокутних синців на передній поверхні правого стегна в середній частині.
Убивши ОСОБА_3, ОСОБА_1 незаконно, повторно заволодів автомобілем останнього ВАЗ-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 12488,32 грн., яким вивіз труп ОСОБА_3 у лісосмугу, що на відстані 1300 метрів від села Стара Олександрівка Червоноармійського району Житомирської області, де закопав його.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_1 обшукав одяг потерпілого, що залишився в вищевказаному автомобілі, де з кишень жилетки витягнув та незаконно заволодів майном потерпілого, а саме грошовими коштами в сумі 500 грн.; мобільним телефоном марки «NOKIA Х2-00», вартістю 1000 грн., із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «КИЇВСТАР», вартістю 15 грн., на якому знаходилися грошові кошти в сумі 23 грн.; різними паперами у вигляді візиток, аркушів із записами, що не представляють цінності.
Крім того, ОСОБА_1 з кишені жилетки, витягнув та заволодів важливими особистими документами на ім'я потерпілого:
- паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданим 10.01.2003 року Житомирським PB УМВС;
- посвідченням водія серії НОМЕР_3, виданим 17.10.2004 року ВРЕР УДАІ м. Житомира;
- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіля BA3-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, № НОМЕР_4;
- страховим полісом № АВ9956256 ТДВ «СК ПРОВІТА» на автомобіль BA3-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Також, ОСОБА_1 незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд одягом потерпілого, що знаходився в зазначеному автомобілі, а саме дублянкою вартістю 175 грн.; жилеткою вартістю 100 грн.; кепкою вартістю 80 грн.
Внаслідок розбійного нападу ОСОБА_1 незаконно заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 1893 гривень та незаконно, повторно, заволодів його транспортним засобом - автомобілем BA3-21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 12488,32 грн.
Крім цього, 31 січня 2013 року близько 21 години ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 відпочивав та вживав спиртні напої. В цей час у вказаному місці та за вказаних обставин у нього виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна належного ОСОБА_4
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день о 23 годині, за вище вказаною адресою, підчас розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_1 скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_4 та вільним доступом до її жіночої сумочки, за якою остання доручила йому подивитись на час її відсутності, вибравши момент, коли за його діями ніхто не спостерігав, ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно викрав з даної сумочки чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон марки «Samsung GT-C3322», вартістю 550 гривень та грошові кошти в сумі 1200 гривень і 200 доларів США, що станом на 31 січня 2013 року за офіційним курсом Національного банку України становить 1598,60 грн.
Після цього, ОСОБА_1, утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишив, викраденим майном та коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 3348,60 грн.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Житомирської області Кобернюк В.М., не оспорюючи доведеність вини, фактичних обставин кримінальних правопорушень та міри призначеного покарання, просить вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з обставин, що обтяжують його покарання, таку обставину, як рецидив злочинів. Вказує, що рецидив злочинів не може бути обтяжуючою обставиною при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки його дії кваліфіковано за ознакою повторності.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора Науменка І.В. в підтримання апеляційної скарги, обговоривши її доводи, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, і в апеляційній скарзі не оспорюється.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд послався на те, що обставинами, які обтяжують його покарання є вчинення ним кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів. Обставин, які пом'якшують його покарання, судом не встановлено.
Суд також врахував особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, має непогашену судимість, характеризується посередньо, має молодий вік.
На підставі наведеного, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та обрав йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних статей КК України, правильно застосувавши правила ст. 70 ч. 1 КК України.
З обраною обвинуваченому ОСОБА_1 мірою покарання, яка не оспорюється в апеляційній скарзі, погоджується й апеляційний суд.
Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне посилання у мотивувальній частині вироку суду на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - рецидив злочинів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений 05.06.2002 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 70, 104, 76 КК України; 19.05.2003 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України та 23.02.2007 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.ст. 186 ч. 2, 289 ч. 2, 70, 71 КК України. Вказані судимості не зняті та не погашені.
Вказаним вироком обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 357 ч. 3, 185 ч. 2, 289 ч. 3, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6 КК України.
Відповідно до пункту 1 примітки до статті 185 КК України повторним у статтях 185, 186 та 189-191 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України.
Згідно ст. 67 ч. 4 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рецидив злочинів не може бути обтяжуючою обставиною при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки судом його дії ст.ст. 185 ч. 2, 289 ч. 3 КК України були кваліфіковані за такої ознакою, як повторність, а минулих судимостей за інші кримінальні правопорушення, крім вище зазначених корисливих правопорушень та незаконного заволодіння транспортним засобом, у нього немає. Тому така обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, як рецидив злочинів, підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку суду.
На підставі викладеного, вирок суду щодо ОСОБА_1 слід змінити.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області Кобернюка В.М. задовольнити.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 7 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - рецидив злочинів.
В решті вказаний вирок суду залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення , а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді: