вул. Леніна, 23, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98500
Справа № 101/4131/13-а
25 жовтня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого - судді Хотянової В.В.
при секретарі - Дороніної Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди та стягнення судових витрат, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди та стягнення судових витрат, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0, 10 га в межах Алуштинської міської ради АР Крим, зобов'язати відповідача винести на засідання чергової сесії Алущтинської міської ради та розглянути подане позивачем клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0, 10 га в межах Алуштнської міської ради АР Крим у відповідності до норм чинного законодавства, зобов'язати відповідача відшкодувати на користь позивача шкоду, завдану його протиправною бездіяльністю, у розмірі 700 грн, стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , громадянин України, з метою реалізації свого конституційного права на отримання земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах Алуштинської міської ради АР Крим, відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, весною 2013 року звернувся до Алуштинської міської ради з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, стосовно права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для індивідуального дачного будівництва на території Алуштинської міської ради. У клопотанні позивач просив визначити без його погодження та виділити земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах м. Алушта, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва та розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
Проте, в порушення вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» Алуштинською міською радою АР Крим клопотання не розглянуто на пленарному засіданні сесії відповідної ради і рішення про задоволення чи про його відмову не прийнято.
Вважає, що бездіяльність відповідача є незаконною та такою, що порушує законне право на отримання земельної ділянки, що передбачено законом. Відповідачем порушені вимоги ст. 118 ЗК України, якою передбачено, що до клопотання про надання земельної ділянки додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Надання інших документів - не передбачено положеннями частини 6 зазначеної статті Земельного кодексу України.
Тому не маючи іншої можливості конкретизувати бажану земельну ділянку позивач в клопотанні вказував на свою згоду на отримання будь-якої земельної ділянки з цільовим призначенням індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0, 10 га в межах м.Алушти АР Крим.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єктів вимогам законів, прийнятих відповідно до даних нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Позивач вважає свої дії законними та вчиненими у відповідності з нормами чинного законодавства, зазначене клопотання повинно було бути розглянуто згідно з вимогами ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та земельного законодавства з прийняттям рішення про задоволення чи відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки на підставах передбачених ст. 118 Земельного кодексу України.
Крім того , посилаючись на вимоги ст.ст. 22, 1166, 1174 ЦК України , зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому заподіяно збитки, розмір яких становить 700 грн, так як через неправомірні дії відповідача змушений був неодноразово звертатися за правовою допомогою для складання клопотання, адміністративного позову, за отримання таких послуг ним було сплачено відповідну суму.
В судове засідання позивач не з'явився, направив письмову заяву про розгляд заяви без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд їх задовольнити (а.с. 29).
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що клопотання позивача було розглянуто та прийнято відповідне рішення 12 .07.2013 року про відмову громадянину ОСОБА_1 в надані дозволу на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в м.Алушта в зв'язку з тим, що заявником не надані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, громадянин України, звернувся до Алуштинської міської ради з клопотанням від 17 квітня 2013 року в порядку ст.118 ЗК України про визначення без його погодження та виділення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га в межах м. Алушта з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, просив розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення (а.с. 8-9).
Зазначене клопотання було розглянуте Алуштинською міською радою 12.07.2013 року на 9-ій сесії 6-ого скликання, за результатами розгляду чого було прийнято рішення № 9/1677 “Про розгляд заяв ” (а.с. 34).
Зокрема зазначеним рішенням відмовлено позивачу у надані дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в м. Алушти, у зв'язку з тим, що заявником не наданий графічний матеріал , на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Рішення Алуштинської міської ради 9-ої сесії 6-ого скликання від 12.07.2013 року № 9/1677 “Про розгляд заяв ” позивачем не оскаржено.
Згідно п.6 ст.118 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на час розгляду звернення, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Виходячи з приписів ч.6 ст.118 ЗК України, визначити бажане місце розташування земельної ділянки має сам заявник, а не відповідний орган місцевого самоврядування.
Відповідач, розглядаючи клопотання позивача встановив, що додані ним матеріали до своєї заяви не є графічним матеріалом із зазначенням бажаного місцезнаходження земельної ділянки, у розумінні вимог ст.118 ЗК України, що є перешкодою для винесення рішення про надання позивачу безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в межах м.Алушти.
Виділення земельної ділянки без надання графічних матеріалів, або визначення без погодження позивача бажаного місця розташування земельної ділянки не передбачено чинним законодавством.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене суд не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності щодо порушення процедури розгляду клопотань про надання безоплатно у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва та вважає, що відповідач належним чином розглянув заяву позивача, прийнявши відповідне законне та обгрунтоване рішення.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0, 10 га в межах Алуштинської міської ради АР Крим, зобов'язання відповідача винести на засідання чергової сесії Алущтинської міської ради та розглянути подане позивачем клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0, 10 га в межах Алуштнської міської ради АР Крим у відповідності до норм чинного законодавства, стягнення судових витрат.
Посилаючись на вимоги ст.ст.22, 1166, 1174 ЦК України позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому заподіяно збитки, розмір яких становить 700 грн, так як через зазначені неправомірні дії змушений був неодноразово звертатися за правовою допомогою для складання клопотання, адміністративного позову, за отримання таких послуг ним було сплачено відповідну суму.
Матеріалами справи встановлено, що 17 квітня 2013 року ОСОБА_1 уклав договір № 167/04/13-з з Товариством з обмеженою відповідальністю «Правозахисна група «Варта» про надання юридичних послуг (а.с. 7), 17 квітня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Правозахисна група «Варта» уклали договір доручення № 167/04/13-зд, предметом якого є правова допомога з питання реалізації довірителем права на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва - не більше 0, 10 га в адміністративних межах міста Алушта АР Крим, а саме до моменту прийняття органом місцевого самоврядування або виконавчої влади позитивного рішення про виділення земельної ділянки довірителю (а.с. 10-11).
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру ОСОБА_1 , 17 липня 2013 року на підставі договору № 167/04/13 - зд сплатив ТОВ «Правозахисна група «Варта» 700 грн (а.с.14).
Майнова шкода, відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода ? завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим, або органу місцевого самоврядування при здійснені нею своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
При таких обставинах позивач укладаючи з ТОВ «Правозахисна група «Варта» зазначені договори, усвідомлював усі можливі юридичні наслідки з цього питання, клопотання направив до Алуштинської міської ради 17 квітня 2013 року, а про оплата за договором про надання юридичних послуг пройшла тільки в липні 2013 року.
З урахуванням викладеного суд також відмовляє у задоволені позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, так як позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, недоведеними, судом не встановлено протиправних дій зі сторони відповідача щодо розгляду клопотання позивача про виділення та передачу земельної ділянки у власність.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14, 19, 124 Конституції України, ст.ст.2, 81, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, Законом України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 22, 1166, 1174 ЦК України, ст.ст. ст.ст.2,11,17,18,71,94,158-163,167 КАС України суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди та стягнення судових витрат - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Апеляційного адміністративного суду міста Севастополя через Алуштинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні при проголошені постанови, протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя
Алуштинського міського суду ОСОБА_3