справа № 278/4886/13-ц
21 листопада 2013 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою,--
Позивач звернувся із зазначеним позовом, який в судовому повністю підтримав, просив суд його задовольнити та постановити рішення, яким зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та шахтним колодязем - джерелом питної води, шляхом демонтажу септику, в зв'язку з тим, що останній не відповідає будівельним та санітарним нормам, та прибрати компостну яму, а також будівельне сміття. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував наступним. На належній земельній ділянці позивач має шахтний колодязь, що є джерелом питної води. Відповідач та сусід по земельній ділянці побудував пізніше за створення шахтного колодязя позивача вигріб, який в подальшому переробив у септик і користується ним до часу розгляду справи. Місце розташування септику суперечить санітарним та будівельним нормам, що чинить йому, як користувачу земельною ділянкою, перешкоди, адже септик забруднює колодязь із чистою питною водою. За таких обставин, просить суд, задовольнити позов і зобов'язати відповідача перенести або демонтувати даний септик та прибрати компостну яму та будівельне сміття.
Відповідач в судовому засіданні вимог позивача не визнав, просив суд, відмовити у його задоволенні на підставі наступного. Септик дійсно збудований на земельній ділянці належній відповідачеві і він ним користується. Однак, дана споруда збудована з дотриманням вимог чинного законодавства і тому підстав для його демонтажу або перенесення не має. Крім цього позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.
На підтвердження заявлених вимог сторони у справі надалі письмові докази саме якими обґрунтовували заявлені вимоги та заперечення.
Заслухавши пояснення сторін, та проаналізувавши надані ними докази, суд встановив, наступні фактичні обставини справи.
Позивач у справі є власником земельної ділянки в садовому товаристві "Заводське" Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 247 площею 0,0508 га. Відповідач є власником земельної ділянки № 246, площею 0,0537 га в садовому товаристві "Заводське" Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Позивач, на самовільно займаній земельній ділянці, викопав колодязь. Відповідач також на самовільно зайнятій земельній ділянці, здійснив будівництво вигрібної ями, яку в подальшому переобладнав під септик. Переобладнання здійснювалось в тому числі в наслідок подання позивачем скарг на незаконні дії відповідача.
В подальшому, за договором оренди, позивач отримував у користування земельну ділянку на якій розташований колодязь. Відповідач, земельною ділянкою, на якій будований септик, користується за дозволом.
В судовому засіданні представники сторін визнали факт наявності септику відповідача на відстані меншій ніж 20 м до колодязя позивача.
Судовими рішеннями у попередній справах з приводу подібних правовідносин було встановлено наступне.
Рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, стягнення майнової та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, що набуло законної сили 1 грудня 2011 року в задоволенні обох позовів було відмовлено.
Серед іншого судами першої та апеляційної інстанцій у зазначеній справі було встановлено наступне. ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну площею 0,0150 га на якій викопав колодязь, побудував сарай та вбиральню. Договір оренди земельної ділянки, на яких встановлені зазначені об'єкти нерухомості і що був укладений пізніше за самовільного зайняття, не передбачає встановлення та будівництва там будь-яких об'єктів. Будівництво септика, що біля ділянки № 246, що належить ОСОБА_2, здійснено з порушенням будівельних норм, адже до найближчого колодязя відстань 6,2 м при допустимо мінімальній відстані 20 м. Установчими документами садового товариства не передбачено будування вигрібних ям або септиків.
У іншій судовій справі в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою було відмовлено через подання позову до неналежного відповідача. У даній справі судом було встановлено, що оскільки вигріб переобладнаний у септик був збудований пізніше за колодязь, відстань від об'єкту забруднення (септику) становить менш ніж визначено нормативними документами то використання землі, в частині користування септиком, здійснюється з порушеннями зазначених норм.
Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положенням норм матеріального права. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст. 39 ЗК України). Відстань від колодязів до найближчих джерел забруднення повинна бути не менш ніж 20 м (державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів затверджені наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1996 року).
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та демонтажу септику адже використання такого об'єкту здійснюється із порушеннями вимог чинного і зазначеного законодавства. Інша частина вимог щодо прибирання компостної ями та будівельного сміття, позивачем не обґрунтована та не доведена і, відповідно, до задоволення не підлягає.
Представник відповідача клопотав про застосування наслідків позовної давності щодо даних вимог. Проаналізувавши фактичні обставини справи на норми закону, які регулюють дані правовідносини, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення такого клопотання на підставі наступного. Представником відповідача не було зазначено з якого часу, на його переконання, слід здійснювати відлік початку перебігу строку давності. Як виходить з рішення суду Житомирського районного суду Житомирської області від 2 червня 2011 року, факт переходу прав власності був встановлений саме в ході даного судового провадження. Отже з часу ухвалення рішення, строк позовної давності не пройшов.
Враховуючи, що позов підлягає до часткового задоволення з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 114,70 гривень. Дані правовідносини врегульовані положеннями ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 39 ЗК України, Наказом МОЗ України № 173 від 19.06.1996 року, ст. ст. 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, --
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4, власника земельної ділянки № 246 в садовому товаристві "Заводське" Новогувинської селищної ради Житомирського району Житомисрької області усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою № 247 в садовому товаристві "Заводське" Новогувинської селищної ради Житомирського району Житомисрької області, шляхом демонтажу септику.
Судові витрати в розмірі 114,70 гривень покласти на рахунок держави.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.О. Грубіян