Справа № 265/8063/13-к
Провадження № 1-кп/265/345/13
25 листопада 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Гноєвого С.С.,
при секретарі - Ковальовій М.В.,
за участю прокурора - Тесленко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 12013050790001090 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, що зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1,
в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, -
Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 31 січня 2005 року (виконавчий лист 2-2897 від 10.10.2008 року), ОСОБА_1 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 28.08.2008 року та до досягнення дитиною повноліття.
Однак, ОСОБА_1 достовірно знаючи про обов'язок сплати аліменти, умисно, починаючи з 26.11.2008 року від платежу встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини злісно ухиляється, добровільної матеріальної та іншої допомоги не надає, його вихованням на належному рівні не займається.
Реалізуючи свій злочинний умисел, будучі офіційно працевлаштованим у ПАТ «АЕС» з 18 січня 2011 року по 05 травня 2011 року, в «Українській пивній компанії» з 24 травня 2012 року по 01 лютого 2013 року та у ТОВ «Південна дистрибуцій на сіть» з 04 лютого 2013 року до бухгалтерії підприємства з проханням про утримання аліментів не звертався, відомостей про своє місце роботи і заробітку, що підлягають обліку при відрахуванні, до органів юстиції не подавав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по аліментах, яка перевищує сукупну суму платежів за останні 6 місяців, яка становить станом на 25 вересня 2013 року, у твердій грошовій сумі 30124 гривні 21 копійка.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, та пояснив, що він проживав разом з потерпілою однією сім'єю і 02.08.2008 року у них народився син. Відповідно до рішення суду він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання свого неповнолітнього сина, однак свої зобов'язання він не виконував належним чином і у нього утворилась заборгованість. Зазначена заборгованість виникла у зв'язку із важким матеріальним становищем. Свою провину визнав у повному обсязі та у скоєному розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що відповідно до рішення суду обвинувачений повинний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, однак своє зобов'язання ОСОБА_1 не виконує у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових документів і даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, оцінивши в сукупності всі зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.164 КК України, оскільки він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, на даний час ніде не працює, на обліках в спеціалізованих установах міста Маріуполя не перебуває, також суд враховує і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не має.
До пом'якшуючих обставин суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим та щиросердечне каяття.
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
З урахуванням наведеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід визначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції статті кримінального закону. При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.164 КК України у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.
Строк покарання обчислювати з моменту фактичного відбуття.
На вирок суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя Гноєвой С.С.