Справа № 203/7034/13-а
Провадження № 2-а/0203/273/2013
19.11.2013 р. Кіровський районний суд м. Дніпропетровськ
у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,
при секретарі - Величко О.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3, третя особа - Дніпропетровська міська рада про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
23 жовтня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с. 1-8)
Ухвалою суду від 24 жовтня 2013 року судом було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи - Дніпропетровську міську раду(а.с.22)
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилалась на те, що 9 травня 2010 р. матір позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 як ветеран Великої вітчизняної війни, інвалід першої групи бойових дій на виконання Наказу Президента України №403/2010 від 23 березня 2010 р. «Про додаткові заходи щодо відзначення 65 - ї річниці Перемоги у ВВВ 1941 - 1945 років» отримала соціальну допомогу, а саме сертифікат від міського голови ОСОБА_5, на проведення капітального ремонту належної їй та позивачу на праві спільної сумісної власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В серпні 2010 року за місцем проживання позивача та її матері прибула робоча група від начальника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_3, якою було складено дефектний акт ремонту 72 кв.м квартири, тобто усієї площі, але додатково позивачу пояснили, що грошові кошти відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №565 від 20.05.2009 р. будуть виділені лише на ремонт 21 кв.м, тобто на суму 24 000 гривень., і мати позивача повинна обрати які саме роботи необхідно провести в межах вказаної площі, копію дефектного акту позивачу не дали і з його змістом не ознайомили. ОСОБА_4, знаходячись у напівлежачому стані, почала писати скарги на дії працівників управління праці та соціального захисту населення до начальника ОСОБА_3, а також прокурору м. Дніпропетровська, де посилалася на те, що не має ніяких документів, які б підтверджували виділену на проведення ремонту її квартири грошову суму, що вона не бачила дефектний акт своєї квартири, не знає справжніх цін на будівельні та інші матеріали, які має надати управління праці та соціального захисту населення на ремонт. Також мати вказувала на несправедливий розподіл грошових коштів на проведення ремонту на прикладі квартири ОСОБА_6, але відповіді одержували за підписом ОСОБА_3, які мали поверховий характер, і жодного документу відносно проведення ремонту ОСОБА_3 самостійно так і не надав. Підтвердженням того, як ОСОБА_3 знущався з позивача та її матері є два локальні кошториси по Формі 4 на проведення ремонту квартири, обидва за підписом гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8, які є однаковими за змістом, що мають однакову юридичну силу і стосуються витрат на проведення ремонтних робіт за видами цих робіт, проте чомусь в одному з них кошторисна вартість робіт становить 28 207 грн., а в іншому 30 708 грн., тобто різниця становить 2501 грн.. Крім того, два робітники, які працювали в квартирі позивача не були офіційно працевлаштовані на фірмі ОСОБА_9 - ТОВ «Селена», тобто це були «люди з вулиці», і зарплатню отримували «в конверті». Під час проведення ремонту надіслані відповідачем робітники не в повному обсязі виконували свої обов'язки, не прибираючи за собою будівельне сміття, ОСОБА_9 цих робітників не контролював, над ОСОБА_9 також був відсутній будь - який контроль з боку ОСОБА_3 У решті решт ОСОБА_3 взагалі не виконав до кінця своє зобов'язання щодо проведення ремонту, залишивши взимку квартиру позивача розореною, і вона мала за власні кошти проводити доремонтування. Відповідачем було завдано позивачу майнову шкоду (спричинену позивачу в результаті прийняття ОСОБА_3 незаконних рішень та вчинення ряду незаконних дій та бездіяльності) у розмірі 35 310 грн., а саме 17 000 грн. - витрачені на проведення операції на серці, ліки для мене та її матері, 13 310 грн. - як збільшення витрат у кошторисі 77_ДЦ_ЛС4 2-1-1, 5000 грн. - витрачені позивачем на доремонтування квартири та моральну моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., спричинену їй внаслідок смерті її матері та погіршення стану здоров'я, тому просила суд стягнути дані кошти з відповідача(а.с. 1-3)
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі та надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач - начальник управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив(а.с.23)
Представник третьої особи - Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позов не обґрунтований.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 як ветеран Великої вітчизняної війни, інвалід першої групи бойових дій на виконання Указу Президента України №403/2010 від 23 березня 2010 р. «Про додаткові заходи щодо відзначення 65 - ї річниці Перемоги у ВВВ 1941 - 1945 років» отримала соціальну допомогу, а саме сертифікат від міського голови ОСОБА_5, на проведення капітального ремонту належної їй та позивачу на праві спільної сумісної власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1(а.с.9,14-16)
Встановлено, що згідно відповіді Начальника управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 ОСОБА_4 перебувала 25-ю у черзі на проведення безоплатного капітального ремонту в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, згідно обстеження житлово-будівельних умов, складено дефектний акт та кошторисна документація та вирахувано договірна вартість ремонту квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 згідно з Порядком на пільгову площу 21 кв.м. у сумі 36 555,06 грн.(а.с.14)
Встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 мала захворювання серця, перебувала на лікуванні з 07.02.2011 року по 20.02.2011 року у відділення для інвалідів війни міської лікарні м. Дніпропетровська № 2 з діагнозом: дифузний кардіосклероз, де останній було здійснено імплантацію АКС в режимі VVІ від 04.02.2011 року з приводу синдрому Фредеріка, а з 01.03.2011 року по 20.03.2011 року перебувала на стаціонарному лікування у Дніпропетровській міській клінічній лікарні № 16 з діагнозом: гостра, очагова правостороння пневмонія (а.с.10-13)
Встановлено, що 27.07.2011 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується поясненнями самого позивача та наявністю у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи, провадження по якій було закрито у зв'язку з смертю ОСОБА_4В.(а.с.26)
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус ветеранів війни», «Порядком проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 565.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно п.2 «Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 565 безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир(далі - безоплатний капітальний ремонт) проводиться за місцем постійного проживання і реєстрації особи, що має право на зазначені у пункті 1 цього Порядку пільги (далі - особа, що має право на пільгу). Безоплатному капітальному ремонту підлягає житловий будинок
чи квартира, які належать особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема спільної, власності. Безоплатний капітальний ремонт проводиться виходячи з розрахунку 21 кв. метр загальної площі будинку, квартири на кожну особу, що має право на пільгу.
Згідно п.5 даного Порядку для вирішення питання щодо проведення безоплатного капітального ремонту орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт (є головним розпорядником коштів місцевого бюджету), органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб. Співголовами комісії призначаються заступник керівника органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та керівник органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.
Відповідно до п. 12 Порядку безоплатний капітальний ремонт проводиться у встановленому порядку суб'єктами господарювання, які відповідно до законодавства мають право на виконання таких робіт, на замовлення органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною першою статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Суд при розгляді позовних вимог виходив з того, що позивач просить стягнути майнову шкоду яка начебто була заподіяна відповідачем ОСОБА_10 та позивачу у порядку виконання Наказу Президена України «Про додаткові заходи щодо відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», однак ОСОБА_10, якій призначалась вищезазначена соціальна допомога, а саме проведення капітального ремонту квартири, померла, а дані правовідносини не передбачають правонаступництва, тому ОСОБА_1 не може бути позивачем в даних правовідносинах.
Крім того, позивачем не надано жодного допустимого та належного доказу того, що захворювання ОСОБА_10 та в подальшому її смерть має причинно-наслідковий зв'язок з діями саме начальника управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3.
При цьому суд, також виходить з того, що проведення безоплатного капітального ремонту покладається на орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, утворюється комісія у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт, органу технічної інвентаризації, а тому складання кошторису та проведення самих будівельних робіт покладається на інших осіб, в тому числі підрядними організаціями, дії яких позивачем не оскаржено.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення відповідачем протиправних дій або бездіяльності, які б призвели до порушень прав позивача, позивачем не було надано суду доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди внаслідок незаконних дій відповідача, також позивачем не було обґрунтовано, з якого розрахунку він виходив встановлюючи відповідний розмір моральної шкоди.
При цьому, суд також приймає до уваги, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди, а тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно позивачу відмовити.
На підставі викладеного, керуючись 6-11, 13, 69, 70, 71, 94 КАС України, ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1176 ЦК України, п. 2,5, 12 «Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 565, суд, -
ОСОБА_1 у задоволені позову до Начальника управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі, якщо судом оголошено вступну та резолютивну частини, а також, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ф.Ф. Маймур