Справа № 268/3939/13-ц
Провадження № 2/268/1312/13
15 листопада 2013 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуюча суддя Шуляк Л.В.
при секретарі Стонога О.В.
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 21 жовтня 1994 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин і поведінки у сім'ї, у зв'язку з чим між ними постійно виникали суперечки. В лютому 2010 року вони припинили шлюбні відносини, однак незважаючи на те, вони продовжують проживати в одному будинку, займають різні кімнати, вони між собою майже не спілкуються, мають окремий бюджет і не ведуть сумісне господарство. З серпня 2013 року вона зустрічається з іншим чоловіком, з яким має намір зареєструвати шлюб. Вона втратила до ОСОБА_2 почуття любові та поваги. За наведених обставин вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, понесені нею судові витрати віднести на її рахунок, на зміні її прізвища на дошлюбне „Шаменкова” не наполягає і просить залишити прізвище „Сметана”.
Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнав, та пояснив, що з лютого 2010 року вони з позивачкою припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство та мають окремий бюджет, незважаючи на те, що продовжують проживати в одному будинку. На теперешній час дружина зустрічається з іншим чоловіком. Він втратив до ОСОБА_1 почуття любові та поваги і вважає, що примирення між ними та подальше подружнє життя неможливе.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Шаменкова) О.Д. зареєстрували шлюб 21 жовтня 1994 року в відділі реєстрації актів громадянського стану міста Макіївки Донецької області, актовий запис за № 2376. Від спільного проживання подружжя має неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час проживає зі сторонами і на утримання якої позивач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу. Даний шлюб для обох сторін перший.
Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи, вони підтверджені наявними у справі документами, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з лютого 2010 року припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство та мають окремий бюджет. Позивачка з серпня 2013 року зустрічається з іншим чоловіком та має намір зареєструвати з ним шлюб.
Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, строк, протягом якого подружжя не підтримує шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища.
Судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи, позивачка просить покласти на неї.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 (дівоче прізвище - Шаменкова) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 21 жовтня 1994 року у відділі реєстрації актів громадянського стану міста Макіївки Донецької області, актовий запис № 2367, розірвати.
За вибором позивачки її прізвище - ОСОБА_1 залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Шуляк Л.В.