донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.11.2013 р. справа №905/6076/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Стойка О.В.
при секретарі Довгалюк К.Г.
від позивача:Ковальова А.Г. - за дов. №1025 від 09.07.2013р.
від відповідача:Яненко В.П. - за дов. №38 від 04.10.2013р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від22.10.2013 року
у справі№ 905/6076/13 (суддя Мельниченко Ю.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія КРАММІСЬКБУД», м. Краматорськ Донецької області
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк
простягнення 98 745 грн. 59 коп.
У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія КРАММІСЬКБУД», м. Краматорськ Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк про стягнення 207 518 грн. 65 коп.
До винесення рішення по справі позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог і остаточно просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 68 844 грн. 87 коп., пеню у розмірі 24 227 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 5 673 грн. 72 коп. в зв»язку з добровільною оплатою відповідачем суми боргу за виконані роботи в жовтні-листопаді 2012 року в сумі 109 481 грн. 46 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду і остаточно розглянуті вимоги про стягнення заборгованості за грудень 2012 року та за додаткові роботи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія КРАММІСЬКБУД», м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк про стягнення 98 745 грн. 59 коп. були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія КРАММІСЬКБУД», м. Краматорськ Донецької області заборгованість за договором №2/67 від 13.04.2012р. у розмірі 33 212 грн. 07 коп., пеню у розмірі 19 954 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 4 731 грн. 93 коп. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 35 632 грн. 80 коп., пені у розмірі 4 272 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 941 грн. 79 коп. відмовлено.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його таким, що не відповідає обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 22.10.13 року скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №2/67 від 13.04.2012р. у розмірі 33 212 грн. 07 коп., пені у розмірі 19 954 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 4 731 грн. 93 коп. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/6076/13 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ» (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія КРАММІСЬКБУД» (субпідрядник) був укладений договір підряду №2/67, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання, відповідно до робочої документації та умов договору, виконання будівельних робіт з будівництва фундаментів під вітроенергетичні установки потужністю 2,5 МВ.
Відповідно до п. 2.3 договору, генпідрядник, до початку робіт за договором, надає субпідряднику аванс в розмірі 150 000 грн. на господарські витрати, за умови отримання вказаної грошової суми від замовника на виконання робіт, передбачених договором.
Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що оплату виконаних робіт (з урахуванням проведеної передплати) генпідрядник проводить щомісячно на підставі акту прийомки виконаних підрядних робіт (форми КБ-2В) впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня підписання проміжного акту прийомки виконаних підрядних робіт.
Відповідно до п. 10.1 договору, розрахунки за цим договором будуть здійснюватися наступним чином: протягом 15 робочих днів з моменту укладання цього договору генпідрядник перераховує субпідряднику аванс на господарські витрати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника; проміжний розрахунок за виконані за цим договором роботи генпідрядник здійснюватиме щомісячно протягом 15 банківських днів після підписання проміжного акту прийомки виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3); остаточний розрахунок за виконані за цим договором роботи генпідрядник здійснює протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами кінцевого акту прийомки виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3).
Згідно п.14.1 договору, договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх обов»язків за цим договором.
05.10.2012 року сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №2/67 від 13.04.2012 року, за умовами якої доповнили договір кошторисом: "Будівництво фундаментів під вітроенергетичні установки потужністю 2,5 МВ в селищі Безименне Новоазовського району Донецької області, "під ключ" відповідно з робочим проектом", на суму 453 230 грн. 40 коп. Вартість робіт, згідно пункту 3 додаткової угоди №1 до договору, на момент укладання договору є твердою і складає відповідно до кошторисів 906 460 грн. 80 коп.
Додатковою угодою №2 від 31.10.2012 р. до договору №2/67 від 13.04.2012 р. сторони пункт 3.4 виклали в новій редакції: оплата виконаних робіт (з урахуванням проведеної передплати) здійснюється щомісячно на підставі акту прийомки виконаних підрядних робіт (форми КБ-2В) впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня підписання проміжного акту прийомки виконаних підрядних робіт, за умови, що ці роботи прийняті замовником у генпідрядника та від замовника надійшли грошові кошти на оплату цих робіт. Інші умови договору залишені без змін та сторони підтвердили свої зобов»язання за ними.
Передбачені договором роботи були позивачем виконані і прийняті відповідачем в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, що підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт від 31.10.2012 р. за жовтень 2012 р. на суму 424 498 грн. 80 коп. та актом від 30.11.2012 р. за листопад 2012 р. на суму 413 552 грн. 84 коп., а відповідачем, в свою чергу, в якості попередньої оплати на користь позивача були перераховані грошові кошти на загальну суму 150 000 грн. та сплачено 672 481 грн. 46 коп. вже за виконані роботи.
31.01.2013 року сторонами на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України було підписано акт погашення взаємної заборгованості за договором підряду №2/67 від 13.04.2012р. на суму 15 570 грн. 18 коп.
31.05.2013 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про невиконання договірних зобов»язань з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 173 562 грн. 85 коп., повернути підписані акти за формами КБ-2в та КБ-3 за грудень 2012 року, сплатити вартість виконаних робіт за грудень 2012 року у розмірі 33 212 грн. 07 коп., підписати договірні ціни та сплатити вартість додаткових робіт у розмірі 35 632 грн. 80 коп., яка отримана відповідачем 06.06.2013 року, проте була залишена без відповіді і виконання.
Як зазначає позивач в своєму позові, відповідачем не сплачена заборгованість за виконані роботи за грудень 2012 р. у розмірі 33 212 грн. 07 коп. та за виконані додаткові роботи у розмірі 35 632 грн. 80 коп.
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк заборгованості за договором №2/67 від 13.04.2012р. у розмірі 68 844 грн. 87 коп., пеню у розмірі 24 227 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 5 673 грн. 72 коп. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.09.2013 р., яка прийнята судом до розгляду).
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.
Згідно ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, виконав роботи, передбачені п.1.1 договору, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень - листопад 2012 року, підписаними та оформленими сторонами в добровільному порядку, належним чином, без заперечень та зауважень в частині наявності будь-яких недоліків, акт виконаних робіт за грудень 2012 року на суму 33 212 грн. 07 коп. відповідачем не підписаний.
Пунктом 10.3 договору, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, сторони передбачили обов»язок відповідача підписати надані позивачем документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня їх одержання.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності будь-яких доказів з боку відповідача про відмову від прийняття виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року на суму 33 212 грн. 07 коп. та підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, а тому за таких підстав такі роботи вважаються виконаними позивачем належним чином відповідно до умов укладеного договору підряду №2/67 від 13.04.2012 року та прийнятими відповідачем без заперечень та зауважень.
Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за виконані підрядні роботи за грудень 2012 року, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості за виконані та прийняті роботи в розмірі 33 212 грн. 07 коп.
Заперечення відповідача в цій частині щодо нібито ненастання строку оплати в зв»язку з внесенням змін до п.3.4 договору судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки, як вбачається з тексту додаткової угоди №2, сторони не вносили змін до розділу 10 договору щодо порядку розрахунків за виконані роботи, а саме, в частині конкретного строку оплати як проміжних актів, так і остаточного розрахунку, а зазначення в розділі 3 «Договірна ціна будівництва об»єкта» умови про прийняття робіт від відповідача замовником та їх оплати не є узгодженням сторін іншого конкретного строку оплати виконаних робіт саме в порядку розрахунків за спірним договором підряду, оскільки за своєю правовою природою є не строком, а терміном ( існує вказівка на подію, що має статися, причому чомусь в розділі щодо узгодження договірної ціни об»єкту).
Також позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за виконані додаткові роботи у розмірі 35 632 грн. 80 коп.
Відповідно до п.3.2 договору, у разі необхідності додаткових робіт, уточнення договірної ціни буде здійснюватись із урахуванням обсягу та характеру додаткових робіт, при цьому застосування державних будівельних норм, що регулюють ціноутворення у будівництві, є обов»язковим.
Відповідно до п. 10.2 договору, виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання генпідряднику в межах строку, передбаченого для виконання робіт за договором, з урахуванням часу, необхідного генпідряднику для перевірки правильності та достовірності зазначених вартісних та натуральних показників.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України досягнення згоди сторін на виконання позивачем додаткових робіт на суму 35 632 грн. 80 коп. та збільшення сторонами в договорі обсягу виконаних робіт, а також доказів підтвердження фактичного виконання вказаних робіт позивачем, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані додаткові роботи у розмірі 35 632 грн. 80 коп. задоволенню не підлягають.
Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 5 493 грн. 55 коп. за актами виконаних робіт за жовтень - листопад 2012 року за період з 16.11.2012 р. по 20.08.2013 р., а також 3% річних у розмірі 180 грн. 17 коп. за виконані роботи в грудні 2012 року за період з 06.07.2013 р. по 09.09.2013р.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що прострочка виконання відповідачем його грошового договірного зобов»язання починається саме з 22.11.2012 р., а не з 16.11.2012 р., як заявлено позивачем, оскільки умовами договору поставки №2/67 від 13.04.2012р. передбачено, що оплата виконаних робіт (з урахуванням проведеної передплати) здійснюється щомісячно на підставі акту прийомки виконаних підрядних робіт (форми КБ-2В) впродовж 15 (п'ятнадцяти) саме банківських днів з дня підписання проміжного акту прийомки виконаних підрядних робіт.
Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних за актами за жовтень 2012 р. та листопад 2012 р. за період з 22.11.2012р. по 20.08.2013р. за прострочення відповідачем сплати вартості робіт у сумі 4 554 грн. 50 коп. та за грудень 2012 р. за період з 06.07.2013 р. по 09.09.2013 р. у розмірі 177 грн. 43 коп. як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання, з відмовою в стягненні іншої частини нарахованих 3% через невірний розрахунок позивача, що ним не оскаржено в апеляційному порядку.
Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 386 грн. 16 коп. за актами виконаних робіт за жовтень - листопад 2012 року за період з 16.11.2012 р. по 20.08.2013 р. та пеню у розмірі 840 грн. 84 коп. за виконані роботи в грудні 2012 року за період з 06.07.2013 р. по 09.09.2013 р.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 12.2 договору підряду №2/67 від 13.04.2012р. за порушення своїх зобов'язань за договором, генпідрядник несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 19 151 грн. 98 коп. за актами виконаних робіт за жовтень - листопад 2012 року за період з 22.11.2012 р. по 21.06.2013 р. та пеню у розмірі 802 грн. 55 коп. за виконані роботи в грудні 2012 року за період з 06.07.2013 р. по 09.09.2013 р. з відмовою у іншій частині стягнення пені через невірно визначений позивачем граничний строк здійснення оплати за договором підряду та період нарахування пені відповідно до статті 232 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія КРАММІСЬКБУД», м. Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2/67 від 13.04.2012р. у розмірі 33 212 грн. 07 коп., пеню у розмірі 19 954 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 4 731 грн. 93 коп. з відмовою в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 35 632 грн. 80 коп., пені у розмірі 4 272 грн. 47 коп. та 3% річних у розмірі 941 грн. 79 коп.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013 року по справі № 905/6076/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТСПЕЦСТРОЙ», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013 р. у справі № 905/6076/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2013 р. у справі № 905/6076/13 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
О.В. Стойка
Надр. 5 прим:
1 - у справу;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - ДАГС;
5- ГС Дон. обл.
Довгалюк К.Г.