26 листопада 2013 року Справа № 915/1956/13
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Кондратовій О.В.,
з участю представників сторін:
від позивача - Яброцький С.В., довіреність № 19/1-2910 від 17.07.2013р.;
від відповідача - Гапчук К.П., довіреність № 351 від 13.06.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1956/13
За позовом: Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул. Шевченка,52,
до відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м.Миколаїв, 54030,
про:стягнення заборгованості у розмірі 38400,00 грн.,-
Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області звернулось до господарського суду з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості у розмірі 38400,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням грошового зобов'язання за договором № 053/363 про централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 01.03.2013 р.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що Миколаївський обласний військовий комісаріат не може погасити заборгованість у сумі 38400,00 грн., оскільки розпорядженням Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області від 11 листопада 2013 року № 20 та на підставі Протоколу № 11 про порушення бюджетного законодавства, було зобов'язано Миколаївський обласний військовий комісаріат зупинити операції з бюджетними коштами на рахунку Миколаївського обласного військового комісаріату на строк до 10 грудня включно.
У судовому засіданні 26.11.13р. представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та у відзиві відповідно.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходить з такого:
01 березня 2013 р. між Управлінням Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області та Миколаївським обласним військовим комісаріатом було укладено договір № 053/363 про централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, відповідно до умов якого замовник (відповідач у справі) доручив, а охорона (позивач у справі) зобов'язався здійснювати охорону майна відповідача на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.
Пунктом 1 договору передбачено, що об'єктом централізованої охорони є належне відповідачу на праві власності, або володіння, або користування, відокремлене приміщення, яке відокремлене від решти приміщень архітектурно-будівельними конструкціями, обладнане охоронною сигналізацією з підключенням на окремі вічка (коди) апаратури ПЦС, вказане у дислокації (додаток № 1 до договору).
Дислокацією передбачено, що об'єктом є приміщення 16-ти військових комісаріатів на території Миколаївської області.
Розділом 3 договору сторони визначили вартість послуг та порядок розрахунків. Так, у відповідності до п. 3.2 договору вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додаток 2 до договору) відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за надані послуги охорони згідно отриманого рахунку здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони (позивача) не пізніше 30 числа кожного місяця за цей місяць. (п.3.4).
На виконання умов договору позивачем було взято під централізовану охорону об'єкт замовника згідно дислокації - приміщення 16-ти військових комісаріатів на території Миколаївської області.
Відповідно до п. п. 5.3.14 відповідач зобов'язався підписувати та повертати позивачу один екземпляр акту звірки взаємних розрахунків протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати його одержання, а згідно з п. 5.3.15 договору у разі незгоди із розрахунками, що зазначені в акті звірки взаємних розрахунків, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту його одержання, надавати позивачу вмотивовану відмову від підписання акту звірки взаємних розрахунків та докази, що підтверджують мотиви відмови.
Крім того, відповідно до п. 9.9. договору, сторони домовились, що у випадку порушення відповідачем пунктів 5.3.14 та/або 5.3.15, розрахунки за зазначені у акті звірки взаєморозрахунків, який надано охороною, вважаються погодженими між сторонами цього договору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав відповідачу послуги згідно умов договору у повному обсязі, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за липень - вересень 2013 року, актом звірки взаємних розрахунків станом на 10.10.2013р. (а.с.17-20) Натомість відповідач, в порушення п. 3.2, п. 3.4., п.5.3.2 та п.5.3 договору своє зобов'язання щодо оплати наданих послуг за липень-вересень 2013 року згідно договору не виконав.
Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 38400 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі провів оплату за надані позивачем послуги за договором № 053/363 від 01.03.2013р. відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Оскільки Миколаївським обласним військовим комісаріатом не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за надані охоронні послуги в сумі 38400,00 грн. підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м.Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180, на користь Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, 54001 м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52, ідентифікаційний код 08596966, заборгованість у розмірі 38400,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.)
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М. Коваль
Рішення підписано 27.11.2013 року.