04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" листопада 2013 р. Справа№ 910/12653/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Чорної Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ВМВ Компані"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2013р.
у справі №910/12653/13 (суддя - Пригунова А.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ВМВ Компані"
до Приватного акціонерного товариства "БРВ Київ"
про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів
На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" до Приватного акціонерного товариства "БРВ" Київ" про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів від 08.04.2013 року, оформлені протоколом № 12.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013р. у справі №910/12653/13 позов залишено без розгляду. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" (80100, Львівська обл., м. Червоноград, просп. Шевченка, 18а, код 22363743) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 599 від 20.06.2013 р
Вищезазначена ухвала місцевого господарського суду в часті залишення позову без розгляду обґрунтована не виконанням позивачем вимог ухвал Господарського суду м. Києва від 05.07.2013 року та від 31.07.2013 року, а саме неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2013р. у справі № 910/12653/13 та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва винесена з порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі дійсним обставинам справи.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 910/12653/13 від 17.10.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 910/12653/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12653/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року по апеляційній скарзі було порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Гончаров С.А. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.10.2013 року.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. враховуючи перебування головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці та судді Смірнової Л.Г. на навчанні в Національній школі суддів України, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.
Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 30.10.2013р. розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2013р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. враховуючи вихід головуючого судді із відпустки, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Чорна Л.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2013 року.
Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2013р. у справі № 910/12653/13 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2013р. у справі № 910/12653/13.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 21.08.2013р. у справі № 910/12653/13 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.
За пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду в такому разі є процесуальним реагуванням на об'єктивну неможливість прийняти судове рішення по суті заявленого спору через відсутність документів чи представника позивача, необхідність подання чи явки яких є належним чином процесуально оформленою та обґрунтованою.
За статтею 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу, що має містити, зокрема, зміст питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.
Таким чином, залишаючи позов без розгляду за відповідних підстав господарському суду належить з'ясувати та належно відобразити в ухвалі про залишення позову без розгляду, які саме документи було витребувано від позивача, чи є поважна причина їх неподання, та яким чином відсутність цих документів впливає на можливість вирішити спір по суті; так само належить відобразити в ухвалі, яким саме чином відсутність представника позивача перешкоджає суду прийняти рішення по суті позовних вимог, відмовити чи задовольнити позов.
Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позов без розгляду, посилаючись на п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, місцевий господарський суд в ухвалі від 21.08.2013 р. зазначив, що неподання документів, витребуваних ухвалами суду від 05.07.2013 р. та від 31.07.2013 р., позбавляє суд можливості у відповідності до ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Зокрема, вищевказаною ухвалою позивача зобов'язано надати суду: витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на липень 2013 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; документально підтверджені відомості щодо органу/особи, уповноваженого вести реєстр власників іменних цінних паперів Приватного акціонерного товариства "БРВ" Київ" станом на момент проведення загальних зборів 08.04.2013 р.; документально підтверджені відомості, що станом на день проведення загальних зборів акціонерів (08.04.2013 р.) та станом на день розгляду справи у суді позивач був/є акціонером Приватного акціонерного товариства "БРВ" Київ" (реєстр власників іменних цінних паперів).
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Проте у судові засідання представник позивача не з'явився, вимог ухвали суду від 05.07.2013 р. не виконав.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення позовного провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Таким чином з огляду на перелічені вище положення законодавства колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що неподання позивачем документально підтверджених відомостей на підтвердження власного статусу акціонера Приватного акціонерного товариства "БРВ" Київ", суд був позбавлений можливості дійти обґрунтованого висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою визнати недійсними рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "БРВ" Київ" від 08.04.2013 р., що оформлені протоколом №12.
Також колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про невідповідність документів, наданих позивачем у підтвердження обставин, на які він посилається обґрунтовуючи позовні вимоги, вимогам п. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність такого реквізиту як дати засвідчення документів, що у свою чергу суперечить п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
Пунктом 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (в редакції від 29.05.2013 р.) роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
З огляду на ту обставину, що позивачем не було надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на підтвердження своїх тверджень, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору, колегія суддів дійшла висновку, що у місцевого господарського суду була відсутня можливість встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю, оскільки вирішення даного спору без участі позивача в судовому засіданні та без витребуваних судом оригіналів документів було неможливим.
З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів не вбачає об'єктивних підстав для скасування ухвали першої інстанції щодо залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 21.08.2013р. у справі № 910/12653/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача (апелянта).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київськи апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «ВМВ Компані» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2013р. у справі № 910/12653/13 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/12653/13 повернути до Господарського суду м. Києва
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді І.А. Іоннікова
Л.В. Чорна