"21" листопада 2013 р.Справа № 916/2658/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит";
до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"
про стягнення 8704,78грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь
Від позивача: Степаненко О.М., довіреність №1-3/3д-53 від 01.04.13р.;
Від відповідача: Баштовий В.Б., довіреність №16 від 02.01.13р.
В судовому засіданні 29.10.13р. по справі було оголошено перерву до 21.11.13р. о 09:45хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 8704,78грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.13р. порушено провадження у справі №916/2658/13.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, згідно наданого відзиву на позов(вх.№32604/13 від 28.10.13р.). В обґрунтування відзиву зазначає про те, що відповідно до записів у залізничній накладній №49046360 від 19.03.13р., завантаження вагону №56149537 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. З прибуттям вагону на станцію Нижньо-Придніпровськ вузол Придніпровської залізниці 23.03.13р., після обстеження вагону №56149537 на поверхні було виявлено воронкоподібне заглиблення (воронкоподібне поглиблення свідчить про те, що вантаж тік, просипався і це просипання могли усунути на прохідних станціях). По ходу потяга над 2, З люками та поперечною балкою вагону довжиною 500мм, шириною 40-60мм. Зазори кришок у спірному вагоні було закладено досками та паклею. Просипання вантажу відсутнє. Глухі торцеві стінки інших люків щільно замкненні. Все це підтверджено актом загальної форми №113 І/Б від 23.03.13р. Після додаткового обстеження вагону №56149537 було виявлено навантаження нище бортів на 200-300мм., захисне маркування відсутнє. Над 2-3-4 люками було виявлено воронкоподібне заглиблення довжиною 4м, на ширину вагону глибиною 1м. Вагон було відчеплено на безструнну колію для додаткової перевірки, що підтверджується актом загальної форми №77/Л від 23.03.13р. Так, 23.03.2013р. на станції Нижньо-Придніпровськ вузол Придніпровської залізниці також було складено акт №120 про технічний стан вагону, в якому зазначено: вагон №56149537 в технічному стані - справний. З графи «Висновок про можливість втрати, просипання вантажу внаслідок вказаної вище несправності» вбачається: втрата вантажу можлива. Маються зазори зліва та справа по ходу потяга між кришками 2, 3 люків та поперечними балками вагона довжиною по 500мм, шириною по 40-60мм. Вантажовідправник перед завантаженням вантажу у спірний вагон, зазори бачити міг, але заходів щодо попередження просипання вантажу та защільнення даних зазорів не вжив». 26.03.2013р. було проведено комісійне зважування вагону №56149537 на справних вагонних 150-ти-тонних електротензометричних вагах станції Нижньо-Придніпровськ вузол Придніпровської залізниці та було виявлено різницю маси вантажу в сторону зменшення на 14200мм., що підтверджується актом загальної форми №376/Ваги та комерційним актом серії АА №048722/129 від 26.03.13р. Крім того, в зазначеному комерційному акті також було підтверджено, що в вагоні №56149537 по перевізному документу маркування було вказано, в дійсності, маркування було відсутнє. По прибуттю вагону №56149537 на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці, на підставі комерційних та актів загальної форми складених на попередніх станціях, додатково було складено комерційний акт серії БО №706664/26 від 29.03.13р., з якого вбачається: «При перезважуванні вагону №56149537 на справних вагонних 150-ти-тонних вагах станції Ізмаїл Одеської залізниці, різниця маси вантажу в сторону зменшення на 14200мм була підтверджена. Навантаження в вагоні нище бортів на 200-300мм, захисне маркування відсутнє. Над 2-3-4 люками по ходу потяга, було виявлено воронкоподібні заглиблення довжиною 4м, на ширину вагону глибиною 1м. В технічному відношенні вагон - справний. Маються зазори зліва та справа по ходу потяга між кришками 2, 3 люків та поперечними балками вагона довжиною по 500 мм., шириною по 60мм. Зазори були ущільненні та закладені дошками та паклею. По станції Ізмаїл, просипання вантажу відсутнє. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси вантажу підтвердилась». Додатково на станції призначення Ізмаїл Одеської залізниці, було складено акт №15 про технічний стан вагону, в якому зазначено: вагон №56149537 в технічному стані - справний. З графи «Висновок про можливість втрати, пошкодження вантажу внаслідок наявності вказаної вище несправності» вбачається: нещільне прилягання між кришками 2, 3 люків до поперечної балки вагона. Зазор в другому люці складає 60 X 500мм; у третьому люці зазор також складає 60 X 500мм. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник перед завантаженням вантажу у спірний вагон, нещільне прилягання та вищевказані зазори бачити міг, але заходів щодо попередження просипання вантажу та защільнення даних зазорів не вжив». З-за наявності слідів просипання вантажу, вантажовідправником були порушені вимоги ст. 31, 32 Статуту залізниць України, а саме: згідно 31 ст. Статуту залізниць України та п. 5 та 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу", при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні з даному випадку визначається відправником, так як завантаження здійснювалося його засобами. Також відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Згідно п. 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу": у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. Крім того, вибір профілактичних засобів проводиться відправником, але жодного заходу, а саме, нанесення вапна на поверхню вантажу та застосування катку, як запобіжні заходи щодо видування або просипання дрібних часток вантажу під час перевезення, вантажовідправником НЕ було проведено, що підтверджено в вищезазначених перевізних документах. Крім того, згідно „Інструкції по підготовці вантажних вагонів до перевезень", затвердженої наказом Укрзалізниці 31.12.2009, №734-11, п. 8.6 „Напіввагони", пп. 8.6.5 зазначено, що особливу увагу треба приділяти дотриманню установлених розмірів конструктивних зазорів площини прилягання кришок люків до балок вагона, щоб запобігти присипанню вантажів дрібних фракцій. Також, згідно „Правил з деповського ремонту" (Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524 мм), п. 15.2 „Ремонт кришок розвантажувальних люків (дверей), пп. 15.2.1, кришки люків повинні закриватися щільно. Місцеві зазори між кришкою люка і площиною її прилягання допускається не більше 5 мм. В даному ж випадку, розмір зазорів зліва та справа по ходу потяга між кришками 2, 3 люків та поперечними балками вагона №56149537 складає довжиною по 500мм, шириною по 40-60 мм. За таких виявлених обставин, на думку Одеської залізниці, втрата вантажу під час руху потяга була можлива. Вантажовідправник до завантаження в вагон №56149537 зазори бачити міг, але дій по запобіганню просипання вантажу не прийняв. Вантажовідправник мав прийняти всі необхідні заходи, які б гарантували схоронність вантажу в вагоні №56149537, чи хоча б попередили втрату вантажу. Під час перевезення, втрата вантажу у вагонах відкритого типу, виникає через його витікання (просипання) з причини наявності щілин, нещільного прилягання люків до кузова вагона, це мало бути помічено відправником ще до початку навантаження, але відправник від навантаження вантажу в даний вагон не відмовився. Також згідно „Правил перевезень вантажів", пункту 27, розділ 8: при видачі вантажів, маса яких у наслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси (1380кг) зазначеної в перевізних документах: нестача складає 12820кг, по вартості згідно позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
У відповідності з Контрактом № 51-2 від 14.11.2011р. та Специфікацією № 59 від 17.01.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" 19.03.2013р. по залізничній накладній №49046360 на адресу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», (станція Ізмаїл Експорт Одеської залізниці) було відвантажено вугілля Антрацит марки АС у піввагоні №56149537 - 69000кг та передано до перевезення Державному підприємству «Донецька залізниця». Постачальником даного вантажу також є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".
Згідно з умовами Контракту та Специфікації при завантаженні спірного вугілля на судно у ДП Ізмаільський МТП до обліку та до розрахунку за вугілля поставлене у вагоні №56149537 вантаж прийнятий у кількості 54800кг (тобто на 14200кг менше ніж було завантажено Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"), що підтверджується рахунком-фактурою №48 від 19.04.2013р. та двома відомостями про завантаження суден від 19.04.2013р. «R.-1» та 20.04.2013р. « 1216(ех.8442)».
При транспортуванні на станції Ізмаїл експ. Одеської залізниці була перевірена маса вантажу у вагоні №56149537 про що складено комерційний акт БО №706664/26 від 29.03.2013р.
Згідно з комерційним актом БО №706664/26 від 29.03.2013р. при зважуванні виявилося брутто 77000кг, тара з документа 22200кг, нетто 54800кг, що складає різницю проти документа в сторону зменшення 14200кг. Навантаження в вагоні нижче бортів 200-300м в документі зазначено - вантаж промаркірований нанесенням вапна, в дійсності не маркований. Мається воронкообразне заглиблення над 2-3-4 люками по ходу поїзду довжиною 4000мм, завширшки з вагон, глибиною 1000 мм. В технічному стані вагон справний, маються зазори справа та зліва по ходу поїзду між кришками 2,3 люків та поперечними балками вагона довжиною 500 мм, завширшки 60 мм, зазори ущільнені дошками та ветошью. По станції Ізмаїл просипання вантажу відсутнє.
Із зазначених у залізничній накладній №49046360 даних вбачається, що Відправником Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: «Вантаж промаркований нанесенням вапна».
В обґрунтування позову позивач зазначає, що позивачем при відправці вантажу у вагоні №56149537 були виконані всі вимоги для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення. На станції відправлення - Ровеньки Донецької залізниці вантаж був прийнятий, відповідно до пункту 28 Правил приймання Вантажів до перевезення шляхом після візуального огляду залізницею вагону, вантажу, його захисного маркування без зауважень. Просипання вантажу не було виявлено, про наявність воронок на поверхні вантажу та про наявність щілин у вагоні залізницею не було зазначено та не було зафіксовано у загальному порядку. Дотримання вантажовідправником вимог по навантаженню підтверджено станцією Ровеньки Донецької залізниці, що і стало підставою для прийому вантажу до перевезення. Розходження маси на станції призначення із зазначеною в провізному документі свідчить про неналежне виконання зобов'язання із схоронності вантажу під час перевезення. Наявність поглиблень та відсутність просипання, свідчать про доступ до вантажу у вагоні та наявність ознак розкрадання вантажу в процесі його перевезення, що є підставою для відповідальності перевізника. Крім того, як вбачається у комерційному акті № БО № 706664/26 від 29.03.2013р., на станціях слідування були виявлені нестачі: 13600кг, та 14200кг, які зафіксовані актами №721995/11 від 21.03.2013р.; №048722/129 від 26.03.2013р. Оскільки у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу у вагоні, залізниця несе відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем вартість недостачі складає 8704,78грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення вартості недостачі вугілля у розмірі 8704,78грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Так, згідно п.п. 5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987 перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Згідно з п/п "а" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу складений комерційний акт, в якому встановлені обставини щодо нестачі вантажу у кількості 14200кг., вагон був у справному стані а також наявні обставини, які свідчать про ознаки втрати вантажу під час його перевезення.
За таких умов, суд вбачає вину Одеської залізниці у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті.
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:
- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;
- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери (ст. 31 СЗУ).
Так, відповідно до акту про технічний стан вагону №120 від 23.03.2013р. вбачається що маються зазори зліва та справа по ходу потяга між кришками 2, 3 люків та поперечними балками вагона довжиною по 500мм, шириною по 40-60мм. Вантажовідправник перед завантаженням вантажу, зазори бачити міг, але заходів щодо їх защільнення не не здійснив.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що Вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" повинен нести відповідальність за нестачу вантажу у зв'язку з тим, що бачити міг комерційну непридатність вагону, та відповідних заходів не прийняв, чим порушив вимоги ст.31 Статуту залізниць України.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд погоджується з розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" та Державного підприємства"Одеська залізниця" та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 8704,78грн.
Приймаючи до уваги, що судом встановлена як наявність вини відправника, так і наявність вини залізниці (допущення втрати вантажу під час його перевезення) відповідальність за цю нестачу слід покласти на обидві сторони у рівних частинах по 50% від загальної вартості нестачі вантажу, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 4352,39грн.
Судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства"Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315; п/р 26003000001 в Одеській філії АБ"Експресс-Банк, МФО 328801") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (94701, Луганська область, м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, буд.6, п/р 26003962494734 у ПАТ «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 37713861) вартість нестачі у сумі 4352(чотири тисячі триста п'ятдесят дві)грн.39коп., витрати по сплаті судового збору на суму 860(вісімсот шістдесят)грн.25коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.11.2013р.
Суддя Гут С.Ф.